Крадуть усі
(на роковини паханату)
П'єса на одну дію і одну післядію.
Дійові особи:
Проффесор – засновник і головний пахан паханату, тіло, яке охороняється, 60 років.
Пахло – маркшейдер, в Паханаті сидить на общаку, 63 роки.
Ганька – дівчина бальзаківського віку, потрібна в усіх відношеннях.
Юрець (по телефону з Монако) – старий друг проффесора, має вид на проживання у Монако.
Медвепутін (по телефону із Кремля) – полковник, керівник проффесора.
Охоронець.
Дія відбувається вранці 25-го лютого 2011 року у столиці паханату Межигір'ї.
Дія перша.
Кабінет проффесора. Господар сидить в глибокому шкіряному кріслі за столом із дорогих порід дерева, рясно інкрустованому золотом. На столі стоять телефон і портрет Медвепутіна.
На ногах проффесора його улюблені страусові туфлі. На обличчі дурнувата самовдоволена усмішка, яка так йому пасує.
П р о ф ф е с о р (рос.):
Уж год я царствую спокойно,
Собрал давно в кулак всю власть.
И эта власть меня достойна.
Она – любовь моя и страсть.
Но все ж чего-то не хватает,
Душа великого желает.
Тоскует часто, но о чем?
Быть может, правда стать царем?
Пусть поп Кирилл меня помажет.
И буду править без забот…
А что на это Запад скажет
И Медвепутин пропоет?..
А если обмануть газеты –
Короноваться по секрету.
То недруги не будут знать,
Свои же смогут почитать
Мое Величество. Корону
В покоях буду я носить…
И все по чину, по закону…
Да, ради царства стоит жить…
И столько натерпеться страха…
А может шапкой Мономаха
Венчает пусть Кирилл меня?
Дістає з ящика столу шапку, приміряє.
А эта где взялась фигня?..
Да… в шапке было бы чудесно…
Но у кого я эту снял?
Не помню. Все же интересно.
Жаль я тогда не записал…
А у царя пять жен бывает?..
Нет. Пять Кирилл не разрешает…
Быть может, перейти в Ислам…
Хреститься на портрет Медвепутіна.
Дзвонить мобільний телефон. Проффесор дивиться на дисплей і впізнає того, хто йому дзвонить.
Привет, Юрец!
Ю р е ц ь (рос.):
Здорово, Хам!
Я с годовщиной поздравляю
Тебя и наших пацанов.
Победу с вами отмечаю
И выпить за нее готов…
Но кто уменьшил мне потоки?..
П р о ф ф е с о р (рос.):
Пахло мне обещал все в сроки
Отправить. Я с ним разберусь…
Ю р е ц ь (рос.):
Давай скорей – я не дождусь.
В Монако вся братва смеется,
Что я уж очень обнищал…
Пусть там Пахло хоть разобьется,
Но все пришлет, что обещал.
П р о ф ф е с о р (російською кричить по гучному зв'язку):
Пахло, сюда, ко мне в покои!!!
Ты слышал, Юра! Будь спокоен.
Отдаст до цента хитрый лис.
Ю р е ц ь (рос.):
Ты, Хам, не слышал про Тунис?
П р о ф ф е с о р (рос.):
Тунис? А это что такое?
Ю р е ц ь (рос.):
Да это в Африке страна.
Восстание у них большое –
Прогнали, даже пахана.
Смотри там, будь поосторожней…
П р о ф ф е с о р (рос.):
У нас, ты думаешь, возможно?
Тунис же на краю земли…
Ю р е ц ь (рос.):
Нет. Тут за морем. Бен Али –
Пахан их был не лох дешевый.
П р о ф ф е с о р (рос.):
Так что же делать мне? Бежать?!!
Ю р е ц ь (рос.):
Сиди на месте, ты – фартовый,
Нам бабки будешь поставлять…
Ну, будь здоров, братан, не кашляй,
П р о ф ф е с о р (рос.):
Юрец, а где мне прятать башли,
Вдруг и за мной придут они?...
Ю р е ц ь (рос.):
Ну, будет страшно, позвони…
П р о ф ф е с о р (Поклав слухавку, російською):
Но я же делал все как надо:
Я власти вертикаль внедрил,
Зачистил суд, скупил всю Раду,
И Конституцию сменил,
Друзьям открыл я все оффшоры,
Врагов отправил к прокурору,
Торговцев мелких разогнал,
Лохов ментами запугал.
Нет. Не бывать у нас майдану.
Оранжевых я задушил,
Свободы впредь терпеть не стану –
Не зря я кресло захватил.
Майдан меня не испугает,
Меня же лохи обожают.
Кричить по гучному зв'язку
Пусть Ганька в кабинет зайдет!!!
