 Минулої суботи Канівська міська виборча комісія зареєструвала кандидатом на посаду Канівського міського голови Володимира Коржова. З чим іде Володимир Леонідович на вибори, які у нього плани, що він конкретно вже зробив для блага нашого міста – з’ясовував наш кореспондент
- Вибори міського голови і участь у них – це рішення, яке приймається не за один день. Як довго Ви готувалися до цього кроку?
- Дійсно, рішення далося непросто. Йти на вибори міського голови – це, насамперед, означає усвідомлювати величезну відповідальність перед усією канівської громадою, це означає звіряти свій годинник, свої плани і дії не лише з партнерами по бізнесу, своєю родиною, друзями та знайомими, а з кожним канівцем, починаючи з вулиці Цегельної, включаючи Ісковщину, Золотів Яр, площу Комсомолу, Шевченка, Героїв Дніпра, 206-ї дивізії, Леніна, Героїв Бронепоїзда, Костянець і закінчуючи провулком Колгоспним. Я впевнений, що готовий до цієї місії цілком і повністю. Тому моє правило таке:
працювати - лише разом, вирішувати питання – тільки спільними зусиллями канівської влади і канівської громади; тоді й результат матимемо достойний.
- Що дає Вам таку впевненість?
- Мій досвід, мій вік, мої бачення і вміння, яких я набув, працюючи підприємцем (близько 20 років), займаючись депутатською діяльністю (майже 15 років), зрештою, маючи добрий досвід роботи в дружному колективі заводу «Магніт» (9 років).
- Скільки Вам років?
- Мені – 50. До цього рубежу я підійшов з твердим переконанням: ніхто ніколи нічого самотужки не вирішить. Разом і тільки разом ми маємо шанс змінити наш рідний Канів, вирішити проблеми, яких накопичилося за останні роки чимало. Проблеми Канева я знаю добре, бо проживаю у цьому місті з 1965 року. Закінчивши Київський політехнічний інститут, я дев’ять років пропрацював інженером-конструктором на заводі «Магніт». Після розпаду Радянського Союзу, коли почали зупинятися підприємства, настали важкі часи. У 1993 році, аби якось вижити, ми з колегами організували проектувальну фірму, яка займалася розробкою конструкторської документації для периферії персональних комп’ютерів. До речі, підприємство займалося не лише проектуванням, а й виробництвом ко-мп’ютерів, систем сигналізації, іншої електроніки. Протрималися ми до 1999 року.
Потім я змушений був іти торгувати на ринок. Спочатку продавав одяг, згодом спробував виготовляти продукти, зокрема, макарони, які тоді вважалися чи не основним продуктом харчування і були у великому дефіциті. Моя родина підтримала мене, в роботу включилися дружина, діти, наші друзі та знайомі. Працювати доводилося вночі, бо вдень постійно вимикали світло. Ми вижили завдяки тому, що були дружні, що були разом. Назбиравши трохи грошей, взяли в оренду кафе і закупили обладнання для виробництва морозива. Як потім виявилося, на цьому обладнанні можна також було виробляти і майонез. Взялися й за це: відпрацювавши технологічний цикл, першими в Каневі почали виготовляти високоякісний майонез, який відповідав усім стандартам. Згодом ми відкрили магазин «Кулінарія», послугами якого користуються сьогодні тисячі канівчан.
У 2001 році мені довірили очолити Спілку підприємців Канева. Я розумів, що це додаткові обов’язки, додаткова відповідальність, але свідомо пішов на це. За моїми плечима було кілька сотень канівських підприємців, їхні родини; не зважаючи на зовнішнє благополуччя, ця категорія канівчан теж потребувала захисту. Можна наводити безліч прикладів, коли ми активно відстоювали інтереси підприємців. Наведу лише останній епізод. Всі пам’ятають, коли міська влада абсолютно безпідставно підняла для підприємців оплату за послуги ринку. І спілка, яку я очолюю, і самі підприємці зайняли щодо цього рішучу позицію, і невдовзі це авантюрне рішення влади було відмінено. З цього ми всі робимо висновок:
лише разом, лише спільними зусиллями Канів і канівці зможуть захистити й відстояти свої інтереси.
- У Вас за плечима 15 років роботи в якості депутата Канівської міськради. Що вдалося зробити?
