У програмі розвитку гідроенергетики України на наступні 10 років передбачено спорудження такої станції. Але є чимало противників цього
В один із осінніх днів у центрі Канева люди зібралися на флешмоб. Його учасники, серед яких було багато молоді, представники громадської організації «Простір єдності» та Черкаського екологічного руху «Національна екологічна безпека», висловили свою незгоду з планами будівництва Канівської ГАЕС через небезпеки, які, на їхню думку, несе спорудження такого об’єкта. Активісти переконані, що нова будова знищить унікальний природний ландшафт та може спричинити екологічну катастрофу, отруїти мільйони українців. У ПАТ «Укргідроенерго», навпаки, вважають, що Канівська гідроакумулююча станція дуже потрібна Україні. Вона допоможе забезпечити енергетичну незалежність і євроінтеграцію.
Зміна планів
— Завдяки Канівській ГАЕС наша держава щорічно заощаджуватиме 100 мільйонів доларів. Економія щомісячно становитиме 10 мільйонів кубометрів газу і 44 тисячі тонн вугілля, — каже заступник гендиректора компанії з перспективного розвитку Юрій Литвиненко на засіданні робочої групи Черкаської облдержадміністрації, створеної для вивчення цього питання. Вартість проекту — майже 12 мільярдів гривень. Завдяки його реалізації буде створено більш як 2 тисячі робочих місць, а після введення в експлуатацію на станції працюватимуть 236 працівників. На соціальну інфраструктуру планують витратити 302 мільйони гривень.
Цю гідроакумулюючу станцію почали будувати ще 30 років тому. Однак не добудували. Після розпаду СРСР український уряд вирішив припинити роботи. Але потім урядовці повернулися до цього питання.
Село Бучак, поряд з яким заплановано будівництво, розташоване за 13 кілометрів від Канева. Тут ще у 80-х спорудили бетонний майданчик, приміщення управління майбутньої станції, цементний завод та інші будівлі. Як розповідають, тоді, за грубими підрахунками, на будівництво було витрачено майже 20 мільйонів доларів.
Мальовничий Бучак приваблював колись відомих українських митців. Знамениті кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Андрій Тарковський, дружина Олександра Довженка Юлія Солнцева знімали тут свої кінострічки. Зйомки в селі припинили на початку 70-х, коли запрацювала Канівська ГЕС, а Бучак частково було затоплено штучним Канівським морем. Наприкінці 80-х село почали виселяти. Людей змушували виїжджати звідси, їм давали компенсації, і вони, де могли, будувалися самі. Наприкінці 90-х український уряд скасував заборону на будівництво Канівської ГАЕС. Однак знову про це заговорили за прем’єрства Віктора Януковича. У 2007-му він підписав розпорядження про відновлення спорудження ГАЕС. Відтоді компанія «Укргідроенерго» почала розробляти проект будівництва. У липні нинішнього року вже уряд Володимира Гройсмана затвердив програму розвитку гідроенергетики на наступні 10 років. Йдеться у ній і про те, що Канівську ГАЕС мають звести до 2023 року. Побудувати станцію потужністю 1000 МВт планують протягом наступних семи років. 98 відсотків коштів для проекту візьмуть у кредит — у Світового та Європейського інвестиційного банків.
Як інформують в Укргідроенерго, нинішній проект ГАЕС не має нічого спільного з проектом велетенської гідроакумулюючої станції, яку хотіли побудувати за радянських часів. На ньому поставлено крапку. Потужність нового об’єкта зменшено в 3,6 раза. Повністю змінено планування зони будівництва, аби не зачепити природоохоронних територій і пам’яток культурної спадщини. За результатами опитування, яке провела компанія, лише 25 відсотків жителів Канівщини вважають, що вони добре поінформовані про проект. Громада, як вважають енергетики, від проекту лише виграє. Адже на соціальну інфраструктуру Укргідроенерго планує надати понад 300 мільйонів гривень…
Копаймо глибше
Однак чи така уже необхідна ГАЕС? Адже без неї Україна якось обходилася. Так, але це було раніше, вважають енергетики, коли було вдосталь вугілля і газу, коли на всю потужність працювали теплові електростанції.
