На початку червня у Канівському музеї декоративного мистецтва відкрилася четверта фотовиставка журналіста й мандрівника Івана Кугна під назвою «Українсько-грузинський ранок».
На суд глядачів представлено 35 робіт, що зроблені під час подорожей Україною та Грузією. Серед них – пейзажі, портрети, модернові картини. Девізом цієї мистецької акції: «Робім світ кращим. Я і Ти» автор звернувся до своїх глядачів – канівців і не тільки…
«Фаворити» представленої глядачам колекції визначилися вже під час церемонії відкриття виставки. Свій «Чорний квадрат» наш митець наповнив сенсом, якого не мав прототип – вихопив його, кинувши погляд на ледь осяяний ліхтарем вигин-поворот рідної канівської вулиці, яка тягнеться берегом рідного Дунайця… Цілком реальна річ, яка вабить, запрошує у свій чарівний, фантастичний світ… Присутня на вернісажі художниця Любов Міненко відзначила такі роботи, як «Одинокий бакен», «Осінні яблука», «Хвилястий хвасад», «Зелені мандарини».– Це, безумовно, щось нове у творчості Івана Кугна. Чи побажання нас, друзів, чи події в Україні останніх років, чи порівняно недавня поїздка до Грузії, а, може, все разом спонукало й появу справжніх портретів. Тобто на художніх фотографіях з’явилися люди. Не «доповненнями до пейзажів», а яскравими психологічними образами. Це «Різо і Зейнаб» з грузинської серії, «Захисник Щастя» тощо. Мені як маляру, як ніколи, схотілося щось позичити в Івана щодо композиційних рішень, кольорових поєднань і контрастів…
Фотокартини супроводжуються дотепними поетичні підписами. Є серед них у стилі японських хокку, сповнені філософії, а є не позбавлені іронії чотиривірші… На запитання, хто автор текстівок, фотограф відповідав, майже, як колись Ельдар Рязанов: «З книжки списав, у якогось класика…». І на підтвердження цитував табличку під картиною, де в сірій пелені туману лише чорніє трикутник річкового знака:
Я одинокий бакен
У ріці де нема кораблів
Імла приховала берег
Байдуже
На урочисте відкриття виставки завітали друзі й колеги Івана Кугна, як канівські, так і київські. Серед них - художниця Любов Міненко, громадський діяч Павло Філь, художник Микола Жук, молоді фотографи-студенти Канівського коледжу культури та мистецтв, друзі дитинства, сусіди, інші гості.
Друзі-кияни побажали майстру відкрити ще не одну виставку, й не тільки в Каневі а й у Києві, де на трудовій еміграції перебуває канівський мандрівник-фотограф. На що Іван Кугно відповів:
– Якщо це справді цікаво, то нехай кияни приїздять до Канева й відвідують мої виставки тут, у моєму рідному місті.
Як зізнався автор, зробити виставку його давно підштовхували давні приятелі – художниця Любов Міненко та журналіст Євген Бруслиновський, за що фотограф висловив їм свою щиру вдячність.
Іван Кугно подякував також колективові Видавничого дому «Еко-інформ» і, зокрема, директору – Валентині Максименко, які всіляко підтримували і підтримують його творчі ініціативи.
Виставка у Каневі ще триває.
Микола ЦИВІРКО |