Дякую, пане Михайле, за ваші вітання!
Хай Бог, додає Вам здоров'я та наснаги долати труднощі, здійснювати ті мрії й плани, які несуть добро й користь людям і Каневу.
А дома хай завжди Вас зустрічає любов, тепло, ласка родини і множить радість та дає добрий настрій.
А тепер завдання на новий рік державному службовцю: виховати в собі потребу думати і спілкуватися українською мовою. І в повсякденному житті і на сайті. ))
ПРИЄДНУЮСЬ...
... до завдання О.Скорини)
пане Михаїл, а чом би вам і не спробувати?..
он дивіться.., Федорович вже давно осилив... Янич теж робить неабиякі успіхи...
а вам що слабо?..)
Пане Михайле, сердечно дякую за таке чудове поздоровлення! Я також хочу приєднатися до цього чудового поздоровлення такими словами:
У день святий Різдва Христова
Бажаю щастя Вам земного,
Бажаю в душах відродити уміння вірити,любити,
А Бог Вам щедрою рукою за Вашу віру, за терпіння
Своє надасть благословіння.
Зі святом вас!!! Хай маленький Христос народится у кожному вашому серці!!!
Христос народився! - Славимо його!
В контексті свята пропоную роздуми Богдана Червака (перший заступник голови ОУН) 0Містерія Різдва і націоналізм"":
"У цьогорічному Різдвяному посланні Архієпископ Харківський і Полтавський Ігор (Ісіченко) слушно згадав про світлу радість від переживання зустрічі з Воплоченим Богом, яку у минулому сторіччі учасники українського націоналістичного підпілля передали у колядці «Сумний святий вечір в сорок шостім році». При цьому владика акцентує увагу, що згадуючи за святковим столом загнаних у Сибір батьків і братів, українці з надією благали Бога:
Поможи нам, Боже,
Це все перебути,
Нашу неньку-Україну
З кайданів розкути.
«Благали – і вірили, попри всю безвідрадність підневільного життя, що Божа ласка, так виразно явлена приходом у світ Відкупителя, зможе перемогти безбожну диктатуру, зможе повернути за різдвяний стіл усю родину, зможе обернути тугу втрат на радощі перемоги», - зазначає владика Ігор.
В історії національно-визвольного руху періоду ОУН і УПА епізод про який згадується у різдвяному посланні - не унікальний. Більше того, так було завжди: у часи глибокої політичної кризи, або ж очевидної безперспективності подальшої боротьби, що зумовлювалася страшними репресіями, а то й жорстоким придушенням національного спротиву, Містерія Різдва ставала чи не єдиною духовною опорою українського націоналіста.
Здається, що найповніше така думка висловлена у «Різдвяній відозві ОУН», автором якої є відомий український поет і революціонер О. Ольжич. Художня довершеність відозви та невеликий розмір дозволяють процитувати її повністю.
«Вечірня зоря, що зійшла над малим незнаним містом, провіщала колись прихід нової віри і нової доби в історії людства.
Віра простих хліборобів і вівчарів, зрісши з їх чистих і прямих сердець, мала таку міць і таку силу, що не встояли перед нею навіть фортеці і палаци чужинців, і поклонитися їм прийшли царі трьох суходолів.
Віра у велику, чисту правду, ясне світло високої ідеї в найчорнішу добу тримає у горі людські душі, не даючи їм упасти у безодню розпуки і тліну. З неї родяться найвищі пориви і найбільші чини.
Ця ж струнка і нова віра в післанництво своєї землі надихала українських князів, що молилися, щоб Бог дав їм за християн і за Руську землю голови свої покласти і бути причисленими до мучеників.
Це ж вона, права віра, кріпила кремезне низове лицарство і дала йому силу стати на прю з найміцнішою Оттоманською імперією і разити її в саме серце над звированими водами Босфору.
Віра предків і віра в українську правду надихнула Зиновія-Богдана і підняла Року Божого 1648 на Польщу буруни Хмельниччини.
Великою вірою горів і говорив Шевченко, і вона збудила увесь приспаний український народ до нового життя.
Висока віра півстоліття пізніше вишикувала Базарських Лицарів над розритою могилою, і їхній заповіт, заповіт не¬вмирущих 1917-1921 рр., зродив усю сучасну українську визвольну боротьбу.
Чуємо в собі присутність великої і чинної віри. Бачили і бачимо чини наших друзів, що не вагаються в ім’я її наразити і покласти своє життя.
