Не будь байдужим. Табачник шулерськими методами протягує антидержавну мовну концепцію
Представників влади громадськість вкотре спіймала «за руку» під час спроби шулерськими методами "провести" обговорення ініційованої Дмитром Табачником Концепції мовної освіти в Україні
"Очолюване Табачником міністерство оголосило 27 грудня 2010 р. її обговорення – а вже 20 січня заявило, що обговорення, виявляється, йшло з серпня 2010 р. і "успішно завершилось", - повідомляє прес-служба НУ.
"Загалом проект "Концепції мовної освіти в Україні" не передбачає врегулювання мовного питання, а поглиблює поділ у суспільстві. Більше того, він концептуально суперечить ідеї соборності української нації.
Оприлюдненням цієї "концепції" скидається на певне ритуальне дійство, яке має засвідчити готовність місцевих українофобів реалізовувати в Україні російські геополітичні сценарії. По суті цей документ є не стільки концепцією, скільки декларацією намірів русифікаторів освіти. Адже в "концепції" відсутнє визначення державної мови як базової в системі освіти. Не знайшла в концепції відображення і роль української мови як головного чинника консолідації громадян у межах своєї держави", - зазначають у прес-службі.
"Реанімується таке поняття часів СРСР, як "мова міжнаціонального спілкування", не тотожна українській мові.
Це – не європейська практика, це "совкова" практика, яка в Україні використовувалась з метою денаціоналізації українців та нав’язування їм російських мовних стандартів.
"Концепція" Табачника свідомо і цинічно ігнорує і Конституцію України, яка зобов’язує державу забезпечувати всебічний розвиток та функціонування української мови на всій території України в усіх сферах суспільного життя, і Європейську Хартію регіональних та міноритарних мов, яка передбачає, що ці мови мають розвиватися без шкоди для викладання офіційної мови держави", - йдеться у заяві.
Для тих, кому лінь прочитати саму Концепцію, навожу цитату з неї, з-за якої хтось хоче роздмухати проблему:
"Для більшості населення України рідною є українська мова. У ній акумульовано ментальність, знання і життєвий досвід предків, невичерпні скарби культури, народної думи й пісні, шляхетні, сповнені глибокої людяності правила співжиття, національні й загальнолюдські ідеали.
Для значної кількості громадян України рідною є російська мова, якою вільно володіє більшість мешканців нашої країни. Це мова міжнаціонального спілкування, одна із поширених міжнародних мов, близькоспоріднена з українською.
Частину населення України становлять мовні меншини. За законодавством України вони мають право на задоволення своїх освітніх і культурних потреб рідною мовою. Розширення кола мов, що вивчаються в навчальних закладах, значною мірою характеризує мовну освіту в Україні загалом.
Володіння державною мовою сприяє консолідації громадян у розбудові й зміцненні Української держави. Реалізуючи важливу функцію – державотворення, українська мова забезпечує доступ до джерел української духовності, дає змогу випускникам загальноосвітніх навчальних закладів якнайповніше реалізувати свої можливості, життєві потреби, плани й наміри, пов’язані з продовженням освіти, опануванням професії, працею в будь-якій галузі чи сфері життєдіяльності..."
Ну і що в ній такого?
Меня интересует вопрос почему украинский язык с примесью русскоязычных слов называется суржиком, а украинский язык с примесью польских венгерских - називается украинским?))))
інформація доречна... але тема не нова, тому зайвий раз обговоренню не підлягає..
мал. зауваження деяким мовознавцям - люба мова з використанням будь-яких іншомовних слів є суржиком... а УКРАЇНСЬКА МОВА Є УКРАЇНСЬКА МОВА!!!
Не дарма вона не так легко дається деяким вітчизняним лінгвістам...
никому не нужны твои заявления! В Канаде 2 языка государственных, в Швейцарии - 4 языка государственных и много других стран подтверждают эту статистику, а нашим нечего делать - у Вас других нету забот??
ТАТО, дісно тема не нова. Хронологія по датах:ЗАБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Короткий виклад історичних дат, на які припадають найжорстокіші заборони рідної для українців мови.
1622 — наказ царя Михайла з подання московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні “Учительного Євангелія”К. Ставровецького.
1696 — ухвала польського сейму про запровадження польської ови в судах і установах Правобережної України.
1690 — засудження й анафема Собору РПЦ на “кіевскія новыя книги” П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших.
