Минулого тижня на сторінках деяких регіональних видань
з'явилася публікація з крикливим заголовком — "Інтелігенція вимагає
скинути Леніна", та підзаголовком — "Звернення творчої інтелігенції до
депутатів усіх рівнів органів місцевого самоврядування Черкащини, до
всіх жителів Шевченкового краю".
Під цим "зверненням" стоять підписи 14 осіб, які справді
заробляють на хліб насущний тим чи іншим видом творчої діяльності. Є
серед них літератори, журналісти, художники, викладачі вузів тощо.
Зрештою, це їхнє право — мати власну думку щодо діянь якоїсь історичної
постаті. Проте, ніхто не давав їм права виступати від імені усієї
творчої інтелігенції. Адже ніякого представницького форуму, на якому б
розглядалася ця проблема, не було, громадської думки ніхто не вивчав.
Дивує й те, що серед підписантів того "звернення" є люди, які
в недалекому минулому були вірними провідниками ідей правлячої тоді
КПРС. Зокрема, голова обласної письменницької організації Григорій
Білоус і власний кореспондент газети "Голос України" Лідія Титаренко
успішно закінчили Вищу партійну школу, а поет-пенсіонер Микола Негода
був незмінним членом обкому тієї партії, яку ревно прославляв у своїх
тодішніх творіннях. До речі, пані Титаренко перебралась з
Дніпропетровська до Черкас, де отримала житло у престижному будинку,
якраз за благословення і підтримки тодішнього партійного керівництва
області.
Та й чимало тих, хто, мабуть, не порадившись з власним
сумлінням, підписав цей документ, були членами КПРС. Всі вони
відвідували дитячі садки, вчилися у школах, вибудованих нині проклятими
ними комуністами, здобули вищу освіту за державний кошт, мали роботу за
фахом, були забезпечені житлом ...
І ось тепер їм намуляв очі гранітний Ленін на центральній
площі Черкас. Люди-флюгери, орієнтовані на мінливі політичні
кон'юнктури, були у всі часи і в усіх суспільствах. Але в Україні таких
— очевидний надлишок. Чи не тому злі сусіди вважають нас "нацією
потенційних поліцаїв"?
:))))) я за! але я вже так звикла зустрічатись з своїми друзями з Черкас під Леніном :))) Але якщо чесно.. мені однаково чи є він там чи немає... Я особисто хочу, щоб в Каніві зняли Леніна.. :))))))
Хтось злий писав це в “Антені”. „Люди-флюгери”... В цьому випадку це жорстоко і несправедливо. Інтелігентні люди, які вимагають зняти Леніна, виросли в суспільстві, яке „зачинило” після пролетарської революції 1917 року свою молоду поросль від всього іншого світу, крім „щасливої” кривавої радянської дійсності, від будь-якого іншого альтернативного виховання, крім комуністичного. Будь яка інформація, яка хоч трохи кидала тінь на Леніна була заборонена, пропагувалася вихователями, як ворожа, брехлива.
. І в той же час будь-кого, хто наважувався заперечити ту компартійну пропаганду оголошували ворогом. В найщасливішому випадку його чекало тривале проживання на далеких Соловках. А для багатьох закінчувалися такі заперечення жорстокою кривавою розправою. Так втілювалися заповіти Леніна. Скільки ми в радянській дійсності самі себе винищили, як своїх підступних і жорстоких ворогів? Ідеалом і героєм самовинищення є літературний персонаж Павлик Морозов, який „заклав” свого ж батька за те, що не був він вірним радянському режиму.
Хай спитають себе автори того злого тексту в „Антені”, чому ж такий досконалий і добрий до свого народу режим так безславно впав?
Я теж ріс серед цих людей, яких критикує стаття в „Антені”, під ідеологічним ковпаком. В моїй бібліотечній колекції є книга про Павлика Морозова, якою мене нагородили за відмінне закінчення 2-го класу радянської школи у 1954 році. Я теж був вірний ідеям ленінізму і вихований в готовності віддати в будь-який момент життя за радянську Вітчизну. А в 1967 році в період служби в лавах Радянської Армії ми стояли біля балістичних міжконтинентальних ракет у підвищеній бойовій готовності, щоб не дати зовнішнім ворогам зашкодити радянському народу відсвяткувати 50-річчя своєї найкращої радянської влади.
А ворогами тоді нам були більше півсвіту народів! Я тоді ладен був вступити до КПРС, та курйозний випадок створив у нашого замполіта помилкове враження про мою причетність до пиятики. Лише це, а не переконання, тоді вберегло мене від ганьби стати комуністом.А потім після демобілізації не вступав до компартійних лав тому, що вже міг розгледіти серед провідних місцевих компартійних активістів немало лукавих, неприємних мені людей. Я не хотів не комунізму, а не хотів будувати його разом з такими „друзями”. А люди, про яких йдеться в „Антені”, спочатку „вмазалися”, а потім вже донюхалися, чим від того тхне. Судити їх за те не варто, не зважаючи на те, що змінюючи політичні переконання не всі з них стають однаково приємними для кожного.
Лише проголошена в 1985 році гласність дала можливість отримати всебічну інформацію і почати свідомо робити політичний вибір. Це створило умови для формування сили народного гніву, яка зламала СРСР і ми отримали Незалежну Україну. Незалежну поки що лише територіально. Але незалежну українську свідомість матимемо лише тоді, коли свідомо і цивілізовано знесемо всі ідеологічні символи ленінізму в своїх містах і у власній свідомості. Ленінізм тримав нас рабами понад 70 років в державі-тюрмі. І тепер він заважає будувати нам вільне і заможне життя.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]