Перед сумною звісткою про загибель бобричанина атовця Руслана Конюши, по одному з каналів телебачення військовий волонтер сказав, що в Україні різко впав патриотизм в порівнянні з 2014 роком. Людям стало байдуже чи йде війна чи її нема, на голову нічого не падає, можна про це не думати.
А тут ще й не виходить з голови подія недільної давнини, яка принизила наших двох волонтерок. Є у нас в Каневі дуже розкручений «Секонд-хенд», куди по вівторках стікається з усіх усюд маса народу, на дверях і в залах стоїть охорона, є камери спостереження. В понеділок весь непотріб, що залишився, розпродовується по низьким цінам. Дві жінки з волонтерського центру пішли просити це ганчір»я для порізки на маскувальні сітки безкоштовно. Їх зустріла господарка цього закладу і почала відчитувати за те, що ще в березні коли жінки приходили, вона бачила через відеоспостереження як нібито вони взяли піджак та ще щось на вигляд пальта. Коли жінки стали говорити, що не брали цих речей, а якщо і взяли, то вони пішли на сидушки під броню, для себе жінки нічого взяли, навпаки з дому вже винесли все що могли. Жінки попросили її саму відібрати непотріб. Якщо ж вона не вірить волонтерам, її запросили зайти і подивилася з яких речей робиться сітка. Ця пані сказала, що дає п»ять хвилин на те щоб могли взяти що потрібно і підти . Жінки просто були в «ступорі». Вертається господиня, яка спостерігала за ними через камери, і каже, що вже дві хвилини залишилося. Звичайно, за дві хвилини важко щось відібрати. На думку приходить запитання, чому ця людина так робить? Невже за якихось 5-10 гривен вона збідніє? Треба було жінкам розвернутися та піти геть. Так, у волонтерів, які єдині в Каневі плетуть сітки, не вистачає сировини і їм приходиться звертатись до таких панів.
Слава Богу що є інші люди, які самі приносять не потрібні речі. Велика подяка директору підприємства "Канів солод" Кришун Олені Іванівні, яка сама привезла і передала волонтерам списаний спецодяг відповідного кольору для порізки на сітки. А ще в п»ятницю на базарі власниця секонд-хенду Олена дала безкоштовно трохи свого товару, тепер роботу можна продовжити. Може не одне життя збережемо своєю працею.
|