И все расскажет про народ…
До приміщення заходить Ганька
Г а н ь к а:
Проффесоре, я Вас вітаю!
П р о ф ф е с о р:
Проходь скоріше і сідай.
Г а н ь к а:
Зі святом Вас поздоровляю.
П р о ф ф е с о р:
Як там народ, розповідай.
Г а н ь к а:
З натхненням відзначає свято,
Річницю славить Паханату.
Протестувальників нема.
П р о ф ф е с о р:
Менти працюють не дарма.
Г а н ь к а:
Як файно, що у нас в країні
Ви заснували Паханат.
В тій помаранчевій руїні
Було нам зовсім не до свят.
І ось тепер ми, як годиться,
Вже відзначаємо річницю.
П р о ф ф е с о р:
Підготував я… празднік цей…
Як то говорять, для Людей.
Г а н ь к а:
І дякують Вам всі ті Люди:
Рінат, Дімон і Ваш Юрець.
Хай свято це назавжди буде,
А помаранчевим кінець,
Якщо проявлять непокору…
П р о ф ф е с о р:
А ти дзвонила прокурору?
Як там у Юлі? Як «діла»?
Г а н ь к а:
Вона, як кажуть, приплила.
На пенсії віддати гроші,
Щоб вкрасти наш електорат!
П р о ф ф е с о р:
А що там ці… носілкі… ноші,
Кудись не входять, говорят?
Г а н ь к а:
Це взагалі страшна афера –
Скінчилася її кар’єра.
П р о ф ф е с о р:
Хай підготує кум «діла»,
Щоб тільки в Раду не пройшла.
Нехай, як говорять… ці гади,
У кума в карцері сидять…
І взагалі жінок до Ради
Не треба більше висувать…
Хай роздягаються весною,
І під каштанами красою
Чарують нас чоловіків.
Я б там їх бачити хотів.
Г а н ь к а:
І я б для Вас там роздяглася…
П р о ф ф е с о р:
Не треба!!! Ти потрібна тут.
Г а н ь к а:
Моя би мрія відбулася…
Чути стукіт у двері.
Та що це… Знову к Вам ідуть.
О х о р о н е ц ь (рос.):
Хозяин! Тут к Вам посетитель.
Г а н ь к а (рос.):
Опять, наверное, проситель?
О х о р о н е ц ь (рос.):
Да так, бандэровец, бандит –
Телячьей мовой говорит.
Г а н ь к а (рос.):
Фамилию его спросили?
Чему вас в КГБ учили?
О х о р о н е ц ь (рос.):
Фамилия его – Пахло.
П р о ф ф е с о р (рос.):
Пусти немедленно, село!
Г а н ь к а:
Пахло від мови з глузду з’їхав,
Верзе усюди казна що.
З ним статися тут може лихо –
Поб’ють і боляче…
П р о ф ф е с о р:
За що?
Г а н ь к а:
За неросійську на Донбасі –
Такі там зовсім не на часі.
Неукраїнську сприйме Львів
Не так, як пан Пахло хотів.
До приміщення заходить Пахло в капелюсі, тримаючи його обома руками.
П а х л о:
Проффесор, еті кровосісі
Мєнє пускаті не хатять.
П р о ф ф е с о р:
Ти що знаходишся у лісі?
Тут шапки треба всім знімать.
П а х л о:
Я думав будєтє ругаті,
Таму і вірішів вдягаті.
П р о ф ф е с о р (Дивиться на носок страусового черевика):
Я вже не б’ю по голові.
Всі, хто були у нас – живі.
Г а н ь к а:
У Вас гарненький капелюшок.
П а х л о:
Мєні падобається тєж.
Г а н ь к а:
Кажіть, зняли в когось із тушок?
П а х л о:
Датримуйтєся, Ганя, мєж!
Г а н ь к а:
Навіщо ж Ви його руками
Тримаєте. Ми втрьох із Вами
І тушок тут у нас нема.
Тримаєте його дарма.
П а х л о:
Боюся, шапку можуть зняті –
Проффесор в юнасті шаліл.
Нє хочу шапку я тєряті,
Бо я її в Масквє купіл.
Г а н ь к а:
Це наклеп! Я уже казала.
Де Ви, Пахло, таке читали?
Проффесор шапок не знімав.
Він… в подарунок тільки брав.
Ми Вас притягнемо до суду!
П а х л о:
Про шапкі більше я нє буду.
П р о ф ф е с о р:
Кажи вже краще про общак.
Є гроші в общаку, чи як?
П а х л о:
Бюджет ви малі на увазі?
З бюджетом всє у нас гаразд.
Країну піднялі із грязі
Ми в благадєнствіє назад.