- Щодо діяльності у якості депутата міськради, то до 2010 року я брав участь у чотирьох виборчих кампаніях і тричі був обраний депутатом. Загалом, на посаді депутата Канівміськради я пропрацював майже 15 років. Вперше канівці виявили мені довіру в 1989-у році. Хотів би відмітити, що тоді міськрада була скоріше декларативним, ніж законодавчим органом. Уся ж реальна влада належала міськвиконкому. Розуміючи, що я нічого змінити не можу, на наступних виборах (1994 року) в депутати я не балотувався.
Депутати наступного скликання (1999-2004 р.р.) мали більше повноважень. А вже нинішня каденція, на мою думку, є цілком результативною - міська рада депутатів бере участь у вирішенні всіх ключових питань, починаючи від формування бюджету до земельних відносин і визначення ціни оренди та нерухомості. Суттєвим мінусом депутатів нинішнього скликання є їх недостатня робота на виборчих дільницях. Особисто я ніколи не ігнорував спілкування з людьми, вникав у їхні проблеми і докладав усіх зусиль, аби допомогти канівцям. На закріплених за мною вулицях Надєждіна, Гулака-Артемовського, Золотів Яр за час мого депутатства було проведено ремонт дороги, облаштовано вуличне освітлення, причому в Золотовому Яру – мабуть, уперше за увесь час існування цієї вулиці. Суттєва деталь. У тому, що в цих мікрорайонах було наведено лад, вирішальну роль зіграла не лише моя ініціатива, як депутата, а й зустрічне бажання мешканців вулиць провести освітлення, замінити дорожнє покриття тощо. Без мешканців конкретних вулиць нічого путнього жоден депутат чи міський голова зробити не може. Сам собою напрошується висновок:
лише разом, спільними зусиллями ми можемо зробити наше місто затишним і комфортним.
- Якщо Ви отримаєте перемогу на виборах і станете мером, з чого розпочнете? Чим займатиметеся в перші 3-5 днів?
- Найперше, про що хочу сказати: я не сумніваюся в під-тримці канівчан і в нашій спіль-ній перемозі. Протягом перших днів я, насамперед, ознайомлюся з роботою апарату міськ-виконкому. Чесно скажу, я бюрократів не люблю. Тому без переформатування владного апарату не обійдеться. Канівці чекають змін, а змінити щось без зміни влади, на мою думку, неможливо. Проте це не означає, що після приходу нового мера послідують масові звіль-нення. Той, хто зможе працювати в команді зі мною, виконувати мої жорсткі вимоги, – залишиться на роботі. І ще один обов’язковий пункт: після створення команди, не пізніше як через місяць, я обов’язково зустрінуся з канівчанами (з усіма, хто побажає) в кінотеатрі чи навіть на міському майдані. Перш за все для того, аби під-твердити, що я не забув про їх-ні біди і проблеми, а також для того, щоб представити програму роботи виконкому на най-ближчі 5 років, яку буде складено саме на основі наказів виборців, які вони нададуть під час виборчої кампанії, адже
лише разом Канів і канівці, канівська влада і канівська громада можуть визначати першочергові й пріоритетні завдання і спільними зусиллями вирішувати їх.
- Очевидно, Ви не раз розгортали перед собою карту Канева. Які мікрорайони, які вулиці Ви обвели б червоним фломастером як найбільш проблемні?
- Думаю, вся карта була б червоною. Можливо, крім центру міста. Чомусь так сталося, що за попередніх керівників (О.Пантелішина та В.Коломійця) околиці Канева весь час були «ображені». Влада вперто зосереджувала свої зусилля на впорядкуванні центру мі-ста, забуваючи про не менш важливі околиці. Звичайно, і в центрі є свої проблеми, які треба вирішувати. Але хіба їх можна порівняти з тим, що діється на периферійних вулицях, якими вночі неможливо пройти? Я гадаю, що центр повинен трохи почекати, доки ми наведемо порядок на околицях:
лише разом, лише гуртом ми зможемо перейнятися цією проблемою і підняти околиці абсолютно на новий рівень, щоб тут були і дороги, і магазини, і аптеки, і автобусні маршрути.
- Чи не кожен із кандидатів на посаду міського голови декларує боротьбу зі смородом, що його розповсюджує ЗАТ «Укршампіньйон». Що Ви зробили в цьому плані?
