«Не мовчи, не мовчи. Був вогонь і мечі. Із Христом палачі. І удень і вночі у Дніпровії хвилі заганяли, хрестили. Скільки згинуло люду!? Хрест чіпляли на груди» (Л. Ромен).
...Охрестити киян — це не значить охрестити українську землю: держава Володимира була дуже велика, а тому й роботи для охрещення всього українського народу було надзвичайно багато — це була робота не для одного покоління людей. Літопис, звичайно, досить просто уявляє собі всю цю роботу. По охрещенні киян, коротко каже літописець, “почав Володимир ставити по містах церкви та священників та зганяти (приводити) людей на охрещення по всіх містах та селах”. Звичайно, було це зовсім не так просто: нелегко було охрестити киян, де багато було інтелігенції, що здавна тяжіла до християнства; але охрестити всю іншу Україну, особливо сільську, — то був уже труд непосильний для однієї людини, хоча б і такої рішучої, яким був князь Володимир. Отож, треба думати, що хрещення позакиївської України розтяглося не на один десяток літ; нову віру таки густо полито кров’ю українського народу, що боронив батьківську віру. ...У нас звичайно прийнято думати, ніби християнство легенько заводилося собі серед українського народу. Справа була ніби так, що князь Володимир наказав охреститись, а вдячний народ зараз же відцурався віри батьків своїх, зрадив цій вірі і прийняв християнство. Насправді ж справа відбувалася зовсім не так. Мирного прийняття християнства не було, народ завзято боронив свою віру, скрізь були бунти, й часто доводилося хрестити народ у власній крові його, доводилося хрестити його вогнем і мечем. Володимир Великий проголосив християнство державною вірою, а віру попередню, “язицтво”, заборонив. Але ж ми всі добре знаємо, що від оголошення закону до його проведення в життя — дорога немала. ...Загал народу навіть у Києві не хотів хреститися й голосно плакав, коли тягли Перуна. Але в Києві Володимир мав наймане вірне військо, а тому крикунів проти нової віри легко могли відправляти в Дніпро за Перуном; багато повтікало в глухі місця, багато поховалося, а ще більше — сиділо мовчки, не виконуючи нової віри (бо й не вміло), тільки викупавшись у Дніпрі... Поза Києвом справа була вже зовсім не легкою — коли приходило військо для охрещення, народ утікав і ховався в лісах, яких тоді було досить; а кого урядники встигли-таки схопити й охрестити, той все одно тримався старої віри в загальному, морі її, коли відходило військо... А з насильного охрещення не робив собі клопоту. Стара українська віра своїми представниками перед Богом мала так званих волхвів. Волхвів було в нас дуже багато; хоч і не були вони власне класом жерців, бо й кожен старший у родині виконував у нас обов’язки жерця, але все-таки, як слуги свого Бога, мали волхви великий вплив на народ. Ось ці наші волхви й завзялися боронити стару віру перед загрозою нового християнства. Волхви були з простого народу, жили разом із ним, а тому їхня агітація проти християнства була сильна та реальна. Це через них наш народ так уперто та довго боронив свою стару віру, а почасти доніс її й донині... Звичайно, державна влада вела гостру боротьбу власне з цими волхвами, ловила їх і катувала немилосердно.Старі джерела наші, головним чином літописи, не люблять розповідати про боротьбу народу проти християнства — вони звичайно малюють, що народ із радістю приймав нову віру, охоче зраджуючи старій. Але час від часу прориваються й у них вістки про цю запеклу боротьбу.
(уривки з книги Огієнка І. Українська церква. — К., 1993. — С. 55-63).
Хрещеня Русі - це подальший розвіток держави через поєднання з тодішньою Європою ( щось дуже далеченький шлях ми обрали для цього дійства, якщо це питання нас досі турбує).
Відносно сприйняття Біблії - вона надихала як на багаття інквізиції, написи на ременях “Gott mit uns“, так і на неперевершені мистецькі твори і на самовіддане служіння своєму народу.
«...Християнство майже знищило природний імунітет нації, здатність протистояти чужинському засиллю...Злочинна ідея непротивлення злу...генетика нації ослаблена змішаними шлюбами...робить народ нездатним відрізнити добро від зла, своє від чужого...» - повна маячня - у людини в гєнах зашите прагнення свободи, прагнення захищати своє майно та рідну землю. А тому , що казаки наводили острах на все узбережжя Чорного моря, ніяк не заважала їх щира християнська віра. Так і зараз християнськи символи на прапорах війскових частин, які боронять наш спокій тут в Каневі від «русского мира».
ВОЛОДИМИР ГОРБАТЮК: НЕ МЕРТВИМ, А ЖИВИМ КРАЩЕ Б НЕНАРОДЖЕНИМ ДЕКОТРИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЇНІ.
Володимир Горбатюк.Бандурист
Моє недружнє посланіє.
О, лицеміри, словоблуди,
Навіщо іменем моїм
Благословляєте, паскуди,
Діла мерзеннії свої?
Ви не втомилися щосили
Цей світ розп’яттям добивать?
Забули? Я хотів кропилом
Вкраїнську хату вимітать!
Всі багряниці - на онучі!
Ікони - в піч! З кадил – люльки!
Вас у Дніпро з моєї кручі
Я поскидав би залюбки!
Ви вже мене святим пророком
Готові канонізувать,
А вірш “Ликері” ненароком
Вам не доводилось читать?
Та ви, невольники недужі,
І далі, мов свиня в калюжі,
В своїй неволі хропете.
Я ж Кобзаря дав не на те,
Щоб ви на ньому міцно спали,
Храми, палати будували
Та візантійство прославляли!
Не хочу ваших я церков,
Молитви рабської не треба,
Мій храм – природа, купол неба;
Для ряс і золотих оков
У ньому вільних місць немає,
Бог без попів благословляє
Молитву щиру.
Схаменіться,
За себе добре помоліться,
Щоб Бог вам совість врешті дав,
А я вас більш не проклинав!
Інакше вони не були би тим, за що ми їх так цінуємо - за дивовижно своєрідне тонке сприйняття повсякденності.
Але і , дійсне, є таке, що деякі слуги Господні( принаймні ті, що по паперах повинні бути такими) викликають люту неприязнь та обурення не тільки до них, але і до «вищих сфер» - бажання послати все це під три чорти. "...Схаменіться, За себе добре помоліться, Щоб Бог вам совість врешті дав..." - тобто тут є не відхрещення від Бога, а звертання до нього з метою останньої вищої справедливості.
Помилка в тексті, так правильно "Відлунює могуть стріли Перуна."
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]