Один в полі воїн. Як «Наша ряба» і мільярдер Косюк жінку з села до Лондона довели

Здавалося б, треба радіти, адже це - нові робочі місця для місцевих і «соціалочка» у вигляді відремонтованої дороги і нового дитячого садка. Але вже 29 листопада село зібралося, щоб висловити протест проти такого будівництва. Люди знали, що промислові пташники таких розмірів - це в першу чергу гори посліду на полях і нестерпний сморід вдень і вночі, загроза забруднення води. А що стосується робочих місць, так їх майже немає для місцевих. Бо освіта треба, і взагалі там все автоматизоване. До того ж в селі пані Катерини вже є значно менший пташник МХП.

У травні 2015 року після чергових акцій протесту проти будівництва під Верховною Радою у Катерини з’явилася надія. Вона потрапила на особисту зустріч із Юрієм Косюком, Головою правління ВАТ «Миронівський Хлібопродукт». Він запевнив, що без згоди населення будівництва не буде. Проте, у квітні 2016 року, під час зустрічі з Віктором Гринюком, директором дочірнього підприємства «Перемога Нова» (с. Будище Черкаський р-н Черкаської обл.), стало зрозуміло, що плани на будівництво в Мошнах досі актуальні. Підприємство активно працює над отриманням дозвільної документації. Для цього вони розробили Детальний план території.

Розроблення детального плану території є передумовою зміни цільового призначення земельної ділянки. Тобто землі сільськогосподарського призначення переведуть в категорію «під забудову». План має бути у вільному доступі на сайті Черкаської районної державної адміністрації. Однак знайти його там не можливо.

На карті, яка висить на стіні кабінету Віктора Гринюка, можна помітити розташування можливих об’єктів будівництва птахоферми. Фото: Нільс Акерманн

А головне, на думку селян, компанія уперто ігнорує українське законодавство і не вважає за потрібне, консультуватись з місцевими жителями щодо будівництва своїх об’єктів на їх землях. І навіть високі вимоги Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), який надав компанії три кредити на загальну суму 205 млн долларів США, які дали змогу компанії розвиватись, не схилили керівництво МХП до того, щоб дослухатись до скарг людей і оприлюднювати життєво важливу для них інформацію. Національний екологічний центр України, до якого звернулись по допомогу Катерина і інші ініціативні мешканці села, неодноразово наголошував на цих проблемах в українській та міжнародній пресі та повідомляв про них ЄБРР.

Нарешті банк вирішив провести перевірку діяльності компанії, і диво, банк почав радити компанії змінити і процес надання інформації, і проведення консультацій, і оцінку запасів води, і те, як курячий послід треба складувати. Якщо продертись крізь обтічні формулювання звіту консультантів, то стане ясно, що МХП дійсно не оприлюднює інформацію і має непрозорі схеми оренди земельних паїв. Дійсно, курячий послід у сховищах потрібно накривати, щоб шкідливі речовини не просочувалися до грунтів та вод, а запаси води в області варто підрахувати до того, як планувати нові черги виробництва. Крім того, ЄБРР наполегливо рекомендує менеджменту компанії, передивитись свій підхід до вирішення скарг місцевого населення.

Пані Катерина виступила перед директорами ЄБРР. Розказала, на що перетворюється життя тих, кому доводиться жити поруч з проектами, на які вони дають гроші. «В банку багато кажуть про права людей. Я та мої односельчани також мають право жити в чистому та безпечному довкіллі», – так закінчила вона свою доповідь. Пані Катерина з села Мошни виходить після зборів схвильована і сповнена надії, що її почули і тепер щось зміниться на краще.

Чи дослухається МХП до висновків та рекомендацій своїх кредиторів? Чи буде міжнародний банк стояти на захисті простих людей в Україні та жорстко наполягати на виконанні своїх вимог? Чи навчаться великі компанії поважати права людини в реальному житті, а не тільки на папері?

Поки ці питання залишаються відкритими для Катерини Онопрієнко. Але вона вірить, що її маленькі, а часом відважні кроки одного дня перетворяться на перемогу! Вона продовжує боротися. Щодня. І не тільки за свою громаду, а й за громади Чигиринського району, в якому МХП планує розширити потужності своєї птахофабрики.

Євгенія Кравченко, для «Главкому