«Що ти робив, поки я воював?» Крик душі бійця АТО сколихнув мережу
Зворушлива історія невідомого бійця АТО про корупцію в Україні, яка набула популярності у соціальних мережах, сколихнула всю Україну.
Нещодавно її "оживили" у вигляді анімації. Відео під назвою "Хіба я за це воював?" було опубліковане на YouTube-каналі Радіо Свобода.
Як відомо, минулого місяця газета "Моя сповідь" надрукувала статтю-крик душі українського воїна Максима. Чоловік повернувся на деякий час додому із зони бойових дій і був вражений тим, як живуть його друзі і знайомі "під мирним небом".
"Як усі вони тут будують нову країну, за яку ми там життя ладні віддати? Крадіжками? Подяками? Хабарами? Невже вони не розуміють, що саме вони, а не хтось там у Києві, повертають нас усіх на Майдан, на нові протести, на смерть? Люди, як ви можете такими бути? Вас ніхто не ставить під дуло автомата! Стільки людей померли, скалічилися, аби ви могли нарешті сказати: "Ні! Я буду жити в нормальній державі!" Я навіть не знаю, хто гірший: той сепаратист на сході, який відкрито веде по мені вогонь, чи той українець, який сьогодні одягає вишиванку, б’є себе в груди, клянучись у великій любові до України, а завтра бере в руки пакетик із хабаром і йде цілувати ноги якомусь клерку…" - цитує бійця видання.
Нижче наводимо повний текст історії Максима, яка вразила користувачів соцмереж.
…Я йшов і плакав. Плакав сильніше, ніж тоді, коли закривав брудними руками очі своєму мертвому рідному братику. Плакав гіркіше, ніж тоді, коли відірвало ноги моєму побратиму, який усе життя марив футболом. Я йшов і ридав, бо мої близькі, мої рідні вбивали все, за що ми воювали на Сході.
Я не знав, як пояснити їм, за що тепер ненавиджу їх. А ще гірше: я не знав, як збороти в собі цю лють. Боже, прости, але я не зміг пробачити…
Кілька тижнів після повернення додому я не знав де себе подіти. Мені було важко ходити без зброї й без своїх побратимів. Та я розумів, що мушу вчитися тепер жити без війни. Родич запропонував роботу, і я сподівався, що моє життя під мирним небом якось налагодиться.
Одного дня мама попросила мене піти в ЖЕК. Вона дуже довго добивалася, щоб жеківці відремонтували трубу, через яку наша стеля у ванній постійно вкривалася грибком, і тепер попросила мене занести директорові "подяку".
– Мамо, ти хочеш щоб я поніс хабар? – не зрозумів я.
– Це не хабар, а подяка.
– Це ж їхня робота, яку вони до того ж виконали, м’яко кажучи, погано.
– А ти думаєш, вони ту трубу просто так полагодили? Та доки я директору коньяк не занесу, то ніхто до нас не прийде. Те саме із довідками для субсидії було. Ти ніби не знаєш, – торочила мама.
– Ну гаразд, дала ти їм хабар замість того щоб в міліцію відвести, але зараз навіщо щось нести?
– Бо вони нам ще пригодяться, – якось дуже здивовано заявила моя мама.
Я не знав, як пояснити їй, що такими "подяками" клеркам вона першою забиває цвях у домовину нової країни. Я не знав, як донести до неї, що такими принизливими кроками систему не поламаєш. Я просто пішов з дому і довго блукав вулицями свого міста.
Минав час. Якось до нас в гості прийшла моя сестра. Ми довго не бачилися,тому розмова була дуже емоційною. Говорила переважно вона. Розповідала про справи своєї родини і про те, як влаштувала дитину в садочок.
– Ну ти розумієш, там доки конвертик не даси, то ніхто тебе не візьме.
– І скільки ж ти дала? – запитав я.
– П’ять тисяч гривень завідувачці занесла. Але ти знаєш, там дуже гарно, і моїй дитині подобається…
Я сидів, дивився на неї і уявляв, як б’ю цю завідувачку і змушую її їсти ці гроші. А потім чомусь уявилося, як вдарив сестру. Я аж злякався.
