kaniv.net logo

Веб-камера в центрі Канева






















Головна > Блоґи > KanivTV 

Олег Вінник: мене запрошували прийняти участь у Євробаченні

Олег Вінник харизматичний модний блондин зі сліпучою посмішкою і незабутнім голосом підкорив публіку, хоча до цього він здобув славу і популярність в Європі. Популярність прийшла до Вінника в Німеччині, Австрії та Швейцарії, де артист виконував головні ролі в мюзиклах під сценічним ім'ям OLEGG. Втім, на піку кар'єри Олег Вінник зробив поворот на 180 градусів і повернувся додому.

08.03 18:12

Знай.ua зустрівся з артистом і поговорив про кар'єру, життя і творчості.

- Олег, Ви родом з Черкаської області?

- Вірно. Моя мама досі проживає там, в українському селі, де пройшла моя юність. Взагалі мама на мене колосально вплинула, можна сміливо сказати, що і в музику я потрапив завдяки їй.

 Мама у мене прекрасна і душевна людина, в нашому селі завжди була ініціатором всяких смішних розіграшів і пісень на весіллях і різних святах. Ми і зараз, якщо зустрічаємося з мамою, можемо заспівати за столом дуетом. Моя мама інвалід по зору, ми часто їздили з нею в Черкаси - на перекомісію в Товариство сліпих. Я був на той час її очима. Моє перше фото з концерту - я у вишиванці зовсім дитиною виступаю в Черкасах перед незрячими людьми.

У дитинстві, коли мені було років 14, я дуже хотів мотоцикл. Навіть влаштував з цього приводу бойкот, тиждень не їв нічого. У підсумку мама не витримала і навіть відшмагала мене. Мотоциклом я перехворів і почав цікавитися грою на гітарі. У 7 класі ми з моїм другом, який був клавішником створили свою групу. Мені купили гітару за 2 тисячі рублів і я почав заробляти гроші - грав на весіллях, в ресторанах і кафе. Іноді я думаю над тим, що якби тоді моя мама здалася і купила мені мотоцикл, Олега Вінника, якого ви його знаєте зараз, просто б не було.

- З українських весіль і кафе прямо потрапили в Європу?

- Ні звичайно. Спочатку було Канівське училище культури, потім я співав в Черкаському народному хорі.

У 1993 році я вперше побував в Європі і відчув тоді запах свободи. Вся справа в тому, що черкаське місто Канів було містом-побратимом німецького міста Фірзен. У 93-му році ми з Канева поїхали туди на гастролі. Коли потрапив до Німеччини, я загорівся - побачив їхнє життя, побут, культуру ... Мені сподобалося відчуття свободи, яка там панувала. Я повернувся додому і загорівся бажанням отримати роботу в Європі. Почав непогано заробляти, з'явилися перші дорогі речі - джинси, шкіряна куртка, дорога парфумерія. Але я мріяв про роботу за фахом в Європі. Що мене бентежило, це те, що я не знав мови. Коли ми були в Фірзені, я не міг вільно спілкуватися в сім'ї, де ми жили. Вивчив тільки "Данке шон".

 

Довелося в Україні інтенсивно займатися з викладачем німецької мови за божевільні на той час гроші - 10 доларів на годину. Через півроку я досить добре вивчив німецьку і поїхав до Німеччини. Я багато працював, але знав заради чого - якщо поставити мету, то можна всього досягти. Після стажування я отримав пропозицію попрацювати в Люнебургському театрі в Нижній Саксонії, потім навчався в Гамбурзі. Насправді це довга і наполеглива праця, але прийшов час і я увійшов до трійки найбільш високооплачуваних артистів Європи.

- Чому вирішили повернутися?

- Хтось скаже, що потрібно бути повним ідіотом, щоб 16 років прожити і домогтися успіху в чужій країні, а потім все залишити і повернутися. Мені довелося відмовився від кількох дуже вигідних контрактів на роль Жана Вальжана в Англії і Німеччині для того, щоб бути Олегом Вінником у себе на Батьківщині. Я вільна людина. Мене багато що пов'язує з Європою, це частина мого життя, у мене в Берліні квартира і власна студія, яку я побудував, але я тепер точно знаю: щоб полюбити свою країну треба поїздити по світу, чогось навчитися, побачити свою країну з боку , щоб зрозуміти наскільки вона дорога. Тому останні три роки я стабільно в Україні, хоча буваю і в Німеччині в проміжках між гастролями.

- Якщо раптом настане час і доведеться піти на заслужений спокій - виберете Європу чи Україну?