Наш ВВП, як гріб зрастає,
Інфляції у нас нємає,
Бєрє податкова своє,
Нам гроші МВФ дає
І з ПДВ нєма мароки…
П р о ф ф е с о р:
Мені жалілись пацани,
Що зменшились у них потоки.
П а х л о:
У мєнє ж нє одні вони.
Є щє у нас пєнсіанєри…
Г а н ь к а:
Що за плебейські в Вас манери?
Те, що належить пацанам,
Віддати бабкам та дідам?
Вони у вибори вкладали?
Вони податки нам дають?
Навіщо стільки їм віддали?
А Люди як же проживуть?
П а х л о:
Їм трєба тількі пачєкаті –
Я буду пєнсії змєньшаті,
Підвіщу я пєнсійний вік…
П р о ф ф е с о р:
Ну ось, розумний чоловік…
Чути стукіт у двері. Входить охоронець.
О х о р о н е ц ь (рос.):
Хозяин! Я прошу пардону,
К вам Медвепутин из Кремля.
П р о ф ф е с о р (рос.):
Летит?!!
О х о р о н е ц ь (рос.):
Звонит по телефону.
П р о ф ф е с о р (рос.):
Переключи скорее, мля!
Проффесор піднімає слухавку.
Алло! Товарищ Медвепутин!
Мы рады…
М е д в е п у т і н (рос.):
Говори по сути.
П р о ф ф е с о р (рос.):
Вас очень любит наш народ…
М е д в е п у т і н (рос.):
Где твой очередной отчет?
Как там у вас на Паханате?
П р о ф ф е с о р (рос.):
Живем и молимся за Вас.
Сегодня отмечаем дату –
Год Паханату здесь у нас…
Вот так… товарищ… э… полковник…
М е д в е п у т і н (рос.):
Так ты теперь у нас виновник?..
П р о ф ф е с о р (рос.):
Нет, нет!!! Свое я отсидел!..
М е д в е п у т і н (рос.):
Поздравить я тебя хотел.
Мы ждем давно вас в «Русском мире»…
П р о ф ф е с о р (рос.):
Да тут оранжевых полно…
М е д в е п у т і н (рос.):
А ты мочить их всех в сортире
Обязан был давным-давно.
П р о ф ф е с о р (рос.):
У нас сортиров не хватает.
М е д в е п у т і н (рос.):
Ну, что ж, проффесор, так бывает,
Но ты отдай трубу и Крым,
А мы сортиры вам дадим,
Чтоб как в Египте не случилось
И не ударило нам в тыл…
П р о ф ф е с о р (рос.):
А это где?
М е д в е п у т і н (рос.):
Скажи на милость,
Ты географию забыл?
П р о ф ф е с о р (рос.):
Нет, мы на зоне не учили.
Нас вертухаи сторожили –
Не разрешали местность знать.
Боялись – можем убежать…
М е д в е п у т і н (рос.):
Я дам тебе свой глобус, ясно.
Ты все изучишь по нему.
Там «Русский мир» отмечен красным…
Проффесор, кстати, почему
Пахло твой шапку не снимает?
Что снова газа не хватает?
А ты купи его у нас.
Ну, будь здоров и в добрый час…
П р о ф ф е с о р (рос.):
А как про шапку Вы узнали?
М е д в е п у т і н (рос.):
Для КГБ проблемы нет.
Мы знаем здесь, что там сказали.
Вот так, мой друг, большой привет!
П р о ф ф е с о р (Поклав слухавку):
Ось як в них КГБ працює –
Нас Медвепутін завжди чує!
Г а н ь к а:
Він бачить все в нас відтіля –
Із зореносного Кремля
І про майдан попереджає.
П р о ф ф е с о р:
Я теж майданів не хотів,
Це кожен в Паханаті знає.
Тож ми усіх отих козлів
Доправимо мерщій за грати.
Г а н ь к а:
Ото вже буде файне свято.
Тоді вже ми заживемо
І раду цій землі дамо.
П а х л о:
Налагодімо всі патокі
Для нашіх дарагіх Людєй.
Г а н ь к а:
І так на довгі-довгі роки…
П р о ф ф е с о р:
А що на це нам скаже… цей…
Ну… Захід?
Г а н ь к а:
Там від нас хотіли,
Щоб ми з козлами тими сіли
За міжпартійний круглий стіл.
П а х л о:
А Мєдвіпутін гаваріл,
Мачіті, а нє гаваріті…
П р о ф ф е с о р:
Що ви порадите мені
В цій ситуації робити,
Коли розмов хотять одні,
А інші радять воювати?
Г а н ь к а:
На пропозицію пристати
Обох. Я маю гарний план,
Як не отримати майдан:
За грати треба посадити
Всіх неприємних нам козлів,
А круглий стіл установити,
Де Мєдвепутін захотів,
А саме, у СІЗО в сортирі.
