"А за що ми тоді воюємо?" Відомий актор назвав чинник, що допоможе "зшити" Україну

В Україні відбулася революція не лише тому, що ми прагнемо стати частиною Європи і боремося проти "кримінально-олігархічного режиму Януковича", а й через те, що населення нашої країни не хоче повернення в СРСР.

Таку думку у своєму блозі на "Обозревателе" висловив актор, телеведучий Антін Мухарський.

За його словами, можна з упевненістю сказати, що у свідомості деяких українців досі переважає Радянський Союз. І це вилилося в окупацію Криму та війну на Донбасі.

Молоді хлопці помирають на сході України через те, що люди похилого віку прагнуть знову жити в СРСР.

Про це Gazeta.ua розповів боєць батальйону "Золоті Ворота" 43-річний Валерій із позивним "Шульц".

На його думку, зараз Україна переживає ледь не найскладніші часи в історії країни. І завдяки цьому виникла активна молодь, яка знає, чого хоче.

"За помилки і дурість дорослих розплачуються на цій війні діти. І та бабуся, яка взяла 200 гривень і пачку гречки, ніколи не зізнається своєму онуку, що вона дура. Що за 80 років, вона не нажила багаж розуму. Бабуся хоче, щоб онук у 2016 році полетів у 81 рік і побачив, як добре їй там було. Завдяки всьому, що зараз відбувається, не суть, хто підтримув Майдан, а хто ні - у нас дозріла молодь, яка йде вгору. Вона інша і з цим треба змиритися. Вони прийдуть і будуть усе міняти. Рано чи пізно це мало статися. В Росії, на жаль, цю молодь присадили до рівня сталінських бабусь, коли 19-річний хлопець говорить "Так при Союзі ж добре було". А ти його знаєш? Ти коли народився, друже? "Мені мама розказувала". Розумієте, він говорить голосом 80-річної бабусі. Це страшно. Тому що скинуть Путіна, а на підході нікого. Прийде знову син тієї дурної бабусі, а в нас йде підготовка до чогось нового", - зазначив боєць.

За словами Валерія, якими б страшними не були події на сході країни, їх треба пережити, налаштувати себе на боротьбу і дати гідну відсіч ворогу. Окрім цього, як зазначив він, досі є люди, які неоднозначно ставляться до цієї війни.

"Своєю присутністю в зоні конфлікту ти щось міняєш у своїй країні. Дуже тяжко моїй дружині, яка плакала, коли я записався в батальйон. Я їй сказав: "Краще чекати вдома чоловіка з війни, ніж щасливо жити зі зрадником на дивані". Навіщо ховатися під ліжком, коли кувалдою ламають твій дім? Ти вже повинен дозріти для достойної відповіді. І не має значення, чи вмієш ти битися. Візьми товсту книжку Толстого і дай по голові. Іди вперед і борись. Тут страшно, ти переступаєш через себе, боришся з собою щодня. Буває ліньки і ти хочеш впасти поспати, поїхати додому, побути зі своєю дитиною. Думаєш "Ну його нахрін все". Приїздиш додому - вакум, нічого нема. Є люди, які тебе підтримують. Є такі, які думають, що війна йде в далекій Гвінеї. Є придурки, які думають, що будуть відбиватися рушницею від мінометів, коли до нього прийдуть додому", - розповів Валерій.