Екологи ж вказують на сумнівну радіологічну ситуацію в донних відкладеннях, яка може спричинити негативні наслідки. До того ж, зауважують вони, в різні роки були різні висновки експертів щодо забруднення радіоактивними ізотопами, часом зовсім протилежні. Проблема в тому, що згідно з проектом воду двічі на добу випускатимуть у Дніпро. Внаслідок зміщення течій, збурення донних відкладень вони неодмінно потраплять у русло ріки. А це вже небезпечно, зокрема й для жителів міст, які одержують питну воду з Дніпра.
Як вважає начальник відділу оцінки впливу на довкілля департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України Олена Крамаренко, оскільки будівництво ГАЕС не розпочато відповідно до тих проектних рішень, які були узгоджені у 2013 році, «проект підлягає новій державній експертизі».
Однак б’ють на сполох не тільки екологи. Археологи зауважують про величезну цінність Бучацького археологічного комплексу, який включає в себе 14 об’єктів, починаючи від скіфської доби і закінчуючи давньоруським періодом, часами козаччини.
Геологи вказують на надзвичайно складну геологічну будову району, де планують розмістити майбутню станцію. Він відомий як Канівські дислокації. Великі об’єми води у водосховищі, вібраційні процеси, неминучі під час її спускання, вважають фахівці, спричинять додаткове навантаження на породи.
Проте в енергетиків на всі «проти» є свої аргументи на користь будівництва. Компанія Укргідроенерго сповна використовує їх для того, щоб переконати громаду в доцільності розпочатої справи. Зокрема й жителів Бобриці, Григорівки та Пшеничників — сіл, які розташовані в зоні майбутнього будівництва. Тут не тільки бесіди з селянами, а й спонсорська допомога на ремонт доріг та інших об’єктів соціальної сфери. Що ж, тактика зрозуміла, але чи виправдана з погляду майбутнього?
Думки селян розходяться. Хтось каже: замість ГАЕС вітряки треба будувати, хтось пропонує знайти інший майданчик для будівництва станції, а хтось радіє майбутнім робочим місцям, поліпшеному благоустрою. Реальність же, на думку директора однієї з енергетичних компаній Юрія Подоляка, поки що така: альтернативна енергетика може працювати лише в парі з надійною традиційною енергетикою. Отож потрібно дуже добре подумати, перш ніж приймати остаточне рішення, зваживши, яких ризиків більше.
Прихильників думки про те, щоб не перетворювати цю мальовничу місцевість на промислову зону, а створити на територіях Канівського заповідника і Трахтемирівського регіонального ландшафтного парку Національний природний парк, нині багато. Думаймо…
Компанія ПАТ «Укргідроенерго» розпочала активну компанію з вивчення громадської думки та інформування населення Канівщини щодо переваг будівництва Канівської ГАЕС.Про це пише спеціальний кореспондент «Kanos».Наразі, за інформацією нашого видання, серед жителів Канівщини розповсюджуються інформаційні буклети, в яких представники компанії намагаються відповісти на ряд запитань, котрі стосуються реалізації даного проекту.А саме:- для чого потрібна Канівська ГАЕС?- як працює гідроакумулююча станція?- чи будують ГАЕС в Європі?- чи не застарів проект Канівської ГАЕС?- як виглядатиме Канівська ГАЕС? - чи схвалюють проект європейські інституції?- чому проти будівництва Канівської ГАЕС виступає Росія?- чи зашкодить будівництво природі? - як буде забезпечено захист культурної спадщини?- чи погіршиться якість води у криницях?- як зміниться якість води у Канівському водосховищі?- які переваги отримають люди від будівництва Канівської ГАЕС?- чи зможуть працювати на будівництві місцеві мешканці та ряд інших.Крім того, розробники відповідного буклету пропонують жителям Канівщини пройти громадське опитування. Зокрема, вони цікавляться рівнем поінформованості жителів щодо будівництва ГАЕС, а також даними, яких не вистачає канівчанам відносно реалізації даного проекту. Окремим блоком у анкеті-опитувальнику, жителям Канівщини пропонують обрати сфери, в яких було б добре реалізувати ті, чи інші проекти за рахунок коштів, що автори проекту обіцяють виділити в рамках будівництва на об'єкти соціальної інфраструктури.Також протягом останніх днів у Каневі були помічені соціологи. З одним із них, журналістам нашого порталу вдалося поспілкуватись сьогодні особисто. Під час нетривалої розмови жінка повідомила, що представляє столичну компанію Q&Q Research та проводить опитування в рамках вивчення громадської думки відносно будівництва Канівської ГАЕС.Проте, чи є замовником даного дослідження компанія «Укргідроенерго», жінка не підтвердила. За її словами, дослідження проводиться на замовлення одного з інформаційних порталів.Нижче, пропонуємо до Вашої уваги скановані копії сторінок буклету з опитувальником, про який йшлося вище.
