Лише одна учениця-першокласниця Канева цього року вивчає шкільні
дисципліни російською мовою. "Навчатися тільки російською" – наполягли
мама-українка і батько-росіянин. І дирекція змушена була дотримуватись
чинного українського законодавства і організовувати спеціально для
однієї учениці викладання основних шкільних предметів російською мовою
за індивідуальним графіком.
– За більш як сорокарічну історію
школи це третій випадок, коли ми не набираємо учнів до класу з
російською мовою навчання. Цього року надійшло лише п'ять заяв від
батьків щодо навчання їхніх дітей російською мовою. Категоричною
виявилася тільки одна родина, – розповідає директор школи №4 міста
Канів Тетяна Бобро. – Наразі повністю україномовні у нас треті і
четверті класи. Загалом у школі (та й у місті) російською мовою
навчаються трохи більше ста дітей.
У Головному управлінні освіти
та науки облдержадміністрації стверджують, що "наступ" української мови
в навчальному процесі на Черкащині є м'яким і природним.
–
Говорити про те, що ми не задовольняємо чиїсь потреби у вивчені
російської мови, не можна, – твердить перший заступник начальника
Головного управління Галина Гаврилюк. – Штучно ми не закривали жодного
російськомовного класу, хоча й наповнюваність учнями в них досить
слабка.
Двадцять, тридцять чи сорок років тому в деяких містах
області, особливо у великих промислових, була мода віддавати дітей на
навчання до російськомовних класів. Ці класи вважалися престижними і
зазвичай збирали інтелектуалів-відмінників. У Черкасах, приміром,
російською мовою навчалася більшість школярів. У Каневі російською
навчалися діти працівників, котрі будували Канівську ГЕС, завод
"Магніт". Серед них було багато вихідців з Росії.
Натомість у
невеличких містечках навіть у брежнєвські часи функціонували лише
українські школи. Яскравий приклад – Тальне, яке взагалі було одним із
осередків вільнодумства на Черкащині. Приміром, тут знайшла собі місце
роботи сестра опального В'ячеслава Чорновола Валентина, яка не один
десяток років (правда, під пильним оком всюдисущого КДБ) викладала
українську мову в Першій міській школі. Тоді на Звенигородщині, звідки
родом Чорноволи, їй у праві на працю відмовляли.
Але минав час,
і ситуація для української мови змінювалася на краще в усій області.
Нині на Черкащині освіту дітлахам забезпечують 696 шкіл. З них лише
одна повністю російськомовна.
– Це школа №11 у Черкасах, – пояснює Галина Гаврилюк.
Крім
того, здобувати знання російською мовою можна у двомовних школах.
Усього в області їх дев'ять. У Черкасах це школи №27, №30, №9, тобто
міська гімназія, і гуманітарно-правовий ліцей. Ще дві такі школи є у
Смілі – №5 і №11. По одній в Умані та в Каневі. Є така школа і в
Кам'янці. Це тамтешня школа №1. Загалом же на сьогодні в області є 64
класи з російською мовою викладання, в них навчається 1455 учнів.
–
Минулого року в області було 11 двомовних шкіл. Тобто виходить так, що
російськомовні класи випускаються, а нових набирається небагато, –
підсумовує Галина Миколаївна.
Навіть у значною мірою
зрусифікованій Смілі всі заклади освіти працюють в україномовному
режимі. Українською тут навчається 99,2% учнів, і лише 0,8% –
російською. За словами методиста міського відділу освіти Галини
Уперенко, за останні роки з боку батьків не проявлялося ніякого
незадоволення, пов'язаного з поширенням викладання української мови.
Навпаки, практично всі вони усвідомлюють необхідність її поглибленого
вивчення в сучасних умовах.
Освітяни пов'язують це з тим, що при
вступі до вищих навчальних закладів дітям потрібно складати іспити з
української мови. А от якщо батьки планують, що їхнє дитя буде
продовжувати навчання у Росії, то відповідно і обирають російськомовні
класи. Такі класи, між іншим, за бажання батьків можуть створюватися і
в україномовних школах.