Жива віра, віра, що не спиняється перед жертвами - та, що перемагає!
Тож у найчорніший блюзнірчий час не покидає нас певність нашого остаточного тріумфу.
Свято заповіту землі, невмирущості життя і народженої віри.
Вечірня зоря яскравішає на оксамитовому небі».
Цей текст був складений у переддень Святвечора у 1943 році. Можна лише увити тодішній моральний стан О.Ольжича як фактичного голова ОУН на українських землях. На той час уже розгромлено націоналістичне підпілля у Києві. Від рук німців загинула поетеса і член ОУН Олена Теліга, усі співробітники газети «Українське Слово». А перед тим – розстріляні його соратники, які в умовах окупації відзначили двадцяту річницю подвигу під Базаром. А ще перед тим – трагічна загибель у Житомирі визначних постатей визвольного руху Миколи Сціборського і Омеляна Сеника-Грибівського. А що далі? Переконаний, відповідь на це питання гарячково шукав О. Ольжич. Напевно, саме тому й вирішив написати «Різдвяну відозву», бо у Містерії Різдва шукав і знаходив відповіді на виклики доби, яку образно називав «жорстокою вовчицею».
Феномен Містерії Різдва в національно-визвольному русі добре дослідив ідеолог ОУН Юліан Вассиян. Уже на еміграції, в тепер далекому від нас 1952 році він написав статтю «Різдвяна правда».
Автор, зокрема, відзначає, що думки про ідейну основу життя близькі та вчасні на порозі кожного Нового Року, а найактуальніші вони у Різдвяну Ніч, в годину містичного переживання найбільшої події людської історії – «Народин Богочоловіка і Сина Божого». Мислитель закликає не забувати, що як би не завершився «грядучий двобій», у результаті переможе «розп’ятий на Хресті Бог».
Суть Різдвяної Містерії Ю. Вассиян вбачає у примиренні людини з Богом, її готовності служити «своєму Богові як син-воїн». Відтак українська людина обов’язково віднайде джерело духовної сили. І хоч на її долю випадуть важкі завдання «відбудови і творчого формування подоби завтрашнього світу», вона завжди буде переможцем.
А квінтесенція його міркувань висловлена у заключному реченні: «Різдвяна ніч більше ніж казка, символ і міт. Вона - правда про живого Бога, переможця смерті і творця життя».
Нація яка розуміє і сприймає Містерію Різдва – не переможна, а отже – вічна!"
ВОЛЯ, текст, мабуть, дуже хороший, але явно пройшов машинну обробку без належної вичитки. Вас захлеснули емоції. Своєї думки до мене Ви не донесли.
мінус
Дякую, друже ВОЛЯ, за процитовану статтю друга Богдана Червака "Містерія Різдва і націоналізм" в якій Богдан поділився враженнями від спогадів Архієпископом Харківським і Полтавським Ігорем (Ісіченком) колядки «Сумний святий вечір в сорок шостім році» учасників українського націоналістичного підпілля, пригадав «Різдвяну відозву ОУН», складену у 1943 році відомим українським поетом і революціонером, одним з лідерів Мельниківської ОУН часів ІІ-ї Світової війни О. Ольжичем, пригадав поклавших життя за Україну лицарів-націоналістів Олену Телігу, Миколу Сціборського, Омеляна Сеника-Грибівського, цікаві дослідження одного з ідеологів ОУН Юліана Вассияна.
slavikf, як на мене, в тексті у ВОЛІ все гаразд. В моїй свідомості знайшли відгук ці Різдвяні роздуми з заглибленням для порівняння в історичне минуле, ця віра в Божественне Різдвяне чудо, віра в непереможність і вічність Нації. Ставлю плюс! ))
Вот и кончились гулянки,
Кутерьма, загул и пьянки.
Больше нету недосыпа,
Больше морда не разбита.
Кожуры нет на ушах
Ноги, руки не в бинтах.
Чистота, порядок в доме,
Нет бутылок на балконе.
Нет в салатах фейерверка,
Вновь прикручены все дверки.
Нет на люстре колбасы,
Не разбросаны трусы.
Даже кот после веселья
Перестал болеть с похмелья.
Засыпаю не в салатах.
Изо рта приятный запах.
Чисто выбрит и помыт
Новый год совсем забыт.
Выйду скоро на работу
Окунусь в свои заботы.
Черт! Забыл! Аж, снова в пот!
Сёдня ж старый Новый год!!!
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]