- Говорити можна багато і красиво. У таких «балакунів» я хочу запитати: де ви були досі? Де ви були, коли людям потрібна була ваша реальна допомога, а не просто «гарячі» промови? Для того, щоб щось змінити, потрібно працювати. Просто зібрати підписи канівчан, які незадоволені діяльністю «Укршампіньйону», як виявилося, недостатньо. Сам процес вирішення поставленої проблеми – набагато серйозніша справа. У свій час я пообіцяв мешканцям Костянця, що впритул займуся вирішенням проблеми неприємних запахів від «Укршампіньйону». Мені тоді ніхто не повірив, мовляв, усі ви так говорите.
Минув час, і я тепер з усією відповідальністю можу прозвітувати перед канівчанами - ми зробили багато. Авжеж, у процесі боротьби ми часто зустрічалися з нерозумінням і байдужістю колишнього керівництва ЗАТ «Укршампіньйон». Було написано десятки листів, заяв, звернень і протестів. Ми апелювали до багатьох інстанцій, у тому числі, до інституту гігієни та медичної екології ім.О.Марзеєва АМН України, прокуратури, санепідстанції. Врешті решт, керівництво групи компаній «Верес» (якій належить «Укршампіньйон») звільнило колишнього директора ЗАТ «Укршампіньйон» і призначило нового, який і взявся за усунення проблеми. Гадаю, протягом року канівчани відчують позитивні зрушення в плані покращення якості повітря над нашим рідним містом.
- Усім відомо про Вашу боротьбу з «Нібулоном»…
- Питання «Нібулону» і «Шампіньйону» - одного ряду. Ми хочемо мати чисте місто? Щодо позиції, ніби «Нібулон» врятував би Канів від економічної скрути: якщо змусити існуючі підприємства міста справно сплачувати податки, то вони перекриють ті надходження до міської скарбниці, які Канів мав би від «Нібулона». Ми повинні слідувати іншим пріоритетам: якщо є хоча б натяк на можливість забруднення довкілля під час роботи підприємства, то таким «гостям» ще на порозі слід говорити «До побачення!». Крім того, «Нібулон» на 100 років перекреслив би розвиток Канева як туристичного центру. Хочу наголосити, що туризм – це не «забігайлівки» із сумнівним обслуговуванням і не лотки з китайськими сувенірами біля Тарасової гори. Туризм у Каневі – це нові дороги, освітлення вулиць, будівництво готелів та інших об’єктів інфраструктури. Як відомо, Канів включили до туристичного маршруту Євро-2012. У зв’язку з цим у нашому місті буде проводитися масштабне будівництво нового автовокзалу, причалу, вертолітного майданчика. Звичайно, все це потрібно, але, скоріше, не для пересічного канівчанина, а для тих, хто приїздить до Канева в урядових кортежах у святкові дні. А жителям міста потрібне нове житло, робочі місця, нова лікарня, дитсадки тощо. Якщо ми «прошляпимо» і цього разу, наші діти нам не пробачать. Тому я як кандидат на посаду Канівського міського голови, як чинний депутат міськради, зрештою, просто як громадянин Канева беру на себе зобов’язання, не зважаючи на результати виборів, зробити все, аби наше місто до цих визначних дат – Євро-2012 та 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря, яке ми відзначатимемо 2014 року, кардинально змінило своє обличчя, стало містом європейського зразка, а наші люди стали жити заможно і щасливо. Проте є од-не «але». Ні я, ні моя команда нічого не зробимо самі. Як завжди, потрібна підтримка громади. Я впевнений:
лише разом, лише спільними зусиллями канівська влада і канівська громада доможуться, щоб наше місто мало гарні дороги, нові житлові масиви, чисте небо і чисте повітря, а також ясну і чітку перспективу на майбутнє.
- Що втратить і що отримає Канів у разі обрання Вас мером міста?
- Втратить хорошого підприємця (сміється – ред.). Жартую, звичайно. А ось у тому, що місто отримає після мого приходу на посаду міського голови сумлінного, чесного, енергійного господаря, який у всіх своїх діях враховуватиме й опиратиметься на думку громади, - не сумніваюсь ні на мить. Стверджую це з усією відповідальністю.
Підготував: Олексій ОВЧАРЕНКО
Джерело: "Дніпрова зірка"
|
1
2