Сьогодні, 25.11.2016 р. компанією Q&Q Research на замовлення ПАТ "УКРГІДРОЕНЕРГО" в м. Каневі у приміщенні ПрАТ "КАНІВ - ГІДРОПРОЕКТ" відбулося засідання фокус-групи "противників будівництва Канівської ГАЕС"
Фокусо?ване групове? інтерв'ю? — якісний метод дослідження, групове інтерв'ю організоване у вигляді розмови кількох респондентів, зазвичай 6—12 осіб, на задану інтрев'юером-модератором тему. На відміну від класичних інтерв'ю комунікація відбувається переважно між самими респондентами, а модератор лише направляє розмову в потрібне русло. Фокус-групи широко використовуються в соціологічних та маркетингових дослідженнях. Метод дозволяє розкрити мотивацію людей, побачити варіанти сприйняття/ставлення до проблеми тощо. Але ніколи не слід забувати, що фокус-група — це якісний метод і на його основі не можна робити кількісних висновків.
Модератором групи виступила Директор по роботі з клієнтами Компанії Q&Q Research Юлія Слесаренко.
Представники громадськості, що були представлені на фокус-групі повідомили про мотивацію та аргументовано підтвердили негативне ставлення до будівництва Канівської ГАЕС, надали документальні факти, що підтверджують негативний вплив проекту на навколишнє середовище, висновки наукців а також повідомили про відсутність погоджених планів фінансування проекту міжнародними фінансовими установами, що зазначені у Програмі розвитку гідроенергетики, затвердженої Розпорядженням КМУ.
Після звинувачень модератором в "критиканстві" і деструктивній позиції, учасники фокус-групи під запис модератора провели "мозковий штурм" про бачення шляхів розвитку Канівського регіону.
Чи будуть аргументи взяті до уваги вирішувати громадам населених пунктів Канівського району, Черкаської області та і України в цілому.
Рахункова палата надає свої коментарі по будівництву Дністровської ГАЕС, для прикладу. Якщо з сайту видалять статтю - надаю текст:
Розглянуто Колегією Рахункової палати 10.08.2011 Дністровська ГАЕС "спожила" сотні мільйонів гривень. Але що від того споживачам електроенергії? За висновком Колегії Рахункової палати, Міністерство палива та енергетики не забезпечило у 2008-2010 роках раціонального й ефективного використання коштів держбюджету на будівництво Дністровської ГАЕС. Цей об'єкт зводиться вже понад 27 років, і при цьому, як встановлено у ході відповідного аудиту, терміни завершення будови та введення в експлуатацію постійно переносяться. На час аудиту введено в дію лише один гідроагрегат Дністровської ГАЕС замість трьох, як це передбачено Планом заходів на 2006-2010 роки з реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Зрив графіка будівництва призвів до збільшення вартості робіт лише у 2006-2010 роках у 2,4 раза - з 3547,1 млн. грн. до 8457,6 млн. гривень. Водночас будівництво гідроакумулюючої станції необхідне для забезпечення стабілізації роботи об'єднаної енергетичної системи України. В нашій державі спільна частка ГЕС та ГАЕС становить лише 9,1 відсотка, тоді як у розвинених країнах - близько 20 відсотків. У 2009-2010 роках міністерство самостійно, за відсутності відповідних підстав і необхідних обґрунтувань, зменшило затверджений Урядом обсяг капітальних вкладень у будівництво Дністровської ГАЕС на 72 млн. гривень. У результаті таких дій у 2009 році утворилась кредиторська заборгованість за бюджетними коштами в сумі майже 54 млн. грн., що призвело до зриву генпідрядником термінів будівництва. Не забезпечило Мінпаливенерго й вирішення майнових питань, пов'язаних з діяльністю підприємств різних форм власності, створених на базі