Агов поборники зносу гєс

Мадж, переніс текст новини до теми.

І ще, вважаю, що краще писати не "в жопі", а "в сраці" :)

Сама тема не просто заслуговує на увагу, але вимагає негайних дій. Мадж саме прихильники зносу ГЕС виступають за негайне покарання мерзотників які засмічують Канів. Мадж саме вони, а не такі як ти.

WayBe, хто Вам з Маджем викладав у школі анатомію людини, що ви язик знайшли не там, звідки він росте у людей? ))

А щодо походження сміття вже мали б знаходити правоохоронні органи відповіді, аналізуючи записи камер відеоспостережень за дорогами. Вже витрачені на це гроші. Не вистачає камер - треба розширяти їх застосування, підключаючи витрати на їх придбання не лише з міського, а й з районного та обласного бюджетів та фінансову участь власників і орендарів земель, зацікавлених у охороні їх від забруднень.

Олександр Скорина, Я звиняюсь але продажні засуньте свої камери в сраку. Як можна бути такими продажними щоб забивати байками про Шевченка мозок людям а віддавати Канівську землю під смітник.

nnn1, Я сейчас нахожусь очень далеко. Но ка эти сопливые борцы за экологию так просрались????? Купленные????. Как лихо мне ответил Скорына. Наверное хатынка під явором вже намалювалась. А Ви шановне товарицтво СОСІТЬ.

Мадж, якщо ви знаєте, що хтось продав місце під смітник, то відповідально називайте їх імена і підемо всі разом їх бити, а не розпускайте в темі сморід.

Олександр Скорина, Не робіть з себе дурня. Ви а не я сидити в мерії. А з Вашоі необізнаності я роблю висновок ВЫ В ТЕМЕ

Олександр Скорина, Тема превращения Каневской земли в мусорник прошла не только в украинских сми

Мадж, а Ви далеко... А я в хатинці, куди мій батько привіз мене у 1955 році, коли мені було 10 років. Тут мрію й дожити свого віку. В мерії я не сиджу з листопада 2015-го.

Олександр Скорина, А что Вы оставите для потомков. ОДНУ ГРАНДИОЗНУЮ МУСОРКУ. Я горжусь Вами

Олександр Скорина, Из за вашей гребаной политики я должен продать свои навыки и умение за тысячи киллометров. Но Вы и дальше можете втирать моледежи как престижно становиться рабами Курочки Рябы на земле Шевченка. Я надеюсь что уже готов к опубликованию Ваш очередной пасквиль.

Мадж, я мусів залишити нашу дискусію, бо мав йти на захід, передбачений роспорядком мого буденного життя в рідному краї, який я не залишив, щоб продати свої вміння та досвід з вигодою для себе. Помиляєтеся, якщо ввжаєте, що я не мав чим торгонути. В минулі імперські часи мій досвід, вміння і знання мали неабиякий попит. І мене чекали в різних кінцях Союзу, як на провідних цивільних обчислювальних центрах, так і на військових об'єктах, з яких велося управління оборонними комплексами, для обслуговування створеної працею багатотисячного колективу заводу "Магніт" обчислювальної техніки. Мене знали в різних містах та краях і готові були прийняти в 90-х роках і надати роботу, коли виробництво на "Магніті" зупинилося, якби я зробив вибір залишити Канів. Але я залишився з пристарілою мамою, 1913 року народження, у якої з трьох, народжених нею дітей, я в той час був єдиним живим сином. Залишився з своєю родиною, і з своїм народом ділити і долати труднощі, які звалилися на наші плечі.

Ви чекали, щоб на батьківщині вам були створені комфортні умови для застосування ваших умінь та навичок, а ми, захлинаючись у нерівних змаганнях з чорними силами, чекали помочі молодих здорових людей з свідомістю громадянина-українця у боротьбі з тими, хто не бажав будувати нове життя своєму народу в справедливому демократичному суспільстві, і, або трималися за консервацію і відродження збанкрутілої комуністичної системи, або, скориставшись боротьбою ідеологій, грабував свій край і народ та незаконно збагачувався. Такі молоді люди були, та їх не вистачало, бо багато предстаників молодших поколінь, як ви, отримавши освіту і кваліфікацію тут, віддавали перевагу пошуку кращої долі в чужих краях. Я, залишившись у Каневі, не збагатився незаконно і не відсидів, як ви вважаєте, у мерії. Виконувати обов'язки міського голови мені довірили депутати міськради минулого скликання лише після остаточного банкрутства команди регіоналів. І я виконував ці обов'язки лише три місяці, до отримання результатів позачергових виборів міського голови. При цьому я свідомо не включився в боротьбу за “мерську булаву”, бо час був відповідальний, коли хтось мав тягнути роботу, а не змагатися з іншими кандидатами за право сидіти на троні. Залишившись в мерії на посаді секретаря міської ради після передачі повноважень міського голови обраному канівськими виборцями на цю посаду Ігорю Ренькасу, я теж не можу взяти лише на себе всю відповідальність за те, чого міській раді минулого скликання не вдалося вирішити, щоб всі мешканці міста жили щасливо. До складу депутатів нового скликання я не обраний. До останнього робочого дня ходив на роботу закликаючи всіх колег-депутатів минулого скликання гідно завершити роботу каденції, а не кидатися у вирій нових виборів. Я не витрачав часу на піар у минулій виборчій кампанії, не зважаючи на те, що був висунутий партійною організацією ВО “Свобода” по одному з виборчих округів міста. Я не сумую з свого програшу, бо до складу міської ради нового скликання замість трьох депутатів від “Свободи” з загальної чисельності депутатського корпусу — 46 депутатів, яких Канів мав у минулому скликанні і до числа яких я належав, тепер ми маємо 5 депутатів свободівців з 36 в міській раді і депутата-свободівця від м.Канева в Черкаській обласній раді. Тож здобувають досвід депутатської діяльності мої однодумці, а я допомагаю їм у цьому.