– А чому ти не пішла, скажімо, в управління освіти, чи в міліцію і не написала заяву на цю завідувачку-хабарницю? – запитав я.
– Ти нормальний? А де б я потім дитину в садок влаштувала?
– Ну, може, якби її звільнили, то влаштувала б без хабара? – намагався я щось пояснити.
– Ага. Так. А потім би моїй дитині за то мстилися.
– То ти злякалася? А того, що ти даєш хабарі не злякалася? – провадив я, але далі вже не було сенсу про це розмовляти.
Після цього я став уникати своїх родичів і людей взагалі. Я не ідеалізував місто, до якого повертався після війни. Але не міг зрозуміти, чому тут нічого не змінюється. Я не міг змиритися з тим, що люди такі боягузи, і в той час, як одні ризикують життям під кулями, вони тут бояться ризикнути якимось своїм мінімальним добробутом…
Та найбільше мене вразила історія із ще одним моїм родичем, який працював у соцзахисті (уже не працює). Я дізнався, що він дурив жінок, котрі народжували дітей. Якщо в жінки народжувалася двійня, він так крутив із документами, що цій жінці нараховували гроші лише за одну дитину, а решту забирав собі. Я спочатку в це не повірив. Та, виявляється, породіллям ніколи бігати в соцзахисти і з’ясовувати всю правду. А такі падлюки, як мій родич, цим користуються. На чисту воду його вивів чоловік однієї з обдурених жінок.
А я… А я прийшов до нього і кілька разів вдарив його в обличчя.
– А як, на твою думку, маю виживати з такою низькою зарплатою? – озивалося, лежачи під столом, це створіння.
– А та жінка як має двох дітей вигодувати?
– Ти такий весь правильний зі свого сходу повернувся, так? Ти думаєш, що повернувся в ідеальну державу, де всі патріоти живуть чесно і будують омріяну Майданом Україну? Ти придурок? Розплющ очі! – верещав мій родич.
І я не витримав і вдарив його ще раз. Так. Це було неправильно. Але я про це не шкодую. Вдома мама дуже довго плакала і казала, що "та війна взагалі мене клепки позбавила". Родичі позбігалися до нас, як на похорон. Усі щось радили, кричали. Але ніхто жодним словом не засудив мого родича-злодія. Усі кричали на мене. Тоді перейшли на вищі матерії.
– А він тобі правду сказав, – почав мій дядько. – Як йому вижити на таку мізерну зарплату, якщо там у Києві всі ті міністри набивають собі кишені грішми, а простим людям копійки кидають?
– Так ото через таких блазнів, хабарників і злодіїв, як ви, і набивають, – відповів я та й пішов з дому.
Я йшов і не розумів. Як? Як усі вони тут будують нову країну, за яку ми там життя ладні віддати? Крадіжками? Подяками? Хабарами? Невже? Невже вони не розуміють, що саме вони, а не хтось там у Києві, повертають нас усіх на Майдан, на нові протести, на смерть?
Люди, як ви можете такими бути? Вас ніхто не ставить під дуло автомата! Стільки людей померли, скалічилися, аби ви могли нарешті сказати: "Ні! Я буду жити в нормальній державі!"
А що ж робите ви? Що ви робите?
Я навіть не знаю, хто гірший: той сепаратист на сході, який відкрито веде по мені вогонь, чи той українець, який сьогодні одягає вишиванку, б’є себе в груди, клянучись у великій любові до України, а завтра бере в руки пакетик із хабаром і йде цілувати ноги якомусь клерку…
Ця проклятуща система не помре ніколи. Бо завжди знайдуться якісь патріоти, які на своїх руках винесуть із попелу всіх цих хабарників і злодіїв. Винесуть, бо їм так простіше жити… А ми? А що ми? Помремо. Загинемо. Ви скажете: "Герой!" Заплачете. Та й підете заробляти свої копійки, аби віддати їх на благо корупції і хабарництва.
