Канівські податківці інформують

Інформація Канівської ОДПІ для платників податків.

ОПОДАТКУВАННЯ СПОНСОРСЬКОЇ ТА БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ

Для неприбуткових організацій з ознакою непрбутковості 0006 від оподаткування звільняються доходи,перелічені в п.п.7.11.3 Закону про податок на прибуток ,до яких належать доходи, отримані у вигляді:

• коштів або майна,що надходять безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань;
• пасивних доходів;
• коштів або майна,що надходять від проведення основної діяльності таких неприбуткових організацій;
• дотацій чи субсидій,які отримані з державного чи місцевих бюджетів,державних цільових фондів або в межах благодійної, у тому числі гуманітарної долпомоги та технічної допомоги, і надаються таким неприбутковим організаціям згідно з умрвами міжнародних договорів,згоду на обов"язковість яких надано Верховною Радою України (крім дотацій на регулювання цін на платні послуги,що надаються такими неприбутковими організаціями або через них їх одержувачам відповідно до законодавства,з метою зниження рівня таких цін).

Спонсорська та благодійна допомога в розумінні Закону про податок на прибуток належить до безповоротної фінансової допомоги (п.п.1.22.1. Закону про податок на прибуток).Звідси випливає, що кошти,отримані інноваційним фондом у вигляді спонсорської та благодійної допомоги, звільнено від обкладання податком на прибуток.Що стосується напрямків витрачання таких коштів,то громадська організація витрачає грошові кошти,що мають цільовий характер,на фінансування конкретних цільових програм,а кошти, отримані без зазначення мети їх використання,-для виконання основних функцій організації та досягнення її статутних цілей. Для неприбуткових організацій основним документом,що визначає джерела отримання коштів,обсяг і напрямки їх витрачання,є кошторис.Витрати,пов"язані з навчаннням працівників за профілем інноваційного центру,а також зі створенням та підтримання сайта,відносяться до витрат на утримання такої організації.Зазначені витрати можуть здійснюватися за рахунок коштів,що надходять у вигляді спонсорської та благодійної допомоги,у межах коштів,передбачених кошторисом на утримання громадської організації.

ПОДАРУНОК З-ЗА КОРДОНУ, НЮАНСИ ОПОДАТКУВАННЯ

Оподаткування доходів,одержаних у вигляді подарунків,регламентується статтею 14 Закону України від 22 травня 2003 року №889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Згідно з пунктом 14.1 цієї статті Закону кошти,майно,майнові чи немайнові права, вартість робіт,послуг,подаровані платнику податку,оподатковуються за правилами, встановленими Законом для оподаткування спадщини.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів,майна,майнових чи немайнових прав, регламентується ст.13 Закону.

Відповідно до п.п. 13.2.3 п.13.2 ст.13 Закону при отриманні будь-якого об"єкта спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця - нерезидента такий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою податку,визначеною п.7.1.ст.7 Закону (15 відсотків з 01.01.2007). Відповідно до Закону фізична особа - платник податку,який одержав протягом звітного податкового року дохід у вигляді подарунку,зобов"язаний включити його вартість (суму) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня наступного року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місце постійного або переважного проживання платника податку),а також сплатити 15 відсотків податку з вартості (суми) об"єктів такого подарунку.

До уваги платників податків!

Канівська податкова інспекція нагадує Вам, що до 9 листопада 2010 року триває період подання податкової звітності за ІІІ квартал (або наростаючим підсумком за 9 місяців) 2010 року.

З метою уникнення черг, а також застосування штрафних санкцій, просимо не зволікати, а завчасно подбати про своєчасність подання податкової звітності.

Про подання уточнюючих розрахунків платниками податків

Наказом ДПА України від 30.09.2010 N756 затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо подачі уточнюючих розрахунків платниками податків. Враховуючи актуальність даного питання, доводимо до відома платників податків його основні положення.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. N2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", самостійно визначене платником податків у податковій декларації (у т.ч. уточненому розрахунку) податкове зобов'язання вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації. Якщо платник податків у майбутніх податкових періодах самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник з урахуванням строків давності, що не перевищують 1095 днів після останнього дня граничного терміну подання декларації (ст. 15 цього Закону), та до початку перевірки контролюючим органом має право надати уточнюючий розрахунок або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого такі помилки були виявлені, з погашенням суми недоплати та штрафу у разі, якщо виявлена помилка призвела до заниження податкового зобов'язання.

Контролюючий орган за результатами проведення документальних перевірок зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо заявлені у податкових деклараціях (уточнених розрахунках) суми податкових зобов'язань за даними документальних перевірок занижені або завищені.

Таким чином, встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій, не є самостійно виявленими платником податків. Відповідно підстави для коригування (подання уточнюючого розрахунку) показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди або періоди, що перевіряються, в частині виявлених порушень, у платника відсутні.