- Якщо коли-небудь вирішу піти на пенсію, я хотів би побудувати будинок тут, в Україні і тут же залишитися. Зараз будинок поки побудувати не можу. Я дуже самокритична людина, звик віддаватися справі повністю, якщо займуся будівництвом, закину все інше. Вважаю, що старість повинна бути щасливою - щоб не тягнути за собою ешелон сміття, зібраного за все життя. У "Знедолених" я грав Жана Вальжана і на сцені помирав кожен день. Жан Вальжан унікальний персонаж - 19 років свого життя він провів в каменоломнях за те, що вкрав шматок хліба для свого племінника, але не зламався після всіх бід і нещасть, став бізнесменом, удочерив дівчинку і вмирав щасливою людиною. Це правильний підхід до життя. Я хочу також у старості дивитися в дзеркало і посміхатися собі.

Крім будинку своєї мрії, мрію про мир в нашій країні. Ось коли настане мир, тоді і почну будувати будинок.

- Свої пісні Ви пишите самі. Що служить Вам музою? На кого орієнтуєтеся в творчості?

- Натхненням для мене служить абсолютно все - можна сказати, що саме життя моя муза. Я вважаю, що всередині у людини повинно бути щось, що дає по життю почуття щастя. Це великий подарунок від Бога, який дається не всім. У собі я знайшов це почуття років до 30-ти і вважаю, що кожен може і повинен в собі це розвивати.

  

Якщо міркувати з точки зору бізнесу, то людям, які зі мною працюють доводиться важко. Вони безпосередньо мені кажуть: "Олег, ну що ж ти так багато пишеш?" А до мене мої пісні приходять самі, я сідаю і записую їх. Пісню написати це півсправи, а от зробити аранжування, записати, відрепетирувати, зробити сценографію, розробити і запрограмувати світло, відеоряд - це забирає дуже багато сил і часу. І моя команда часто просто не встигає за мною. Але я щасливий, що мої пісні приходять до мене.

Я ніколи не присвячую свої пісні конкретній людині, мені це не потрібно. Свою першу пісню я написав в 29 років. Хтось скаже, що запізно, але ж в житті буває так, що люди в 70 років починають писати ікони або картини. Деякі кажуть, що у них чакри відкриваються, я не можу розмірковувати про чакри, але в 29 років у мене стався кардинальний перелом в житті.

У мене ніколи не було людей, на яких я б орієнтувався в своїй творчості. Це в кінцевому результаті може призвести до творчої інвалідності. Багато хто робить цю помилку - орієнтуючись на когось, ти сам зникаєш як творча індивідуальність, як особистість. У житті є тільки один орієнтир - Господь Бог. Ти не знаєш, як він виглядає, але відчуваєш, то що він тобі дає в житті і розуміння цього робить тебе щасливим.

- Якою новою піснею порадуєте шанувальників?

- Концерт в Києві я відкриваю своєю новою піснею - "Соло". Можливо, це прозвучить егоїстично, але я вважаю, що кожна душа в своєму житті повинна виконати соло. Душа ж приходить в світ одна і йде одна, навіть якщо в житті у людини багато друзів і дітей. У цій пісні є слова: "Коли настане моє соло, дай Боже фальш не допустити, щоб було яскравим моє шоу, де я вчився лише любити". Це про мене. Ми всі повинні вчитися любити, а не шукати любов.

- Чи велика у Вас команда?

- Одного разу ми виступали в одному місті і я попросив священнослужителя, щоб він прийшов і освятив сцену і благословив нашу команду. Не хочу називати місто, але у нас в тому місті прямо якась містика відбувалася - то одне зламається, то інше. У підсумку вирішили звернутися до священика - з Божою поміччю воно завжди легше. Поки ми збиралися на сцені, священик стояв до нас спиною, а коли повернувся, сказав мені: "Олег, це ж скількох людей тобі потрібно прогодувати". Я обернувся і підрахував весь мій колектив – 31 людина. Це музиканти, адміністратори, техніки, охорона, водії. Персонал я підбираю сам, з усіма розмовляю і перевіряю з точки зору їх людських якостей.

- Фанати Вам не докучають?

- Я не люблю слова "фанати", я вважаю за краще слово "шанувальники". У мене є шанувальниці, які відвідують всі або майже всі мої концерти. Що стосується нав'язливості - люди є різні, буває, що мені пишуть не зовсім адекватні речі в соціальних мережах. Але мої реальні шанувальники не нав'язуються - розумію, що багатьом хочеться поспілкуватися зі мною, і мене на всіх не вистачить, але нав'язливості я не відчуваю.