Спіть спокійно. Поки що. Бо ті з нас, хто виживе і повернеться додому, спитають вас: "Що ти, друже, робив тут, поки я там воював?"
Подумайте, що маєте сказати.
"Хіба ж ви не розумієте, що саме через таких, як ви, і гниє система та починаються війни?" – написав я у своїй прощальній записці. Прощальній, бо знову їду на схід, де хочу залишитись навіть після війни. Я вирішив воювати за тих, хто хоче змін. Бо вірю, що зміни будуть, і мої діти житимуть у іншій країні. Але для цього треба працювати…
GINKA, я тобі більше скажу, більшість копіпасти, яку ти тут викладаєш облетіла вже інет декілька разів, тому вже вибач мені її читати в надцятий раз не цікаво. Підозрюю не тільки мені.
І ще, бачу під час бану ти нічого не зрозуміла.
Не можна сидіти у своєму світі і кричати "ЗРАДА!"
Всі люди різні і образами та чіплянням ти нічого не вирішиш.
volcitca Сколько бы дней и месяцев не было бы этой теме,она актуальна сегодня и на десятки лет вперед.Невежество позволяет тебе писать в таком тоне?Ты просмотри "маджа",почему еще не в бане?
Волчица, а разве "мадж" не нарушил никаких правил? Но я всё же не хочу что бы его банили. Пусть в се видят как меняет нормального человека принадлежность к коммунистической партии. Опять ссылаюсь на фильм "Иди смотри" где командир партизанского отряда заставил людей слушать нациста, ради воспитания ненависти к фашизму. Так и здесь, слушайте и читайте "маджа" он типичный комунофашист.
GINKA, вибач. А помилково поставила "-" замісто "+". Просто захотіла подивитися, хто за тему поставив мінуса і не туди тицьнула. Ще раз, пробач. А з викладеним в темі я повністю погоджуюсь.
nnn1,ну что ты как ребенок. опять сопли по монитору. Не знаю какой я комунофашист - вот ты типичній представитель руско-азиатского социума. Именно там одно существо решает плохо или хорошо что и как делать, писать. Одна фраза я всеже не хочу что бы его банили - показывает что твоя короноа уже закрывает твои рога. Интересно ты с детства ябеда? Я не коммунист но для тебя убогого приведу в пример коммунистический Китай. Но к беде Украины из-за таких словоблудов и обещал она никогда не достигнет такого уровня. Кстати ярлычки ты навешиваешь как типичный лугандон. Был у Захарова на курсах повышения квалификации?????
GINKA, дана тема правильна, але дуже наівна. тому ні мінуси, ні плюси не ставлю.
Якось дуже дивно, що солдата турбують взятки в жеку(які й так ніхто туди не носить, із власного досвіду, а якщо й носять, то одиниці) і ще про обман мам, які народили двійню, а гроші отримали за одну дитину, це теж мені здається з фантастики, ну нехай і таке сталося, то як той родич зміг проивласнити ці кошти, цього взагалі не зрозумію, коли всі кошти виплачуються на протязі декількох років і на карту мами. А якщо й таке сталось, то це справжній злочин, який дуже легко відслідкувати. І наші молоді мами не такі вже дурні, щоб їх так розводити, ще не народивши вони з гугла знають скільки мають отримати за кожну дитину.
Насправді ці проблеми дуже малі, щоб так емоційно реагувати, їх вирішення залежить від прийняття правильних законів. Щодо жеку все взагалі дуже просто, йому треба створити конкурента і наші послуги стануть дешевшими та якіснішими. Дитсадки - платними, щоб не носити взятки завідуючим, та не вставляти вікна, двері. Та й зарплати і пенсії теж давно треба підняти.
Дивно, що солдата не турбує:
пенсія його бабусі, яка з 150 уе стала 50
розслідування злочинів на майдані
корупція в ЗСУ
контрабанда в зоні АТО
відповідальні за котли Іловайськ та Дебальцево
і т д.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]