1720 — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг.
1729 — наказ Петра ІІІ переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.
1753 — указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.
1775 — зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
1789 — розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.
1808 — закриття “Студіум рутенум” — українського відділення Львівського університету.
1817 — запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.
1832 — реорганізація освіти на Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.
1847 — розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.
1859 — міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині українську азбуку замінено латинською.
1862 — закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих.
1863 — Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: “ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може”.
1864 — прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.
1869 — запровадження польської мови в якості офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.
1870 — роз'яснення міністра освіти Росії Д.Толстого про те, що “кінцевою метою освіти всіх інородців ”незаперечне повинно бути обрусіння”.
1876 — Емський указ Олександра П про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень.
1881 — заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
1884 — заборона Олександром IIІ українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.
1888 — указ Олександра IIІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.
1892 — заборона перекладати книжки з російської мови на українську.
1895 — заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.
1908 — чотирма роками після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
1910 — закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
1911 — постанова VII дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.
1914 — заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
1914,1916 — кампанії русифікації на Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
1919 — зруйнування поляками Західно-Української Республіки.
1922 — проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У “теорії”боротьби в Україні двох культур — міської (російської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
1924 — закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
1924 — закон Румунського королівства про зобов'язання всіх “румун”, котрі “загубили матірну мову”, давати освіту дітям лише в румунських школах.
1925 — остаточне закриття українського “таємного”університету у Львові
1926 — лист Сталіна “Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У”з санкцією на боротьбу проти “національного ухилу“, початок переслідування діячів “українізації”.
1933 — телеграма Сталіна про припинення “українізації”.
1933 — скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня
1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
1934 — спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи “за вороже ставлення до держави і румунського народу”всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
1938 — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) “Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей”, відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947 — операція “Вісла”; розселення частини українців з етнічних українських земель “урозсип”між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.
1958 — закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1960-1980 — масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.
1970 — наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.
1972 — заборона партійними органами відзначати ювілей музею І.Котляревського в Полтаві.
1973 — заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського “Енеїда”.
1974 — постанова ЦК КПРС “Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік”, де вперше проголошується створення “нової історичної спільноти — радянського народу”, офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках”(“Брежнєвський циркуляр”).
1983 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік”(“Андроповський указ”),
1984 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР “Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи”.
1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.
1984 — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.
1989 — постанова ЦК КПРС про “законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної”.
1990 — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної
http://www.panianka.info/_zaboroni_ukrajinsjkoji_movi_0_0_0_1049_2.html
Vuyko, Всеж таки наполягаю на запитанні. Що саме в Концепції Вам не до вподоби? Можливо я хоч цим питанням спонукаю Вас до її вивчення чи хоча б біглого прочитання...
LuckyLucciano, ще раз кажу для осіб особливо обдарованих - суржиком може бути суміш будь-яких мов!
Подібне явище існує в білоруській мові та має назву «трасянка». У канадському варіанті французької мови — жуаль (joual), поширений у провінції Квебек, з численними відхиленнями від франко-канадських фонетичних і граматичних норм та запозиченнями з англійської мови.
Ще, грамотію... поясни мені, будь-ласка, чому в Канаді 2 мови, а в Швейцарії аж 4... і наведи мені ту статистику, яка повинна підтверджувати щось щодо інших країн...
але головне, розтлумач мені невігласу чому і в нас має бути так як в Канаді чи в тій же Швейцарії?..
тато,
Су?ржик (от названия суржик — «хлеб или мука из смеси разных видов зерна, например, пшеницы и ржи») — недостаточно изученное языковое образование, включающее элементы украинского языка в соединении с русским[1], распространённое на части территории Украины, а также в соседствующих с ней областях России и Молдавии. Многочисленные варианты суржика изучаются и классифицируются лингвистами.
Я не говорю что у нас должно быть так же, но у них так и они не переживают! Считаю что учить два языка - это определенно + для каждого человека! А Ваша позиция уже превращается в ПОЗУ и это не совсем Вам к лицу))
LuckyLucciano, а я вважаю, що володіння багатьма! мовами - то лиш зайвий раз підтверджує(прямо-пропорційно) інтелектуальний та культурний рівень окремо-взятої особи…
Вивчайте мови, шановний!.. хто вам заважає?.. а не репетуйте… а для початку оволодійте рідною українською!!!