І перемовини в ефірі
Хай демонструє Шустер live.
П р о ф ф е с о р:
Всі згодні? Ну… то і нехай…
Г а н ь к а:
Багатовекторність у дії,
Як це робив колись Кучма,
І як народ того воліє.
П а х л о:
І, галавнє, всє задарма…
П р о ф ф е с о р:
Ну… командирів ми за грати…
А як лохів нам вгамувати,
Щоб не поперлись на майдан?
Г а н ь к а:
Хай дивляться на наш екран.
П р о ф ф е с о р:
А що там діється такого?
Г а н ь к а:
Щоб досягти скоріш мети,
Для лохів створимо ми шоу –
Відкриють всі вони роти.
У нас вже є програм багато:
Співають, вчаться готувати,
Міняють залюбки жінок,
Біжать з зірками у танок.
І кожен лох завжди воліє
В тих шоу швидко досягти
Таємної своєї мрії,
Якоїсь певної мети.
Хтось мріє файно танцювати,
Хтось дуже смачно готувати,
Хтось так співати, як Орфей,
Але бажають всі грошей.
П а х л о:
В бюджеті грошей в нас нємає.
Нє дам я грошей на лахів.
П р о ф ф е с о р:
Нам і самим не вистачає,
А для лохів і поготів.
Г а н ь к а:
Не треба щось нам витрачати…
Чому наш лох іде співати?
Тому, що заздрить співакам.
Кому ж він більше заздрить?
П р о ф ф е с о р:
Нам.
Г а н ь к а:
Нам заздрять лохи через статки,
І завжди повні гаманці,
Маєтки, мерседеси, хатки,
Коштовні персні на руці,
Заводи, землі, пароплави,
Ліси, угіддя і заплави,
Гелікоптери, літаки,
Відсотки в банках на віки…
Як збагатитися в країні,
В якій створили ми бардак,
Де економіка в руїні?
П р о ф ф е с о р:
Та тільки вкрасти…
Г а н ь к а:
Саме так.
І лохи красти теж бажають.
Тому, панове, я вважаю,
Що справжнє шоу для лохів –
«Крадуть усі».
П а х л о:
Я зразумів:
Ми будємо прапагуваті
Їм спосіб нашава життя?
Г а н ь к а:
А що бажаєте чекати
Оранжевого майбуття?
П а х л о:
Та ні.
Г а н ь к а:
І я кажу те саме.
Я зможу вести цю програму.
Хто головою у журі,
З вас піде?
П р о ф ф е с о р:
Це на для царів,
А ось Пахло, гадаю, зможе.
П а х л о:
Ні. Я павінєн в абщаку
Пастійно буті на сторожє.
Гадаю, місію таку
Патрібно дєрєгєнту даті –
Він вміє в раді кєруваті,
І красті гарно вміє сам.
Він добрє впорається там.
Г а н ь к а:
Журі потрібно ще зібрати.
П р о ф ф е с о р:
По шапкам я когось пришлю.
Г а н ь к а:
А шлеперів нам де шукати?
П р о ф ф е с о р:
Я з ними теж поговорю.
В наперстки – харківського Гепу.
Візьміть якогось із нардепів,
На землю…
Г а н ь к а:
Тирити бюджет
В нас вміє кожен.
П а х л о:
Спору нет.
Г а н ь к а:
Тож буде грандіозне шоу.
Ми ним здивуємо весь світ.
Ніде не бачили такого.
П р о ф ф е с о р:
Ну що ж, бувайте всі… Привіт.
Піду до себе готуватись –
З лохами треба спілкуватись.
Хто вигадав… це… вашу мать…
Царю лохам відповідать?
Г а н ь к а:
Це Медвепутін там у себе
Спілкується з лохами так.
П р о ф ф е с о р:
Ну… Медвепутін?.. Мабуть треба…
А ти, Пахло, пильнуй общак!..
Завіса.
__________________________________
Післядія.
За лаштунками чуються крики, звуки боротьби, тупіт.
П а х л о (рос.):
Проффесор!.. отпустите!.. больно!..
Отдайте шапку!.. ну… довольно!..
Г а н ь к а:
Чого ви скиглите, Пахло?
У Вас же шапки не було.
П а х л о:
Де ж шапку ту мєні шукаті?
Які нє пєвні в нас часі…
П р о ф ф е с о р:
Пахло! У нашім Паханаті
Крадуть усі!!!
Чути тупіт ніг.
____________________________________
Від автора:
Панове, ви гадаєте, що це – сюрреалізм? Напевно. А хіба дійсність, в якій ми всі перебуваємо, не є сюрреалізм?..