Податкова інформує

Інформація від Канівської ОДПІ на теми:

Які документи слід мати платнику фіксованого податку на торговельному місці?

Податкова соціальна пільга та державний службовець.

Чи потрібно державному службовцю при працевлаштуванні після 01.01.2004 р. подавати працедавцю заяву для застосування до його доходів податкової соціальної пільги?

Канівська ОДПІ звертає увагу на дотримання законності медичними закладами, які надають послуги з лікування, діагностики і отримують благодійну (грошову) допомогу.

Форма та зміст розрахункових документів

Фізична особа - підприємець є платником фіксованого податку. Чи може він здійснювати діяльність поза межами ринку?

Чи може фізична особа займатися іншим видом діяльності за відсутності його у Свідоцтві про сплату єдиного податку?

Чи обов’язково в свідоцтві платника єдиного податку зазначати точну адресу місця здійснення господарської діяльності?

В який термін необхідно подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2011 року?

Які документи слід мати платнику фіксованого податку на торговельному місці?

Відповідно до ст. 14 Декрету № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках і сплачують згідно з чинним законодавством ринковий збір, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту.

   На торговельному місці підприємця – платника фіксованого податку має бути встановлено табличку, в якій зазначаються прізвище, ім'я та по батькові підприємця, номер свідоцтва про державну реєстрацію та назва органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвище, ім'я та по батькові продавця.

  Також на торговельному місці обов'язково розміщується копія виданого патенту.

Продавець повинен мати при собі:

• документ, який підтверджує його особу, документи про сплату ринкового збору та оплату послуг ринку;
• у разі продажу продовольчих товарів – належним чином оформлену особисту медичну книжку;
• копії документів, що підтверджують якість і безпеку продукції, товарів;
• у разі реалізації тропічних плодів – копії документів, які підтверджують їх походження та проходження фітосанітарного контролю;
• висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку (у разі продажу продуктів тваринного та рослинного походження).

  При використанні торговельного місця на умовах оренди у продавця (підприємця) має бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди – копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).

    Податкова соціальна пільга та державний службовець.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненнями, далі – Закон 889), податкова соціальна пільга (далі -ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2010 році - 1220 грн.).

  Згідно ст. 6 Закону № 889, з урахуванням норм п. 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП (у 2010 році 100-відсотковий розмір ПСП складає - 434,5 грн.).

    Відповідно до пп. "д" пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону №889 ПСП не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця доходи у вигляді заробітної плати державного службовця. Тобто, якщо фізична особа одержує, крім заробітної плати державного службовця, інший дохід (заробітну плату), то щодо такого іншого доходу (заробітної плати) ПСП не застосовується.

   Враховуючи вищевикладене, якщо платник податку згідно із законом є державним службовцем і одержує доходи, зазначені у пп. "д" пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону №889, то він має право на ПСП за умови дотримання вимог ст. 6 Закону №889.

     До доходу, визначеному у підпункті "д" пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889, ПСП починає застосовуватися при його нарахуванні (виплаті) та закінчує застосовуватися при завершенні нарахування такого доходу без подання відповідних заяв, визначених пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 цього Закону.

Таким чином, якщо платник податку згідно із законом є державним службовцем і одержує доходи, зазначені у пп. "д" пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889, то він не зобов'язаний подавати працедавцю заяву для застосування до його доходів (заробітної плати) ПСП (за винятком випадків, коли такий платник податку має право на підвищений її розмір - 150 % чи 200 %). ПСП має бути застосована до доходу (заробітної плати) платника податку, нарахованого вже за перший місяць роботи на посаді державного службовця, без подання зазначеної заяви.

   Самотня мати, має право на збільшення (кратно до кількості дітей) граничної суми місячного оподаткованого доходу (заробітної плати), що дає їй  право на ПСП.

. Тобто, якщо самотня матір має двох неповнолітніх дітей то вона має право на застосування пільги, якщо її заробітна плата не перевищує 1220 * 2 = 2440 грн. (на 2010 рік). Податкова соціальна пільга також розраховується на кожну дитину. У нашому випадку це 651,75 * 2 = 1303,5 грн. При цьому, якщо пільга у розмірі 150% надається матері, то вона ще має право на застосування пільги щодо себе як звичайний платник податку.

