Яскравим прикладом таких різних громад є Білозірська ОТГ Черкаського району та Степанецька ОТГ Канівського району. Звісно, можна здивуватись такому вибору для порівняння: Білозірська громада діє вже майже три роки і зрушення в ній настільки помітні, що до неї для обміну досвідом з’їжджаються з усієї України. Степанецькій же пішов лише п’ятий місяць.
Але ми не збираємось брати нинішні досягнення рейтингової Білозірської ОТГ для «жбурляння камінням» в Степанецьку ОТГ. Ми візьмемо лише ті перші кроки, які було зроблено білозірчанами у перші місяці після виборів та які стали поштовхом до тих разючих змін, що зараз присутні у громаді. Адже, якщо вже рівнятись, то на кращих.
У перші місяці свого існування в білозірській громаді було створено управлінські структурні підрозділи вкрай необхідні для життєдіяльності громади та вирішене необхідне питання кадрового забезпечення цих структур. Після об’єднання у жовтні 2015 року в білозірській громаді вже наступного місяця було визначено спільний бюджет та здійснено відповідний розподіл коштів за видатками. На той час він склав всього 8 мільйонів гривень власних надходжень.
Розуміючи всю складність формування з нуля адміністративної одиниці з власним управлінським апаратом та відповідними службами, одразу після об’єднання було визначено основні напрямки діяльності, на які потрібно було звернути увагу в першу чергу. Насамперед – це пасажироперевезення між населеними пунктами громади, поліпшення інфраструктури, освітній напрямок та розвиток медицини. Голова Білозірської ОТГ Володимир Міцук одразу зробив ставку на залучення до об’єднаної територіальної громади нових кваліфікованих кадрів. Для чого було відпрацьовано стратегію забезпечення молодих кадрів житлом та належним фінансуванням.
Що ж ми бачимо у Степанецькій об’єднаній територіальній громаді? А бачимо лише молодого і амбітного сільського голову Олександра Яременка, який всі ці місяці нічого іншого не робить, як їздить на навчання, намагаючись дізнатись, як керувати таким несподіваним подарунком долі у вигляді ОТГ.
Самі мешканці Степанців нарікають – зрушень немає жодних, у селах, що приєднались до ОТГ, люди теж бідкаються на бездіяльність голови та його байдужість до проблем громади. А серед депутатів вже ходять розмови про можливість оголошення недовіри керівнику новоутвореної громади.
– Ще зовсім нічого не встигли зробити. Обіцяють, що все почнеться після Нового року. Від зміни статусу громади не відчули абсолютно нічого, – розповідає завідувач амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Степанці Леся Трофимчук.
Степанецька громада утворилась у травні 2017 року, а спільний бюджет громади було зведено до купи лише на початку вересня. Що робили до цього – з’ясувати так і не вдалось, адже наш кореспондент, приїхавши поспілкуватися про перспективи розвитку Степанецької ОТГ, голову на робочому місці так і не застав. Як виявилось, він знову поїхав навчатись.
За всі місяці з часу виборів рада ОТГ лише 5 вересня прийняла програму розвитку громади та створення структурних підрозділів виконкому ради ОТГ.
І скільки б не говорили про недосконалість законодавчих норм, нестачу кадрів та загального бюджету, факт залишається фактом – для Білозірської ОТГ ці аргументи не стали на перешкоді для реалізації нагальних управлінських рішень фактично за перші три місяці свого існування. І увійти в новий рік вже повністю готовою до плідної роботи на користь своєї громади.
А що ж Степанці? Все, що в самому селі є позитивного – оновлена школа, будинок культури, амбулаторія сімейної медицини, дитячий садок – це все було зроблено ще до об’єднання. Але Степанці – велике село, в якому існує ряд великих підприємств, що допомагають акумулювати кошти для вирішення проблем села. А що ж робити селам, які приєднались до громади і в яких немає ні роботи, ні флагманів агропромислового комплексу?
Колишній сільський голова Павлівки, а нині староста Леонід Дука не заперечує майбутніх перспектив об’єднання, але наразі підпорядковане йому село не побачило жодного позитиву. Крім того, в селі починають побоюватися, а чи не звертатиме голова Степанецької ОТГ свою увагу виключно на розвиток «столиці» громади, а не на проблеми окраїнних поселень.
– Ще у минулому році я пообіцяв зробити в Павлівці дорогу, а в Новоукраїнці – вуличне освітлення (Павлівка і Новоукраїнка до об’єднання входили до складу Павлівської сільської ради – ред.). У Павлівці виконати свою обіцянку встиг, а в Новоукраїнці – ні. Я говорив голові ОТГ, що в мене вже виготовлена і проектна документація, і кошторис, і що потрібно всього лише 196 тисяч гривень, які безпосередньо були в бюджеті Павлівки. На що голова відповів, що наразі є більш нагальні питання. А світло на вулицях села – це що, не нагальне питання?! – нарікає староста Павлівки Леонід Дука.
Він каже, що останні кілька місяців старости сіл лише зносять голові ОТГ цілі стоси паперу з проблемами, проте якоїсь стратегії їх вирішення до цього часу ще немає.
А питань виникає і дійсно багато: від сполучення між селами (наприклад, на Павлівку ходить лише один автобус, та й той «Шкільний») до створення свого рятувального загону для боротьби з надзвичайними ситуаціями, правоохоронної системи і т.д. Натомість формально роздули майбутній апарат виконкому до майже 90 осіб, замість попередньо узгодженої кількості у 58.
До чого призведе така стратегія «роботи» голови Степанецької ОТГ стверджувати зарано. Та очевидно одне – молодості та амбітних планів сільського голови, які стали принадою для виборців напередодні виборів явно замало для керівництва великою громадою та вирішення проблем, які сьогодні реально турбують людей.
На останок зазначимо, що проблема популізму, «грандіозних планів», «нових підходів», «молодих лідерів майбутнього» здатні вводити виборців в оману. Але час показує, що люди все більше схильні підтримувати тих кандидатів, які мають досвід, встигли зарекомендувати себе конкретними справами, а не «прожектами», дійсно знають, що робити і як робити. Саме таким людям і довіряють громади своє майбутнє, розуміючи, що в інакшому випадку матимуть чергову аферу, в якій йде боротьба за владу та бюджет громади.
https://dzvin.news/yaka-pratsya-taki-j-plody-abo-chomu-odna-hromada-protsvitaje-a-insha-zanepadaje/