Український "Прометей"

 ..21 січня 1978 року в Каневі спалився за Україну Олекса Гірник із Калуша Івано-Франківської області. Указом Президента України від 18 січня 2007 року присвоєно звання Героя України.

Пам’яті Олекси Гірника

Які найвищі цінності людини,
Коли вона живе мирським буттям?
Що найцінніше в світі для країни,
Щоби за неї – заплатить життям?

Коли за незалежність Батьківщини
Просиш у Бога – сил, не каяття,
Та щоб за вільну Неньку-Україну
Віддати серце, душу і життя?..

…Січнева ніч морозна і глибока,
Снігами – замітає всі стежки,
Та, лише, людська постать, одиноко,
Долає шлях у роздумах тяжких.

Ось і вона, свята Гора Чернеча,
Подолана дорога – довга путь,
Гордо розправив свої мужні плечі,
Ступив на східці, що увись ведуть.

І що роїлось у думках людини,
Яка несла у серці безліч ран?
Усе життя постало в ті хвилини,
Ніким нескорений його душевний стан.

Нарешті – він дістався до Вершини,
Дійшов – до заповітної мети:
Став перед Батьком й Богом – на коліна:
«Прости, Тарасе, Господи, прости!

Простіть за те, що вже не зміг терпіти
Зневолення моєї України,
В покорі вражій – я не можу жити :
Своє життя – віддам за Батьківщину!

Простіть мені за грішну, щиру душу,
За серце, розшматоване в руїни,
Бо лише так – протестувати мушу
За гноблення моєї України!

Прости, дружино, і сини – простіте,
Що вже не буду з вами більше жить…
А буду з неба, із безмежжя світу,
Лиш подумки із вами говорить»…

Останні кроки – горді і невпинні,
Останній погляд – в далечінь Дніпра…
І… смолоскипом запалав: « За Україну!
Хай ворог – згине, воля – не вмира!»

Із тіла – сажа впала… на стежину,
А сніг навколо – кров'ю окропився…
В Соборну ніч – за волю України
Олекса Гірник з Калуша… спалився…

18.01.2010
Віра Носенко, Лауреат імені Максима Рильського.