17 червня п.р. Верховна Рада України прийняла у першому читанні Податковий кодекс. Розділ IV цього законопроекту містить норми оподаткування доходів громадян, зокрема, і порядок надання податкової соціальної пільги.
           Цей порядок в цілому залишився незмінним за виключенням деяких позицій, а саме:
- право на отримання податкової соціальної пільги у розмірі 100% від базової суми матиме платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років,- у розрахунку на кожну таку дитину. При цьому скосовується пільга у розмірі 200 % у розрахунку на кожну дитину для багатодітних батьків;
- право на отримання податкової соціальної пільги втрачають вдови та вдівці;
- соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати платника податку- військовослужбовця, якщо він протягом звітного місяця отримує одночасно доходи у вигляді грошового чи майнового забезпечення ( в Законі України №889 це обмеження стосувалось твльки військовослужбовців строкової служби);
- зняте обмеження щодо надання податкової соціальної пільги з заробітної плати суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб та осіб що відбувають покаранняу вигляді позбавлення волі;
- податкова соціальна пільга надаватиметься тільки на підставі наданої платником податку відповідної заяви незважаючи на період роботи цього платника у конкретного роботодавця ( в Законі України №889 діяло правило, згідно якому без надання заяви податкова соціальна пільга застосовувалась за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеному у трудовій книжці) на 01.01.2004);
- податкова пільга держслужбовцям надаватиметься без відповідної заяви.

           І ще один пункт проекту, на який варто звернути увагу.  Роботодавець матиме право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь який період для визначення права оподаткування

Чи потрібно державному службовцю при працевлаштуванні після 01.01.2004 р. подавати працедавцю заяву для застосування до його доходів податкової соціальної пільги?

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями) з урахуванням норм п. 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у пп. 6.3.3 цього пункту.

До доходів, визначених у підпунктах «а» – «д» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889-IV, податкова соціальна пільга починає застосовуватися при їх нарахуванні (виплаті) та закінчує застосовуватися при завершенні нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, визначених пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 цього Закону.

Тобто, якщо платник податку згідно із законом є державним службовцем і одержує доходи, зазначені у пп. «д» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889-IV, то при працевлаштуванні на відповідну посаду після 01.01.2004 р. він не зобов'язаний подавати працедавцю заяву для застосування до його доходів (заробітної плати) податкової соціальної пільги (за винятком випадків, коли такий платник податку має право на підвищений її розмір – 150 % чи 200 %). Податкова соціальна пільга має бути застосована до доходу (заробітної плати) платника податку, нарахованого вже за перший місяць роботи на посаді державного службовця, без подання зазначеної заяви.

 

Світлана Кривенко  
Заступник начальника управління адміністрування податків з фізичних осіб – начальник відділу адміністрування податків з доходів фізичних осіб Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України 
Тетяна Добродій  
Начальник відділу розгляду письмових звернень платників управління розгляду звернень платників та методології адміністрування Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України  

„Модернізація податкової служби має велике значення не лише для реформування нашого відомства, але й для розвитку економіки загалом”, – про це заявив заступник Голови ДПА України Олександр Котькало під час робочої зустрічі з експертами-членами наглядової ради з питань реалізації проекту „Модернізація державної податкової служби України – 1”, яка відбулася 2 листопада 2010 року в ДПА України.

За словами Олександра Котькала, сьогодні питання модернізації ДПС надзвичайно актуальне і першочерговим завданням є максимальна концентрація зусиль на виконанні усіх запланованих заходів у встановлені строки та своєчасне завершення проекту.

„Податкова служба робить усе, щоб за 20 місяців, які залишилися до закінчення першої фази проекту, зробити всі необхідні закупівлі та перейти до другої фази. Ми виявляємо усі проблемні питання та знаходимо оптимальні шляхи їх вирішення. Тому для нас дуже важливими та необхідними будуть рекомендації та зауваження експертів наглядової ради”, – зазначив заступник Голови ДПА України Олександр Котькало.

На сьогодні у рамках першої фази проекту „Модернізація державної податкової служби України – 1” залишилося провести три закупівлі: податкового блоку, електронного документообігу та програмного забезпечення, яке їх поєднає.

Міжнародні експерти відзначили ряд досягнень податкової служби у рамках проекту, зокрема, створення кол-центру. За словами заступника Голови ДПА України, фахівці консультативного центру податкової служби зараз працюють над його удосконаленням, розширенням можливостей та наданням більшої кількості послуг платникам податків.

Також, на думку членів наглядової ради, на часі – впровадження культури добровільного виконання податкових зобов’язань серед платників податків. Зокрема, необхідно розробити систему заохочення для сумлінних платників податків та покарання – для несумлінних.