 Шановні громадяни!

Канівська ОДПІ нагадує: розмір мінімальної заробітної плати становить з 1 жовтня 2010 року 907 гривень (діятиме до 30 листопада 2010 року).

Виплата заробітної плати нижче встановленого державою мінімального рівня, виплата коштів за виконану працівником роботу без сплати встановлених податків, а також отримання заробітної плати «у конвертах» є грубим порушення конституційних норм, гальмуванням соціального розвитку суспільства.

Вирішити проблему легалізації заробітної плати можливо лише спільними зусиллями.

Канівська ОДПІ нагадує: в рамках акції «Легалізація виплати заробітної плати та зайнятості населення» працює телефон довіри і пропонує громадянам повідомляти про усі відомі їм випадки заниження роботодавцями офіційної заробітної платні працівників, виплати її «у конвертах», використання «неофіційної» робочої сили тощо за номером: 3-44-66. Конфіденційність отриманих відомостей гарантується.

Телефон довіри акції «Легалізація виплати заробітної плати та зайнятості населення» ДПА в Черкаській області (0472) 33-91-17.

Використовуємо найману працю - укладаємо трудові договори

Відносини суб'єкта підприємницької діяльності і найманих працівників регулюються трудовим та цивільним законодавством, відповідно до яких виконання робіт, надання послуг громадянином може здійснюватись як на підставі трудового договору, так і на підставі цивільно-правового договору.

Приватний підприємець - платник єдиного податку, згідно із законодавством, не може залучати для здійснення підприємницької діяльності осіб, включаючи членів своєї сім'ї, з якими не укладено трудові договори, оскільки це порушує умови, що дають змогу застосовувати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, та є порушенням трудового законодавства.

Якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, то на кожну особу, включаючи членів його сім'ї, які перебувають з ним у трудових відносинах, він зобов'язаний отримати у податковому органі довідки про трудові відносини з платником єдиного податку, сплативши податок в розмірі 50 відсотків від ставки єдиного податку за кожну найману особу. Довідка повинна знаходитися на робочому місці найманих осіб та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні функціональні повноваження на здійснення перевірки.

ЗЕМЕЛЬНІ ПАЇ, НАДАНІ В ОРЕНДУ: ЯК ОПОДАТКУВАТИ?

Відповідно до статті 22 Закону України „Про оренду землі” від 06.10.1998 року № 161 – ХІV орендна плата за землю та земельні паї може бути виражена у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Орендну плату, нараховану орендодавцю, виплачують тільки в формі, передбаченій договором оренди землі. При укладанні договору сторони можуть поєднати різні форми орендної плати. Договір (зміни до нього) підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Згідно пп.9.1.1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889 – ІV „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі - Закон) підприємство, яке виплачує орендну плату, буде податковим агентом орендодавця - фізичної особи. Орендар повинен утримати податок з доходів з орендної плати при її виплаті.

Якщо орендну плату нараховано у грошовій формі, то податок утримують з усієї суми за ставкою 15%. При виплаті фізичним особам - орендодавцям орендної плати в натуральній формі податок з доходів обчислюють відповідно до п.3.4 Закону виходячи із вартості продукції, визначеної за звичайними цінами (враховуючи ПДВ), помноженої на натуральний коефіцієнт 1,176471.

Згідно п.3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, орендна плата за землю та земельні паї не входить до складу заробітної плати. Тому соціальні та пенсійні внески з суми орендної плати не нараховуються і, відповідно, не утримуються, а при оподаткуванні податком з доходів фізичних осіб податкова соціальна пільга не застосовується.

Орендна плата, нарахована орендодавцю-фізичній особі, включається до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ під ознакою доходу „08”.

Працівниця підприємства є багатодітною матір'ю та водночас зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Доходів від здійснення підприємницької діяльності вона не одержує. Чи має право така працівниця на отримання податкової соціальної пільги на дітей.

Працівниця підприємства є багатодітною матір'ю та водночас зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Доходів від здійснення підприємницької діяльності вона не одержує. Чи має право така працівниця на отримання податкової соціальної пільги на дітей?

Статтею 6 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел в Україні від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Але водночас пп. «е» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 цього Закону зазначено, що податкова соціальна пільга не можна застосовувати до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно доходи від підприємницької та іншої незалежної діяльності. Тобто якщо фізична особа, зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, працює як наймана особа з одержанням заробітної плати, то вона не має права на застосування до цієї заробітної плати податкової соціальної пільги.

При наданні такій фізичній особі – суб'єкту підприємницької діяльності податкової соціальної пільги до одержуваної ним заробітної плати не має значення фактичний результат здійснення такою особою підприємницької діяльності (прибуток чи збитки).

Джерело: Канівська ОДПІ