  

Не так давно одна жінка зізналася, що у неї був рак, вона впоралася з хворобою, зараз сама без чоловіка виховує діток, багато працює, вона зізналася, що мої пісні допомагають їй у житті. Я схиляюся перед такими людьми.

- Зі своїми двійниками зустрічалися?

- Наживо ні, але багато чув про них. Мені про це навіть мої колеги писали. Були й афіші, і квитки продавали на моїх двійників - я так розумію, що відбивалися всі витрати на організацію концертів моїх двійників досить швидко. Тільки недавно мені подзвонили і повідомили, що на мій концерт продають квитки - при чому я ні слухом ні духом не знаю ні про що. Такими питаннями займається мій директор.

- Все-таки багатьом дуже цікаво - як живе улюблений артист поза сценою?

-Я рідко відпочиваю. Для мене відпочинок обов'язково повинен бути активним. Люблю баню і сауну, але така розкіш мені випадає дуже рідко. Якщо дуже втомлююся на гастролях, максимум день або два можу ходити по квартирі в піжамі, потім мені потрібно щось робити.

Мені 43 роки і я абсолютно нормальний, дорослий чоловік. Дівчина у мене є, але я не готовий афішувати своє особисте життя. Я не хочу піддавати своїх близьких людей ризику або підвищеній увазі. Чесно кажучи, я не завжди розумію, коли до артиста проявляють інтерес не як до артиста, а виключно до його особистого життя.

Я не слухаю вдома музику. На те, щоб щось послухати у мене залишається хіба що переліт між концертами. У телефоні у мене взагалі музики немає. Якщо у мене є записи зі своєї студії, то я можу слухати, щоб зрозуміти, як зробив, де допустив помилки. В юності я любив слухати різну музику - Баха, "Скорпіонс", "Модерн Токінг", Глизін, "Європу". Під Баха я добре засинав і прокидався. Любив слухати Марка Бернеса бо його слухав мій батько.

- Що за трагедія сталася у Вашому житті, пов'язана з батьком?

- У моєму житті було багато трагічних моментів. Один з найтрагічніших - смерть батька. Батько ніколи не бачив мене наживо на сцені, у нас був концерт в Білій Церкві і він повинен був бути там, але не приїхав. Перед концертом мені не сказали про його смерть, повідомили вже після. Я на концерті відчував, що відбувається щось дивне - занадто багато квітів і ікон тоді принесли глядачі на сцену ... Після концерту я все дізнався. Всі подаровані мені квіти зібрав в машину, поїхав до батька в останній раз і всі квіти залишив йому. Вранці, коли батько збирався на концерт у нього відірвався тромб.

- Як підтримуєте фізичну форму?

Багато займаюся спортом. Головним чином через те, що по ночах люблю поїсти солодке. Торти не уплітаю, але шматочок шоколадки або тістечко можу вночі з'їсти. Зараз я працюю з тренером. Раніше займався бодібілдінгом, зараз віддаю перевагу фітнесу та кардионагрузкам. Ми з роками, на жаль, не молодшаємо, а спорт здорово допомагає підтримувати форму.

  

У їжі у мене теж є обмеження. Ми повинні знати і розуміти, що їсти і як, скільки калорій можна вжити, а скільки калорій краще спалити. Така маленька математика для організму. Хоча їсти правильну і здорову їжу вдається не завжди. Особливо з цим важко в турах, в невеликих містах. Іноді буває і смажена картопля на вечерю.

Я ніколи не робив собі пластику. Я не за і не проти неї. Просто вважаю, що артист повинен бути завжди у формі, подавати приклад. І перед такою серйозною процедурою, як пластика потрібно спробувати інші, більш доступні методи. Найлегше лягти під ніж, але можна ж спробувати взяти себе в руки.

У мене була шкідлива звичка - я кілька років курив. Але у вересні взяв себе в руки і кинув. Спробував, правда потім курив електронну сигарету, але і її кинув. У дитинстві і юності гриз нігті - теж шкідлива звичка. Навіть краплі спеціальні купував, але вони ще більше мене розохочували. Згодом і це пройшло.

- У цьому році в Україні пройде "Євробачення". Чи стежите за подіями навколо конкурсу?

- Мене запрошували взяти участь в Євробаченні, але я відмовився. У мене є моя аудиторія, яка слухає мої пісні, ходить на концерти. Не впевнений, що участь в Євробаченні мені щось принесе і мені це потрібно. Можливо для когось це шанс показати себе Європі, а я вже це зробив. Більш того, помічаю, що після самого конкурсу мало хто з артистів залишається актуальним.