Що ж до російської мови як предмета, її
на сьогодні в області вивчають 37 773 учні. Крім того, можливе й
факультативне її вивчення. У такий спосіб російською оволодівають 16
378 учнів. Крім того, в деяких містах, приміром в Умані, організоване
факультативне вивчення польської мови та івриту.
Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!
Зверніть увагу на те, що інформація про українську мову висить вже з 13 листопада, а коментар тільки один. Добре, що хоч позитивний... Натомість про порнографію як активно відгукнулись!
От вам і мова, от вам і калинова. А ми кажем "престижна".
Sir
ну в кожного різні думки! не можуть всі бути хорошими, або паганими! Я впевнена, що на цю статтю ще відреагують!! Просто потрібно, щоб пройшов час! :))
Я не думаю що мова навчання є принциповою. Це просто ще один спосіб спекуляції для політиків на проросійську і національну теми.
Навчався в 2-й школі (україномовна) і впринципі не дуже комплексував від того що зар. л-ра була на російській.
Потім інститут (КПІ) де викладали восновному на рос. Також було все нормально. До математичних і інших термінів адаптувався, а основну повсякденну мову в нас кожен розуміє і українську і російську.
-----------------
і анекдот в тему:
Дід приїхав із села ходить по столиці…
Має гроші - не мина Жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть Кухлик той, що скраю.
Продавщиця:
- Что? Чаво? Я не понимаю!
- Кухлик, люба, покажіть, Той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлик здесь, Если это кружка!
Дід у руки кухлик взяв І насупив брови:
- В Україні живите Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була Гостра та бідова.
- У меня есть свой язык, Ни к чему мне мова!
І сказав їй мудрий дід: Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда в моєї КОРОВИ:
має, бідна, язика - І не знає мови!
Я не думаю що мова навчання є принциповою. Це просто ще один спосіб спекуляції для політиків на проросійську і національну теми.
Навчався в 2-й школі (україномовна) і впринципі не дуже комплексував від того що зар. л-ра була на російській.
Потім інститут (КПІ) де викладали восновному на рос. Також було все нормально. До математичних і інших термінів адаптувався, а основну повсякденну мову в нас кожен розуміє і українську і російську.
-----------------
і анекдот в тему:
Дід приїхав із села ходить по столиці…
Має гроші - не мина Жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть Кухлик той, що скраю.
Продавщиця:
- Что? Чаво? Я не понимаю!
- Кухлик, люба, покажіть, Той, що збоку смужка.
- Да какой же кухлик здесь, Если это кружка!
Дід у руки кухлик взяв І насупив брови:
- В Україні живите Й не знаєте мови…
Продавщиця теж була Гостра та бідова.
- У меня есть свой язык, Ни к чему мне мова!
І сказав їй мудрий дід: Цим пишатися не слід,
Бо така сама біда в моєї КОРОВИ:
має, бідна, язика - І не знає мови!
У меня был реальный случай. Как-то я, работая в Москве, пошел в магазин харчей купить всяких, что б борщ типа замутить, набрать в общем компонентов. Подходит моя очередь, я - ".. того, вот этого, и два бурячка". Продавщица не врубилась - "..чего-чего ??" , я тоже не врубился - ".. ну пару буряков блин !" Она смотрит на меня круглыми глазами. Я начинаю соображать, что буряк - по русски не "буряк". Но меня переклинило и вспомнить как он называется по-русски я не могу, стою, туплю, машу руками и рассказываю ".. ну, вот это, типа для борща", она - " для чего ?? " , я уже хотел было сказать "..х** с ним, дайте хлеба", но на помощь пришла другая продавщица, проследив взглядом за моим тыкающим на гору овощей пальцем, догадалась "..Свеклы ?", "Да !! (радостно)", "..для свекольника ?", "Да !!" - хотя про себя отметил, что такую гадость как "свекольник", наверно есть не стал бы, типа какой-то отвар из буряка ... :)
Я люблю українську мову!
