Археологи розкопують стародавній козацький монастир у Каневі

Цей монастир ще в XVII ст. вважався стародавнім. Очевидно, він ровесник Києво-Печерської лаври і починався з викопаних самотужки ченцями перших келій на схилах канівських гір. Тепер те, що лишилося від обителі, викопують черкаські археологи.

За словами керівника археологічної експедиції Дмитра Куштана, обитель у Каневі насамперед пов'язують з періодом козаччини. Тут знаходили свій останній притулок на схилі літ зранені в численних боях з ворогами козаки-запорожці. Монастир також прикметний тим, що біля нього були поховані три козацькі гетьмани – Іван Підкова, Самійло Кішка та Яків Шах. Могили звитяжних лицарів не збереглися, так само як і сама обитель. Згідно з історичними джерелами, місто, а разом з ним і стародавній Канівський монастир зазнали значних руйнувань та спустошень під час безперервних воєн у другій половині ХVII ст. Споруда взагалі не вціліла. Від дерев'яного монастиря лишилися тільки кахлі, а підмурівки за відсутністю будівельного каменю розтягнули місцеві жителі. Археологи кажуть, що всі знахідки, які будуть виявлені в ході розвідки, будуть музеїфіковані на згадку нащадкам і говорять про значущість розкопок монастиря для історії не лише краю, але й всієї України.

– Практично відкривається одна з тих невідомих сторінок, які в радянський час викидалися з історії, а вчених переслідували, незважаючи на звання. Тоді це вважалося націоналізмом. Людина могла бути доктором історичних наук, а тільки починала цікавитися козаччиною, ставала бібліотекарем. Таких прикладів у науці достатньо, – коментує начальник служби охорони культурної спадщини облдержадміністрації Микола Суховий.