«Жигули, жигули, до чего ж вы довели»

Недаремно кажуть, що у переважної більшості українців придбаний ними автомобіль – вічний. І не тому, що ніколи не ламається, а тому, що він півжиття на нього копить, а півжиття його лагодить. Потім цей автомобіль стає членом родини і продавати його вже немає сил, бо кому він вже потрібний.

            Не менш сердечна історія і з гаражем, кожен з власників якого пройшов через масу випробувань, поки омріяна в’язка ключів від залізної брами потрапила на почесне місце на тумбочці біля вхідних дверей квартири. І «ліпилися» ці гаражі там, де тільки могли люди правдами і неправдами «вибити» під них місце.

            При чому наші гаражі це не лише приміщення для зберігання автомобілів, а й додана корисна площа квартири, це і гардероб, і підвал, і навіть місце проведення дозвілля. Це частина життя кожного його власника. Проте, чого гріха таїти, нерідко «мостили» їх і без дозволу, на свій страх та ризик. І стояли вони там роками.

            Але прийшла нова влада і новий мер сказав, як відрубав – всі гаражі біля будинків прибрати і баста.

            Так то воно так, але за цим «баста» - людські страждання та ще значні витрати, хоча б на демонтаж.

            Однак, що мене найбільше вразило у цьому рішенні нового мера і його депутатів, то це відсутність жодного пояснення простим людям, жодної публікації в пресі. І це при гучних заявах про прозорість і відкритість нової команди. Хіба ж так складно опублікувати в кишеньковій газеті мера «Дніпрова Зірка» порядок спланованих до розгляду на сесії питань та прокоментувати їх. Чи ми не люди? Чи нас це не стосується?

            А, може, страшно меру, що у нього не стане духу пояснити необхідність прийняття того чи іншого рішення, зокрема і по гаражам?

            Що ж, звернемось до мера за поясненнями самі. А відповідь опублікуємо в ЗМІ, раз у нього на це духу не вистачає.