- Як артист, Ви не могли не помітити те, що зараз відбувається в творчому середовищі. Я маю на увазі заборони на виступи артистів, пікетування окремих зірок.

- Мене часто про це запитують, і я дивлюся на ситуацію, не як артист, а як людина. А давайте запитаємо у тих, чиї рідні загинули на війні - варто чи не варто вводити ці заборони, пікетувати концерти? Я думаю, що вони дадуть відповідь однозначно. І для людей і для мене особисто те, що зараз відбувається в країні - це велике горе. У мене є позиція - ми всі вільні люди, вільні вибирати де нам жити і де нам виступати.

  

На війні гинуть люди, і я не пробачу сам собі, якщо мені скажуть в очі: "Олег, я стою там, на передовій, у мене на телефоні стоїть твоя пісня, мої рідні слухають твої пісні, а ти в Росії виступаєш".

Я не можу сказати, що всі ці заборони зовсім вже безпідставні. Якщо забороняють - значить є за що. А якщо артист не згоден - є суд, можна оскаржити, довести, відповісти за свої і оскаржити чужі дії.

- Що в житті ненавидите?

- Я не вживаю в побуті слово "ненависть". Коли мені дали роль Жана Вальжана, артист, який грав цю роль до мене і став знаменитим, завдяки цій ролі, сказав мені, що роллю потрібно насолоджуватися, її потрібно розкуштувати і відчути на смак. Те ж саме я намагаюся застосувати до життя. Не хочу витрачати свої сили на ненависть. Мене вбиває, коли емоція править людиною. Помічаю, що ці емоції і амбіції вже правлять світом, а ось включати розум, не йти на конфлікт - це трапляється рідко. А це важливо. Я поважаю людей, які розумом вміють в собі придушувати емоцію. Якщо говорити про війну, то я не розумію, як один і той же чоловік може любити свою матір, дружину, дітей і йти вбивати. Не може людина любити і вбивати.

- Яка з Ваших пісень для Вас найулюбленіша?

- Я не можу сказати, яка з моїх пісень найулюбленіша. Можу охарактеризувати як більш-менш емоційна. Я написав всі свої пісні, нічого не вигадуючи, і для мене немає улюблених або не улюблених. Коли зі своєї творчості щось любиш, а щось ні - виходить ніби як сам себе недолюблююєшь.

- Яку роль у житті для Вас грають гроші?

  

- Кажуть, що за гроші здоров'я не купиш, але думаю, що сьогодні це вже не актуально. У моєму житті був момент, коли я втратив рідну людину просто через те, що не змогли вчасно зібрати потрібну суму на операцію. У моєї знайомої був точно такий же випадок - але в тій ситуації гроші зібрали і людину врятували. Виходить, що сьогодні купити можна не тільки здоров'я, а й життя, а років через 50, коли технології ще більше зроблять крок вперед - здоров'я цілком можна буде купити. Думаю, що добробут - це свобода і можливості - врятувати життя дорогої тобі людини, відмовитися від вигідних контрактів, надати допомогу тим, хто її потребує ... Що стосується мене, то я настільки щаслива людина, що мав можливість відмовитися від західних контрактів і почати сольну кар'єру, хоч мені і говорили, що після контракту в Лондоні, мені забезпечений Бродвей.

- Що могли б порадити творчій молоді, яка націлена на успіх?

- Я б порадив творчій молоді спочатку задуматися і запитати самих себе - для чого я це роблю? Порадив би слухати маму і тата, прислухатися до людей. Можна бути дуже амбітним, але потрібно навчитися слухати оточуючих. Я свого часу бунтував - в школі ходив з сережкою у вусі, робив хімію на голові, ставив якісь ультиматуми і заявляв, що не хочу вчитися, хочу бути музикантом. Це було в молодості. Всі артисти хочуть успіху, але самореалізація - це інша річ. Самореалізація полягає в тому, щоб зрозуміти навіщо ти це робиш, для кого, чи твоє все це взагалі. Я часто чую від молодих артистів, що вони співають для себе. Ну в такому випадку сидіть вдома і співайте для себе. Я це для себе зрозумів.

- Що побажаєте нашим жінкам в день 8 березня?

 

 

- 8 березня - це одне з найбільш важливих і потрібних свят, тому що це день жінок. А що ми чоловіки значимо без вас, жінок? Бажаю всім жінкам, мамам, бабусям, донечкам, сестричкам, дружинам, подругам, щоб все їх життя було одним суцільним святом, щоб в житті було багато квітів, солодощів, подарунків і чоловічої уваги. А ми чоловіки, щоб насолоджувалися вами, підтримували вас, втішали вас в скрутну хвилину і жили для вас.