Але якось дивно, що в шк нумер 4, яка взагалі то була російськомовною, наскільки я пам"ятаю.... 1 дєвачка тока вчиться на російській!!!
Особисто для мене українська завжди була є і буде найкращою,тому що-рідна...,що я дарма Шевченка вірші в школі вчила?:-))))Але це не означає,що я не знаю і не володію російською ,чи,наприклад,англійською...Головне відрізняти українську від суржика,що широко популяризований в наш час:-(((
Українська мова дуже милозвучна. Нею гврно очвічуватися у коханні. Навіть росіянам чи російськомовним. від цього вони торчать. знаю з власного досвіду.
Українська мова дуже милозвучна. Нею гврно очвічуватися у коханні. Навіть росіянам чи російськомовним. від цього вони торчать. знаю з власного досвіду.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
* * *
Хто визволиться сам, той буде вільний,
Хто визволить кого, в неволю візьме.
(Леся Українка)
Які Ви молодці!
Знання рідної мови для кожного народу є природним. Від народження ми чуємо перші слова від найріднішої людини, матусі, рідною мовою і вчимося нею говорити. (Так, принаймні, має бути, бо так є у кожного вільного народу. У нас, нажаль, поки що так буває не завжди. Це має історичні причини і це потрібно нам виправити). Тож, підростаючи, ми маємо її (мову рідну!) вивчати все глибше й глибше і в першу чергу її, порівняно з іншими мовами. А поряд з рідною мовою кожен може вчити скільки завгодно інших мов. Це вже має бути пов’язано з бажанням, здібностями, необхідністю, власною волею чи в дитячому віці – з волею батьків.
Емігрантка з України Лєна Онушко-Тиховська, яка народилася у 1932 році в Запорізькій області, але в силу обставин проживає в Канаді і працює там вчителем історії української літератури, коли після здобуття Україною незалежності стала приїздити в Україну і почула на вулицях Києва пануючою неукраїнську мову, вирішила, що українці не мають підручників, по яким можна навчатися української мови. Тому вона видала за власні кошти і кошти свого чоловіка, канадського бізнесмена, свою книгу у видавництві ім. Олени Теліги в м. Києві (засновником цього видавництва є Організація Українських Націоналістів, ОУН) для того, щоб українці в Україні мали по чому вчити рідну мову і виховувати в собі необхідність спілкуватися саме нею. Бо першою необхідною умовою бути об’єднаними в націю є спілкування всіх нас мовою нації. І розвиток національної культури і науки може відбутися лише мовою власної нації. На інших мовах українці розвивають надбання (культурні, наукові, інші) інших народів.
Якщо ж ми говоримо англійською чи російською, чи будь-якою іншою між собою у себе на Україні, то ми перестаємо бути українцями, а стаємо британцями чи американцями, росіянами чи ін., або інтернаціоналістами, а потім, як наслідок, глобалістами. МИ ВТРАЧАЄМО БЕЗ РІДНОЇ МОВИ УКРАЇНУ.
Хотів би я, щоб мої думки прочитав chonos і ще раз переосмислив свої висновки щодо рівня принциповості мови навчання.
А для тебе,Zvetok_Zla, нагадую вірш про рідне слово, написаний Олександром Олесем. Як на мене, про рідне слово в ньому сказано гарно. )))
О СЛОВО РІДНЕ!
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зорь блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
Getman
дякую... все це я знаю!! але вірш і справді дуже гарний!!!
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
WayBe ГИ ГИ :)) Читайте листа выд підарів:
Направляется уведомление о внесении в «Единый реестр доменных имен, указателей страниц сайтов в сети «Интернет» и сетевых адресов, позволяющи.. [весь] стихотворение о судьбе отечества [3]
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]