Відкриваємо завісу над «таємничою» інвестиційною комісією

- Видача дозволів міською владою.
- Молодому подружжю під житло чи старенькій бабусі під сарай -
безумовно і безкоштовно.
- Крупне підприємство? Внесіть, будь ласка, в розвиток міста благодійну допомогу
в розмірі 500 тис. грн.?

Минулого понеділка нам удалося побувати на засіданні міської інвестиційної комісії. Втім, слово "вдалося" - неточне. Кореспондент "Дніпрової Зірки", зайшовши до кабінету міського голови Віктора Ніколенка у справах, тут же був запрошений бути присутнім на засіданні комісії, що саме розпочиналося. Жодних зусиль із боку преси - повна відкритість і гласність.
На порядку денному до розгляду значилося близько двадцяти питань, що стосувалися як представників дрібного бізнесу (поновлення договорів оренди землі) чи власників домоволодінь (прибудова підсобних приміщень), так і крупних підприємств, яким із метою розширення виробничих площ також були необхідні дозвільні документи тощо.
Слід відзначити, що члени комісії, серед яких були заступники міського голови Тетяна Болсунова, Сергій Ткаченко, депутати міськради Василь Шульга, Людмила Сандига, Руслан Болсунов, Євген Маланчев, секретар міськради Олег Калніболоцький, керуючий справами міськради Сергій Дубенець, підходили до кожної заяви виважено та диференційовано. Чутки про те, що, мовляв, на засіданнях інвесткомісії людей змушують платити благодійні внески, не підтвердилися. Та вони й не могли підтвердитися. У якої влади підніметься рука "змусити" заплатити бодай 100 грн. літню жінку, яка разом із хворим чоловіком хоче добудувати до старого сараю кілька квадратних метрів, аби тримати якусь живність? Тим більше, що всі документи у них в порядку, оформлені вчасно й на законних підставах.
Інший приклад - молодий чоловік. Кілька років тому йому дісталася ділянка під забудову. Над тим місцем, де планував поставити хату, проходила лінія електропередач, неподалік хтось влаштував сміттєзвалище з будматеріалів. Та молодий господар не злякався труднощів - власним коштом профінансував перенесення кількох електроопор із дротами, вивіз самотужки кілька КамАЗів сміття. Про який інвестиційний внесок може йти мова? Але навіть після того, як комісія сказала своє слово - усі матеріали, дозволи й документи видати цьому заявнику безумовно - його батько у вигляді благодійної допомоги запропонував виготовити для потреб міста кілька нових контейнерів для збору сміття.
Коментуючи хід засідання інвестиційної комісії, міський голова Віктор Ніколенко зазначив, що благодійні внески, за якими комісія звертається до громадян, це не примха мера, а цілком логічна дія задля згуртування громади. Раніше як було? Люди - окремо, влада - окремо. Ефективної співпраці було мало. Люди не відчували, що це їхнє місто, вулиці, парки, лавки. Тепер, коли кожен канівець знатиме, що в тому числі і його гривню вкладено в оцю альтанку чи дитячий майданчик, фонтан, сквер, то й ставлення до громадського добра буде інакшим. Свідомий канівець його не зачепить, і дітям розкаже, а згодом прийде до виконкому й запропонує ще одну цікаву ідею чи проект, завдяки якому місто стане багатшим, затишнішим, красивішим.
- Якраз в обов'язки інвестиційної комісії і входить переконати простих громадян, приватних підприємців, керівників, що без їх участі (в тому числі, й фінансової) місто й далі приречене залишатися в аутсайдерах. Шевченківський ювілей, який ми будемо відзначати навесні цього року (150 років із часу перенесення праху Великого Кобзаря з Петербурга до Канева), та Євро-2012 - це чудові нагоди, якими не скористатися просто гріх. Але під лежачий камінь вода не тече, - вважає Віктор Ніколенко. - Якщо ми не проявимо ініціативи, то так і будемо тупцювати на місці. У нас є шанс разом з державною підтримкою, за широкої участі громади Канева кардинально видозмінити обличчя рідного міста й перетворити його (зокрема, візитку Канева - автовокзал та привокзальну площу) із занедбаного та брудного "шанхаю" на об'єкт європейського зразка.
...Де й поділася лояльність комісії, коли перед нею постали один за одним господарі великих продуктових канівських магазинів, представники Канівського сирзаводу, РЕМу, Канівської ГЕС. Звісно, все було коректно, виважено, у вигляді прохань. Знову ж таки, ніхто нікого не заставляв. Та й як ти їх заставиш? Переконання - ось єдиний важіль, яким користувалися члени комісії. "Ваша допомога місту в реконструкції вокзалу та привокзальної площі необхідна. Без неї обійтися буде практично неможливо", - по-дібні аргументи переконували практично всіх. Люди погоджувалися на "підйомні" для них суми: 15 тис. грн., 25 тис. грн., 80 тис. грн., 150 тис. грн., 200 тис. грн. і навіть 500 тис. грн.
Дехто просив розстрочки платежу. Не зважаючи на те, що реконструкція вказаних об'єктів має закінчитися до середини травня ц.р. й додаткові кошти міській скарбниці необхідні сьогодні як повітря, міський голова та члени комісії ішли на компроміс і давали згоду на проплату благодійних внесків частинами.
Засідання комісії розпочалося о 14.00, закінчилося близько шостої вечора. Наприкінці ситуацію прокоментувала заступник міського голови Тетяна Болсунова:
- Жодних "таємних" договорів чи інших зобов'язань із заявниками ми не підписуємо, - сказала вона. - Ми не маємо права цього робити. Отже, розрахунок на людську совість. Адже, не зважаючи на те, сплатило підприємство благодійний внесок чи ні, дозволи у більшості випадків (окрім актів, що виходять за межі закону) ми все одно надаємо. Не  маємо права не надати. Тому ризик, звичайно, присутній. Та все ж більшість приходить, бере номер благодійного рахунку й платить. І ми щиро вдячні таким людям за розуміння.
- Ось так, поступово й буде формуватися канівська громада - громада нового типу - цілісна, свідома, цілеспрямована, налаштована активно урядувати власним містом, брати участь у важливих справах, а не відсиджуватися по кутках, - додає Віктор Ніколенко. - Тоді не треба буде чекати 10 чи 20 років, поки в Каневі стане жити краще. Ми повинні це зробити за 2-3 роки. Перший етап реалізуємо вже через 120 днів - до 22 травня ц.р. Складно? Ще й як! Але ми справимося. Бо поруч із нами, плече-в-плече - канівська громада. А громада - це сила.

Підготував
Євген Бруслиновський

№ від 17 січня 2011 року Дніпрова зірка