Чи достатньо у Вас морального права ображати мене і поливати брудом, якщо спозираєте на нас ви з відстані в тисячі кілометрів, а не сидите напроти мене, дивлячись в мої очі? Я ж своїх очей від людей не ховаю і не ховаюся від нелегких розмов з вами, підставляючись під ваші необгрунтовані звинувачення в той час, коли ті, хто насправді нас з вами обібрав і обездолив не опустяться до дискусій з вами на цьому сайті. Вони й по місту не ходять відкрито, як я, а їздять на авто з тонованим склом, ховаючи очі від канівців, з якими ми живемо в одному місті з спільними невирішеними проблемами і разом радіємо успіхам, якщо вдається чогось досягати.

Давши своєму блогу назву “Агов поборники зносу ГЕС” ви звернулися до мене, не називаючи мого імені, бо я є активним представником такої її долі. Можливо й ви б розділили з нами цю думку, якби цього літа були не за тисячі кілометрів від Дніпра, а відважилися намочити в Дніпрі свої ноги. Каскад Дніпровських ГЕС перетворив Дніпро в смердюче болото, що заросло водорослями. Для спасіння Дніпра, з якого до будівництва на ньому Канівської і Київської ГЕС ми в молодості пили воду, відпочиваючи на річці, потрібно відкрити греблі ГЕС і спустити моря та відродити природну течію ріки для її самоочистки і відродження. Я жалкую, що в свій час повірив запевненням ініціаторів і організаторів будівництва Канівської ГЕС в те, що ця будова прикрасить наш Шевченків край і доклав свої руки до її спорудження. В наш час послідовники шкідливого проекту каскаду Дніпровських ГЕС лобіюють ще й спорудження над Каневом нової небезпеки: ГАЕС. Коли мої колеги, з якими я працював в міській раді у 2014 — 2015 роках питають мене, чи буду я змагатися за повернення в раду на наступних виборах, то я на це маю відповідь, що не маю амбіцій повертатися у владу. Я і мої друзі вступаємо в боротьбу за владу не тому, що хочемо мати владні повноваження, а тому, що ті, хто сьогодні їх має здійснюють політику, яка нас не влаштовує і цим провокують нас боротися за владу. Стосовно проблем Канева, якщо міська рада, її виконком та міський голова не борються проти будівництва Канівської ГАЕС, не достатньо наполегливо ставлять питання про заборону “Нашій Рябі” використовувати артезіанську воду на виробничі потреби, які може задовольнити технічна вода, не вимагають зменшити навантаження на природне середовище шкідливими відходами від цього гігантського комплексу по виробнитву куриного м'яса, в тому числі зменшивши обсяги виробництва на Канівщині, то ми будемо на всіх виборах боротися проти такої влади, поки нова влада не змінить політику в тих питання, про які я сказав вище. В травні 2015 року ми провели в Канівській міській раді екологічну сесію. Втілення в життя рішень тої сесії чомусь завмерло. І якщо Бог даватиме мені здоров'я, а мої друзі вважатимуть, що я потрібний для спільної з ними роботи в структурах влади, то я старості здаватися не буду.

Завершення вашого блогу вказівкою місця наших язиків, що не відповідає об'єктивності, остаточно і глибоко мене образило, а ви ще продовжуєте вживати образи в коментарях. Перебуваєте ви далеко від рідних місць не з-за нашої політики, а від політики, яка здійстюється в Україні в супереч нашим зусиллям її змінити. Ви ж своїх зусиль не долучаєте до спільних в наших потугах змінити наше життя на краще. А модератори чомусь в вашій брутальності не помічають порушень правил спілкування.