Осінній призов – 2010 у розпалі. Військові кажуть - чи то криза, чи то громадянське сумління, чи то імідж армії покращився - але від охочих служити – цьогоріч - відбою не має.
Загалом, лави військовослужбовців мають поповнити 20 тисяч призовників. Сьогодні на рік із цивільним життям прощалися хлопці з Київищини. Понад 250 юнаків одягнуть форму внутрішніх військ.
А носи - ще чешуться, і голова - гуде. Вже не вільні, але ще - не в кірзачах. А ще з батьками та дівчатами… На увесь рік доведеться попрощатися. А ще є мобільні. Поки що - у вільному користуванні. А там – як командир вирішить.
Володимир Кидонь, військовий комісар: “Тобто командир частини буде вирішувати - в яку годину солдат може взяти телефон і подзвонити додому”.
Матерів сучасні доброти цивілізації втішають слабо. Вони плакали до мобільних телефонів і плакатимуть після.
Олена, мати призовника: “Боюся в першу чергу дідівщини, боюся щоб офіцери хороші були, щоб не знущалися”.
Татусі теж помітно нервують. Утім на словах переймаються іншим.
Анатолій, батько призовника: “За рік вони нічого не можуть вивчити, навіть техніку, яка в них зараз є”.
Призовник поспішав і не помітив шансу - як можна - і техніку вивчити, і грошей заробити. Служба за контрактом. Обабіч плацу - агіт-намет. З молодшим сержантом Малинкою всередині. Від першої особи той рахує переваги українського контрактника над строковиком.
Сергій Малинка, інструктор центру комплектування ЗСУ військовослужбовцями за контрактом: “Зарплата 1200 гривень – якщо живеш з батьками - то допомагають – 50 на 50. На дівчат теж хватає”.
Каже, на такі умови до професійної армії загітував вже кілька десятків людей. Ці призовники перший шанс пристати на контракт проґавили, інший з’явиться лишень за півроку. Андрій про бонуси такої служби ще не цікавився. Однак, військовим бути хоче, і вдосконалюється фізично.
Андрій, призовник: “Турничок, отжимания, брусья – к армии нужно готовиться, а тем более, если хочеш в хорошие войска попасть – нужно готовиться”.
А от його одноліток Євген – про зарплатню контрактників наслуханий. Він хоч теж з невеличкого містечка, але тисяча гривень на місяць його не спокушає. Хлопець тут тільки заради військового квитка.
Євген, призовник: “Роботу сложно найти без военного билета, ни в банк, ни в охрану”.
Військові кажуть, до 2011 року, як обіцяв перед виборами Президент Янукович – професійної армії не створять. А от із призовниками зараз проблем жодних. Принаймні на рік – гарантовані харчі, форма і дах над головою. Ще й можливість професію опанувати. | 
0
0