Але державна мова має бути ОДНА!… як одна Україна!.. а вона на відміну від згаданих вами федеративних за своїм устроєм Канади та Швейцарії – є УНІТАРНОЮ державою !!!
Сподіваюсь, різницю між федеративністю та унітарністю ви розумієте та не потребуєте пояснення, га?
I hope you understand me, my honey…)
Уважаемые Совки Суржиковичи!Скажите как на духу-когда вы в последний раз держали в руках"Кобзар"Т.Г.Шевченко, подарочное издание"Енеїди"Котляревского,смотрели по TV спектакли по пьесам Карпенко-Карого,слушали по радио Черкасский народний хор? Уверена- до 1991г. А потім прийшли ринкові відносини та зелений долляр.Ще Т.Г.Шевченко писав:"Коли хочеш грошей, та ще й слави того дива, співай про Матрьошу, про Парашу,радость нашу..." От на Україні і співають, щоб були гроші, а на якій мові -це діло десяте. Були б гроші! Так що поздоровляю зі вступом в ринкові відносини. А на дурниці не гайте часу. Время - деньги, так говорят в США!
тато, Спілкуюся з проживаючими в Канаді. І що виясняється? Так, насправді там дві державні мови, але якщо в французькомовному місті запитати на англійській, демонстративно не відповідатимуть, мов "твоя моя не розуміє". І навпаки.Так що там теж є такі проблеми.
тато,
украинский язык знаю, и говорю без гаканья!
разницы не знаю но это мне не мешает трезво оценивать ситуацию!
оценил твои познания английского языка только не нужно ёрничать!
а в мене і зараз Кобзар перед очима на поличці...
та ще днями ходив на Білого птаха дивитися...
от тільки з хором проблема - радіо не маю... та колись мав на бобінах - ох і витворяли дівчата!..
так що як кажуть - кесарю кесареве, а Богу Богове...
короче я думаю что состояние нашего государственного языка зависит лично от каждого, от воспитание в семье и тд а не от того примут вторым российский язык или нет!!
Да что там Канада вот:
Официальными языками Швейцарии являются: немецкий, французский, итальянский и романшский (последний является официальным только для общения с лицами-носителями романшского языка[1]).
И вроде живут люди еще и хорошо живут!
Исторически Швейцарская Конфедерация складывалась в условиях сосуществования различных языковых, культурных и религиозных групп. 94% населения - швейцарцы. У них нет общего языка. Самая крупная языковая группа: германошвейцарцы (65 %), затем по численности идут франкошвейцарцы (18 %), италошвейцарцы (10 %). В стране также живут ретороманцы - романши и ладины, они составляют около 1% населения. Немецкий, французский, итальянский и романшкий — национальные и официальные языки Швейцарской Конфедерации.
LuckyLucciano, правильно… декілька держ. мов є однією з ознак федеративної держави, якою саме є Швейцарія…
Натомість, повторюсь – Україна є унітарною державою!..
а найважливіші юридичні ознаки унітарної держави такі -
1.до складу унітарної держави не входять державні утворення, наділені ознаками суверенітету
2.єдина система державних органів
3.в унітарній державі діють єдина конституція і єдина система законодавства
4.єдине громадянство
5.єдина державна мова
1. Единый для всего государства учредительный нормативный правовой акт (или совокупность таких актов), нормы которого имеют верховенство на всей территории страны;
2. Единые для всей страны высшие органы власти;
3. Единая система законодательства;
4. Единое гражданство;
5. Единая денежная единица;
6. Составные части унитарного государства не обладают признаками суверенитета.
шось про мову тут не бачу нічого!
Україна має власну територію, яка є єдиною, неподільною, недоторканною і цілісною (ст. 2 Конституції);
Україна має свої державні кордони, зміна яких, як і зміна території України, без згоди народу України не дозволяється (ч. 3 ст. 3 і ст. 17 Конституції);
Україна, як незалежна держава розробляє і приймає свою Конституцію (Преамбула Конституції);
Україна має власну систему законодавства, на її території забезпечується верховенство права (ст. 8 Конституції);
Україна має власні законодавчі, виконавчі і судові органи (ст. 6 Конституції);
В Україні існує єдине громадянство (ст. 4 Конституції);
В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції);
державною мовою України є українська мова (ст. 10 Конституції);
Україна має власні державні символи (ст. 20 Конституції).
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]