Великдень

ВЕЛИКДЕНЬ СВІТЛА ДАЖБОЖОГО - СВЯТО РУНВІРИ ( святкується у другу неділю квітня)

Кожен народ має своє сонце , сонце не позичене , не дане, не вижебране. Народ у сонці родиться.  Він живе в ньому.  Ним дихає, ним вічніє. І що весни воскресає сонцем!

Немає сонця – значить немає оновлення, помолодіння народу.

Будьмо правдивими! Назва свята "Великдень" ( у значенні "Велик день") була в Оріяні (Україні) декілька тисяч років перед Христом. Великий День ознаменував перемогу Дня над Ніччю.

 Кожний народ має свою землю, в ній свої коріння , зародки своєї не проявленої притаманності. З Сонця постало Воскресіння. Згустки сонця сховані в зерні рослин. Згустки сонця сховані в сім'ї тварин і людей оживають,  благовістять життям.

 Воскресають зерна,  які не дихаючи лежали під снігом. Їх воскресило сонце!  Їх напоїла животворними соками мати-земля.  І вони щедрою мовою життя загомоніли.  По їх жилах потекла (до Сонця!) зелена пракров. Вони різноквіттям закрасувалися,  принаджуючи тружениць-бджілок ,  хвилюючись у царстві пташинних співів, купаючись у росі, у теплому золоті сонця.  "Бог життя, воскрес!!" - світ славив Тато Орь. 

 ..Воскреснути – значить відродитися,  оживитися , відновитися, прорости,  дати ознаки життя,  пробудитися,  самопізнатися, самовідчутися, вернутися у світ життя.!

..Воскреснути – значить відбудуватися , духовно помолодіти , обадьоритися, пригадати щось давно забуте , омолодити память, чуття, вернутися до тілесного і духовного самоутвердження.!

.. Духовне воскресіння потрібне українцям так , як хліб, вода і повітря. І коли вони цього не зрозуміють , то навіки вічні задихнуться в чаді Чужовір'я і зникнуть з лона планети Земної. І на їхніх квітучих полях лунатиме мова чужого народу , родитимуться діти народу зайшлого з півночі, заходу, сходу.

..Воскреснути – значить само спастися , само відродитися, само усвідомитися. Самоспастися - це значить відчинити свою душу для себе - для Рідної Української Національної Віри.

.. Немає зачинених душ. Хто сам не здібний своєї душі для себе відчинити, той стає рабом того чужинця, який його душу жорстоко чи обережно відчинив і наповнив її духом Чужовір'я і розпоряджається нею, як власністю.

  Ми, рідновіри,  щасливо віруючі Українські Люди.  У святій любові до матері України-Русі знайшли правдиву віру в Єдиного і Всюдисущого Господа Дажбога.  Радуймося!  Ми у Великодні Світла Дажбожого бачимо Великдень Духовного оновлення України (Русі).

Слава Дажбогові! Слава Дажбожій Україні!

http://vk.com/runvira