 

http://znaj.ua/news/self-employment/98488/oleg-vinnik-mene-zaproshuvali-prijnyati-uchast-u-evrobachenni.html

KanivTV

10 березня 2017, 19:33

Теги статті:
Олег Вінник   концерт   артист  
Голосів:
5
05

Всього коментарів: 0

Сторінка коментарів: 1

www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій,
оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом

Сторінки коментарів:



Вхід
Login:
Пароль
Пам'ятати?
Реєстрація
Забули пароль?

Нові теми:

Товариство тверезості напідпитку

Влада людей з особливими потребами

Шабунін, який став учасником бойових дій, жодного разу не з’явившись у своєму підрозділі, займеться реформою ДБР, – Бойко

Силовики будуть ще більш жорстко реагувати на факти надання «липових» інвалідностей для ухилення від мобілізації.

Власник "УП" Фіала одночасно фінансує медіа в Україні, а його ТРЦ в Криму платить податки в РФ

Шукаємо волонтерів для юридичної допомоги!

Проблеми з виплатами військовим: де шукати правду?

Болівар не витримає двох

Бойова робота 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу

Ненароджені для війни від 3 ошб

Популярні за тиждень:

Про що зараз спілкуються:

Анті-гоблін
Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами? Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки. Анекдот. Зах.. [весь]
Влада людей з особливими потребами [1]

Цімо Sіла
"Думаю, що глава держави Андрій Борисович Єрмак (нехай святиться ім’я Його!) відправив у США прохати дозвіл на удари по території Росії не того клоуна. Треба було Кошового відправляти" - пиш.. [весь]
Шабунін, який став учасником бойових дій, жодного разу не з’явившись у своєму підрозділі, займеться реформою ДБР, – Бойко [2]

Цімо Sіла
Володимир Бойко починав цікаво. Донецький і викрив судимості януковича, пише веселі пасквілі на силовиків, але якщо він сам позиціонує себе на фронті, то звідки в Бойка скільки часу на юридичну, .. [весь]
Шабунін, який став учасником бойових дій, жодного разу не з’явившись у своєму підрозділі, займеться реформою ДБР, – Бойко [2]

tzs
WayBe, Вітаю Ва теж!
вірші. [8]

WayBe
tzs, це ж треба. 13 років тому :) Вітаю!
вірші. [8]

tzs
В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається Мужик впіймав чарівну рибку… «Пусти мене й бажання швидко Тобі я виконаю в дар». «Багатим хочу буть, я.. [весь]
вірші. [8]

tzs
Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку
вірші. [8]

WayBe
vity,не пий більше
pruvit. [2]

vity
ШО/можнА ПРОГРАМУВАТИ?
pruvit. [2]

slavikf
Тут може бути ваша реклама (закреслено) рахунок для донатів 3 ОШБр
Ненароджені для війни від 3 ошб [1]

Активні оголошення:

Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення

Розділи новин:

З блогів
Міські новини
Регіональні новини
Цікавинка
Влада
Податкова
Спорт
Шевченко
Історія
Кримінал
Спортивні новини
Новини
Анонси
Районні новини
Новини району
Вибори
Політика
Флейм
Віка
Космос
www.kaniv.net
Video
Розповіді
Видання
Міські новини, екологія
Нещасний випадок
Статистика
Мистецтво
Долі людські
Транспорт
Війна
Політика, канів
Цікавинка регіональна
Історія, Свято
Обговорення
Дніпрова зірка
Бизнес
Історія, політика
Сміх тай годі!
Наука
Пожежа
Криминал
демократія і авторитаризм
права людини
Обхохочешься блин
Карти
Розваги
Милосердя
Обласні новини
Недільна школа
Міські новини, КУКіМ
Міські новини, зустріч з міським головою
Пенсійний фонд
Новини ринку
Екологія
Торренты
Канівщина,затримано, крадій, ліс
Центр Молодіжних Ініціатив
Телекомунікації
Бізнес
чат, чам
фото

Листопад
НдПнВтСрЧтПтСб
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Календар новин     


Правила сайту
Новини
Оголошення
Афіша

© 2006- Рекламна агенція "РЕКЛАМЕРА".
Контакт для розміщення реклами та матеріалів на сайті: (096) 9991699, email: waybester@gmail.com


Інформаційний партнер проекту - "Дніпрова зірка"