Душі живої джерело

7 липня у науково-дослідному відділі «Літературна Канівщина» відкрито виставку «Душі живої джерело», присвячену 75-річчю з дня народження педагога, режисера, поета Івана Григоровича Боня (1942-2001). Його життя було прикладом самовідданого служіння улюбленій справі, людям.

На виставці експонуються предмети із фондової колекції відділу та приватного архіву родини Івана Григоровича – особисті речі, програми та афіші спектаклів, фотографії, книги.

Народився Іван Бонь у с. Шабельники Золотоніського району у працьовитій і співочій українській родині. Після закінчення школи юнак приїхав до Канева навчатися у культосвітньому технікумі. Потім було навчання у Харківському інституті культури на факультеті театральної режисури. Активний учасник громадського життя вузу, учасник студентської літературної студії «Пролісок», дописувач молодіжних газет Харківщини та Черкащини Іван Бонь гуртував навколо себе молодь.

Після закінчення інституту, на запрошення колишнього директора районного будинку культури Степана Яковича Письменного, Іван Григорович приїзджає до Канева. Завдяки старанням молодого талановитого митця у 1970 році відновив роботу самодіяльний народний музично-драматичний театр Канівського районного будинку культури ім. Т.Г. Шевченка, заснований далекого 1926 року. Працюючи головним режисером театру, Іван Григорович Бонь багато уваги приділяв інсценізації творів класиків української літератури – Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Остапа Вишні, Олександра Довженка та ін. Колектив театру та його керівник неодноразово нагороджувалися дипломами, почесними грамотами за багаторічну діяльність на ниві популяризації музично-театрального мистецтва.

Іван Григорович керував музичним театром дітей-інвалідів «Дивна казка». Цей колектив був удостоєний звання лауреата літературної премії імені Олекси Кобця за велику творчу діяльність, постійну підтримку виховних заходів фонду дітей-інвалідів, активну участь у суспільно-громадському житті міста. За 28 років режисерської роботи у Каневі талановитий митець поставив 77 вистав, театралізованих концертів, свят міста, рідної мови.

Роботу в театрі поєднував з педагогічною діяльністю, працюючи викладачем Канівського училища культури. Талановитий педагог щедро передавав свої знання і досвід молоді. Його перу належать педагогічні роздуми, які друкувалися в журналах «Людина і світ», «Педагогічна культура».Всього понад 600 публікацій з питань культури і мистецтва.

У 1983 році Іван Григорович успішно закінчив аспірантуру при Київському інституті культури ім О.Є. Корнійчука. В цей час він багато і плідно працював на літературній ниві. Його перу належать як художні твори, так і наукові розвідки.

Іван Григорович Бонь був членом літературної студії «Зорянка». Брав активну участь у виступах літстудійців перед трудовими колективами міста і району, учнівською молоддю. Видав більше десяти власних збірок. Його вірші друкувалися у колективних збірках цієї творчої спілки. Окремі з них покладені на музику композиторами Володимиром Байкіним, Валерієм Мельчаковим, Юлією Сухиною.                     

У 1988 році за значний внесок у розвиток української культури і театрального мистецтва Івану Григоровичу Боню присвоєно звання Заслуженого працівника культури УРСР.

30 листопада 2001 року І.Г. Боня не стало, але джерело його натхненної душі продовжує живити нас своєю непересічною творчою спадщиною, нуртує у його талановитих учнях та вдячних нащадках.

На відкриття виставки «Душі живої джерело» прийшли друзі Івана Григоровича, колеги по роботі, шанувальники його творчості.

Багато теплих, добрих слів було сказано викладачами Канівського коледжу культури і мистецтв – Анатолієм Кондратенком, Василем Туліним, Іваном Буренком, Володимиром Байкіним, з якими Іван Бонь працював багато років.

Привітала учасників заходу директор Канівського районного будинку культури Оксана Коноваленко. Щиро і натхненно співав народний аматорський хор ім. І.І. Коваленка «Кобзарева криниця».

З великою повагою згадувала Івана Григоровича багатолітній директор музею народного декоративного мистецтва Галина Заболотна.

Спогадами про роботу театру поділилася колишня його учасниця Катерина Коваль.

На відкритті виставки виступила заступник голови літературної студії «Зорянка» – Віра Носенко.

Поетичні твори Івана Боня читали Тетяна Спіріна та Людмила Лещенко.

Вшанування пам`яті наших талановитих земляків, збереження та популяризація їх творчого надбання є невід`ємною частиною роботи науково-дослідного відділу «Літературна Канівщина» Шевченківського національного заповідника.

Зав. н.-д. відділу "Літературна Канівщина" Ірина Юрченко
Фото Ірини Фрунт та Ігоря Боня