Молитва за гетьмана Мазепу, або «…а все могло бы быть иначе…»

Як і анонсувалося, 22 січня 2011 року у Канівському міському будинку культури компанія "Іллєнко Фільм" за підтримки Державної служби кінематографії України та Національної кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка розпочала "Тиждень кіно Юрія Іллєнка" фільмом «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія». Проте у цей день не все так сталося як гадалося.

    Слід визнати, що чинна міська влада і безпосередньо мер Віктор Ніколенко суттєво підставили плече цьому заходу, адже показ є комерційним і забезпечити наповнюваність залу у 730 місць без владної допомоги було б неможливо. Міські очільники взяли на себе реалізацію квитків серед міських установ, підприємств і організацій, брали активну участь у популяризації та рекламі акції. Спершу міський голова зібрав весь гуманітарний блок міста, переконавши їх у необхідності забезпечення відвідуваності заходу учнями, студентами та працівниками цих установ. Згодом у понеділок на новоствореній Раді директорів міста те саме повторилося і з керівниками міських підприємств. В результаті 22 січня – майже вщент заповнений зал.

    Міські очільники з’явилися на захід із прекрасним настроєм і не менш прекрасним букетом червоних троянд. Проте їх майже одразу чекало розчарування. Виступаючі перед показом фільму син, брат і вдова Юрія Іллєнка швидко перевели розмову на політичну тематику, адже покійний метр був членом ВО «Свобода». Слід нагадати, що міська влада, що так чемно прийняла цю акцію представляє в основному Партію регіонів.

    Брат Юрія Іллєнка висловив велику вдячність за організацію тижня кіно тільки… голові Канівської міської організації ВО «Свобода» Юрію Гамалію. І ні словом не прохопився про дійсних організаторів.

    Після показу фільму «контрольний постріл у потилицю» міській владі здійснила своїм виступом відома політик Ірина Фаріон, яка на відміну від свого парітйного колеги Гамалія, виявилася прекрасною трибуншою. Шановна пані виступила із нищівною критикою теперішньої «антинаціональної» влади. Вільна енциклопедія Вікіпедія приводить таку інформацію про неї (мовою оригіналу): «в феврале 2010 года Ирина Фарион попала в заголовки СМИ, после того как было опубликовано видео, в котором она выступает в детском саду, призывая детей не использовать русские уменьшительно-ласкательные имена (например, не Миша, а только Михайлик, не Наташа, а Наталочка). «Если станешь Алёной, то нужно паковать чемоданы и выезжать в Московию», — заявила Фарион дошкольнице, назвавшейся Аленкой . Потом Фарион сказала, что не хотела обидеть детей: «Неправильно, когда кто-то пытается приспособить наши имена к российской фонетической системе» http://www.youtube.com/watch?v=-6IgWwSs1kg&NR=1 . Действия Фарион вызвали негодование у родителей, психологов, СМИ и политиков Украины. Родители детей которые посчитали что их детей оскорбили, подали на Ирину Фарион в суд.

    В июне 2010 года Фарион призвала посадить в тюрьмы 5 миллионов ДЕГЕНЕРАТОВ, которые не говорят на украинском языке».

    Здається, що після цього пропозиція брата Юрія Іллєнка про проведення у Каневі кінофестивалю залишиться без розгляду місцевою владою, а шкода - все ж мало бути інакше! Саме так нерозумна політика негативно впливає на розвиток міста, причому на вже зачовганий до дірок язиками цих самих політиків туристичний розвиток…