У рамках візиту експерти-члени наглядової ради проведуть ряд зустрічей з фахівцями податкової служби, відвідають ДПА у Черкаській області, де ознайомляться з роботою обласної податкової адміністрації та податкових інспекцій у м. Черкаси.

Загалом місія наглядової ради з питань реалізації проекту „Модернізація державної податкової служби України – 1” працюватиме по 12 листопада 2010 року.

Прес-служба ДПА України

       Канівська ОДПІ звертає увагу на дотримання законності медичними закладами, які надають послуги з лікування, діагностики і отримують благодійну (грошову) допомогу.

Так, згідно із нормою статті 1 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями, далі – Закон №265) реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 2 Закону №265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №265 суб'єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, норми пункту 1 статті 9 Закону №265 можуть застосовуватись підприємством при отриманні благодійної допомоги, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, підприємство зобов’язано відповідно до вимог Закону №265 застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Канівська ОДПІ попереджає, що у разі  недотримання вищевказаних вимог, при проведенні перевірок будуть застосовуватись штрафні (фінансові) санкцій згідно з діючим законодавством. 

Форма та зміст розрахункових документів

Канівська ОДПІ звертає увагу суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі на виконання вимог пункту 3.2 положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614, а саме, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:

- назву господарської одиниці;

- адресу господарської одиниці;

-для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";

- для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";

- якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

- вартість одиниці виміру товару (послуги);

- найменування товару (послуги);

- літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

- позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;

- загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";

- для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";

- порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";

- напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

 Канівська ОДПІ також звертає увагу суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій відповідно до постанови КМУ від 23 серпня 2000 р. N 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі постанова), що цією постановою встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 переліку, 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності, а саме:

2. Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.

3. Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу.

5. Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ.

6. Роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл.

13. Надання послуг бібліотеками.

14. Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями.

16. Надання на вокзалах та у портах послуг носильниками з доставлення багажу пасажирів. 

17. Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу.

22. Провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" надано статус гірських.

23. Надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника.

27. Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 4 і 7 переліку, 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг), а саме:

4. Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва..

7. Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села.

     Також звертаєм увагу, що відповідно до п.2.12 порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 примусове скасування РРО здійснюється по закінченні терміну служби, установленого в технічній документації. Якщо в експлуатаційній документації строк служби реєстраторів розрахункових операцій не вказано, то він становить 7 років з моменту введення його в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску. Здійснювати також примусове скасування РРО, які використовуються не за сферою призначення.

Фізична особа - підприємець є платником фіксованого податку. Чи може він здійснювати діяльність поза межами ринку?

2010-11-10

    Відповідно до ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 №13-92 “Про прибутковий податок з громадян” (із змінами та доповненнями) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, зокрема, якщо громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно з законодавством. 
    Доходи, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку.

Чи може фізична особа займатися іншим видом діяльності за відсутності його у Свідоцтві про сплату єдиного податку?

2010-11-10

    Може,  за умови сплати податку з доходів фізичних осіб. Відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту
    При цьому згідно із пп. 9.12.2 зазначеного пункту якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності. 
    Таким спеціальним законодавством на даний час є розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет), який регулює здійснення підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування і фіксованим розміром оподаткування, та Указ Президента України від 03.07. 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року N 746/99 (далі - Указ). 
    Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у пп. 9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону).

Чи обов’язково в свідоцтві платника єдиного податку зазначати точну адресу місця здійснення господарської діяльності?

2010-11-09

    Згідно із Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженим наказом ДПАУ від 29.10.99 р. N 599 та зареєстрованим у Мінюсті України 02.11.99 р. за № 752/4045 підставою для видачі Свідоцтва є подання СПД – фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку, в якій зазначається ідентифікаційний номер, вид (види) діяльності та місце, де ця діяльність здійснюватиметься, обсяг виручки за минулий календарний рік, число найманих працівників, їх поіменний склад із зазначенням їх ідентифікаційних номерів.
    Якщо вид підприємницької діяльності, зазначений у заяві, передбачає її здійснення не в конкретному місці, то у графі «місце здійснення підприємницької діяльності» може бути зазначено «на всій території України».

В який термін необхідно подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2011 року?

2010-11-08

        Згідно зі ст. 6 Указу Президента України від 03.07. 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року N 746/99 для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.
      Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
Таким чином, заява на перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2011 року має подаватися суб'єктом малого підприємництва не пізніше, ніж за 15 днів до початку такого року, тобто до 16 грудня 2010 року.