цілісного Дністровського гідроенергетичного комплексу. Внаслідок цього об'єкти державної власності, зокрема два житлових будинки, піонертабір і готель загальною вартістю 9,5 млн. грн. та Дністровська ГЕС-2, втратили статус державного майна, чим нанесено збитки державі, а також створено низку проблем у подальшому будівництві та експлуатації Дністровської ГАЕС. Крім того, впродовж чотирьох років Мінпаливенерго не вирішене питання передачі залізничної колії, збудованої для перевезення матеріалів, виробів та конструкцій на будівництво Дністровської ГАЕС, на баланс ВАТ "Укргідроенерго". Як наслідок, фактична транспортна схема будівництва не відповідає проектним рішенням, що призвело до збільшення вартості перевезення будівельних матеріалів, зокрема щебеню - на 22,3 млн. гривень. Фактично, державне майно Дністровської ГАЕС досі не оформлено документально - не проведена емісія акцій підприємства та їх вартість не відображена у статутному капіталі ВАТ "Укргідроенерго". Державна компанія НАК "Енергетична компанія України", яка мала забезпечити емісію зазначених акцій, своїх функцій з управління будівництвом Дністровської ГАЕС не виконувала та емісії не провела. Проте, всупереч чинному законодавству та здоровому глузду, компанія отримала від ВАТ "Укргідроенерго" благодійну допомогу в сумі 18,8 млн. грн., що призвело до збільшення капітальних видатків державного бюджету на будівництво Дністровської ГАЕС. За відсутності контролю з боку Мінпаливенерго як головного розпорядника бюджетних коштів ВАТ "Укргідроенерго" як замовник будівництва допустило низку порушень при використанні державних коштів загалом на суму понад 3,2 млн. гривень. Аудитом встановлено, що за безконтрольності з боку Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) та всупереч чинному законодавству комерційна структура ВАТ "Дністровська ГАЕС" (ГЕС-2) самовільно встановила завищені ціни за електроенергію для будівництва та експлуатації Дністровської ГАЕС. Так, ГЕС-2, яка виробляє електроенергію для потреб будівництва, реалізовувала її ВАТ "Укргідроенерго" за завищеним тарифом. Замість затверджених НКРЕ 10,71 коп. за 1 кВт год. електроенергія відпускалася за ціною від 58,3 коп. до 63 коп. за 1 кВт годину. Як наслідок, витрати на будівництво першої черги Дністровської ГАЕС за 2008-2010 роки зросли більш як на 8,85 млн. гривень. Колегія Рахункової палати наголосила на необхідності законодавчого та нормативного врегулювання питання оплати наданих гідроакумулюючими станціями послуг зі стабілізації енергетичного ринку, що сприятиме підвищенню їх рентабельності. Запропоновано Міненерговугілля забезпечити дієвий контроль за дотриманням ВАТ "Укргідроенерго" термінів будівництва Дністровської ГАЕС, використанням державних коштів, а також вирішити майнові питання з метою зменшення витрат на будівництво гідроакумулюючої станції та забезпечення ефективної роботи Дністровського гідроенергетичного комплексу. Прес-служба Рахункової палати
Рахункова палата України
За висновком Колегії Рахункової палати, Міністерство палива та енергетики не забезпечило у 2008-2010 роках раціонального й ефективного використання коштів держбюджету на будівництво Дністровської ГАЕС.
AC-RADA.GOV.UA
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
WayBe ГИ ГИ :)) Читайте листа выд підарів:
Направляется уведомление о внесении в «Единый реестр доменных имен, указателей страниц сайтов в сети «Интернет» и сетевых адресов, позволяющи.. [весь] стихотворение о судьбе отечества [3]
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]