Як відомо, за результатами позачергових виборів до Верховної Ради України, які відбулися 26 жовтня 2014 року, «Народний фронт» на чолі з А. Яценюком і з передвиборчими слоганами «Ми обираємо прем’єр-міністра» та «Сильна команда для складних часів» набрав найбільшу кількість голосів виборців (22,14%).
Таким чином, згідно з європейською практикою, фактично, виборці у 2014 році призначили його на посаду прем’єр-міністра.
Тому, з огляду на результати виборів, ми змушені були ще раз голосувати за призначення А. Яценюка на посаду керівника Уряду та дати йому можливість протягом року виконати свої передвиборчі обіцянки. Нагадаю: перше голосування за Яценюка-прем’єра відбулося 27 лютого 2014 року в парламенті під головуванням О. Турчинова.
Проте, як стало зрозуміло згодом, другий термін прем’єрства Яценюка став серйозною помилкою і парламенту, і, очевидно, тих людей, що голосували за нього на виборах. Через рік після тих виборів за оцінками різних соціологічних компаній недовіра голови Уряду складає 85-90%!
Замість очікуваної суспільством відставки А. Яценюка, як відомо, 11 грудня Верховна Рада відмовилась заслуховувати його звіт, і як наслідок – відправляти його у відставку та формувати новий уряд.
Натомість депутати з коаліції від «Народного фронту» та «Блоку Петра Порошенка», а також Радикальна партія Ляшка та колишні регіонали («відомі» своїм голосуванням за так звані «диктаторські закони» 16 січня) із груп «Відродження» та «Воля народу» проголосували за низку антисоціальних законів та за «бюджет МВФ», який є БЮДЖЕТОМ ПРОТИ ВЛАСНОГО НАРОДУ.
Отож, в парламенті, фактично, утворена НОВА КОАЛІЦІЯ на підтримку ТРЕТЬОГО ТЕРМІНУ ЯЦЕНЮКА у складі частини фракцій нинішньої коаліції та двох фракцій з представників команди Януковича.
Зрозуміло, що за такий бюджет та антисоціальні законопроекти якими, до речі, призупинено дію абсолютної більшості соціальних та гуманітарних програм, зафіксованих у 37 законах, Я НЕ ГОЛОСУВАВ.
За таких обставин я прийняв рішення вийти з фракції «Блок Петра Порошенка» та, відповідно, зі складу проурядової коаліції.
Адже краще зберегти свої переконання і втратити фракцію, аніж залишитись у фракції, втративши переконання!