12 вересня 2017 року у конференц-залі музею Тараса Шевченка було проведено П’яті Міжнародні Шевченківські читання «Тарас Шевченко: незламна постать на шляху до Волі», присвячені 160-річчю від часу повернення Тараса Шевченка із заслання (1847–1857 роки). У рамках читань відбулося засідання круглого столу «Шевченкознавство за межами України: досвід минулого та сучасний стан».
Захід організували і провели Шевченківський національний заповідник, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Черкаський обласний краєзнавчий музей, Український центр науки і культури при Посольстві України в Республіці Казахстан, Євразійський національний університет імені Л. Гумільова (м. Астана, Республіка Казахстан), Громадський науково-просвітницький «Інститут Тараса Шевченка» (м. Уфа, Республіка Башкортостан, РФ). Традиційно все розпочалося урочистим покладанням квітів на могилу Тараса Шевченка.
У роботі Шевченківських читань взяли участь науковці, музейні працівники з України, Республіки Башкортостан (РФ), Республіки Казахстан, Республіки Татарстан (РФ), тобто тих країн, з якими тісно пов’язане життя Тараса Шевченка, і де вже історично шевченкознавство є вагомим предметом дослідження.
Привітання учасникам читань виголосив Мельниченко В. Ю., доктор історичних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, академік Національної Академії педагогічних наук України, почесний академік Національної Академії мистецтв України. Він традиційно подарував заповіднику свої нові наукові шевченкознавчі праці.
Також гостей привітали Брижицька С. А., кандидат історичних наук, заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника з наукової роботи та Ліховий І. Д., 1-й заступник генерального директора Шевченківського національного заповідника.
У режимі онлайн до присутніх звернулися: Чернієнко Д. А., кандидат історичних наук, координатор Громадського науково-просвітницького «Інституту Тараса Шевченка» (м. Уфа, Республіка Башкортостан, РФ); Тимощенко Ю. Є., депутат Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан, Голова Республіканського об’єднання юридичних осіб «Рада українців Казахстану»; Скрипник В. М., співголова Громадської ради при Посольстві України в Республіці Казахстан, Член Координаційної ради Республіканського об’єднання юридичних осіб «Рада українців Казахстану», член ревізійної комісії Української Всесвітньої Координаційної Ради; Шульга Ігор, історик (м. Саратов).
Предметом слухань було вивчення художньої та літературної творчості Тараса Шевченка періоду солдатчини, поетового заслання в музейних та бібліотечних зібраннях; дослідження періоду заслання митця в казахстанських степах у сучасному шевченкознавстві.
Заявки для роботи на круглому столі надіслали вчені, музейні працівники, педагоги, краєзнавці Львова, Форта-Шевченка, Астани, Санкт-Петербурга, Оренбурга, Казані.
До проведення заходу долучилися вчителі історії та української літератури канівських загальноосвітніх шкіл та представники громадських організацій.
На книжково-мистецькій виставці, що була організована до цієї події, — представлено шевченкознавчу літературу та оригінальні картини, роботи художника О. Шевченка з Семипалатинська з колекції заповідника. Зокрема, значну увагу приділено шевченкіані Леоніда Наумовича Большакова — Шевченківського лауреата (1994), видатного оренбургського дослідника зі світовим ім’ям, уродженця Чернігівщини.
Учасники читань і круглого столу ухвалили:
1. Звернутися до провідних шевченкознавчих центрів/осередків України та зарубіжжя з пропозицією спільними зусиллями, на належному науковому рівні відзначити у 2018 році історичну дату — 180-річчя від часу звільнення Тараса Шевченка з кріпацтва.
2. Провести у 2018 році на базі Шевченківського національного заповідника Шості Міжнародні Шевченківські читання «Сучасний стан вивчення Щоденника Тараса Шевченка».
3. Запропонувати організаторам Шевченківських читань розмістити на своїх сайтах відкритий лист Про загрозу руйнування історико-культурного та природно-ландшафтного довкілля меморіалу Тараса Шевченка у Каневі.
4. Оргкомітету Шевченківських читань і круглого столу видрукувати у 2018 році збірник матеріалів.
Джерело: Сайт заповідника |