Ситуація з перейменуванням вулиці Свердлова виходить якась ненормальна. Добре хоча б те, що її все-таки перейменують. Аж двадцять чотири роки пройшло, поки влада і громадськість зрозуміла, що це треба робити. А ще ж на початку 1990-х років випливли на світ Божий факти, які дають підстави підозрювати того Свердлова в тому, що це він організував замах на життя Леніна у 1918 році. Ну, це на роздуми правовірних комуністів-ліваків, які ще в Каневі є. А для громадськості і влади основним аргументом на перейменування мало бути те, що товариш Свердлов, який би – поганий чи хороший – він не був, до нашого міста абсолютно ніякого відношення не має.
Звичайно, я виступаю за те, щоб цю вулицю перейменувати на Бованівську чи так, як здавна звуть місцеві люди – Бовани. Старі назви і топоніми треба зберігати – це практика цивілізованого світу.
Але тут випливла ще одна халепа: знайшлись мешканці вулиці, яким не подобається така назва і вони пропонують її назвати Королівською. Дурня! Тому що топонім Королівська Криниця вже є, і його перейменовувати не треба, але й не треба насаджувати ще один такий. Ці активісти двічі неправі. По-перше – кидаються з однієї крайнощі в іншу: якщо вже не пролетарський вождь, то нехай буде польський король. Така ось тяга лизнути, образно кажучи, задницю якійсь особі голубої крові. А треба шанувати своїх! По-друге – так звана милозвучність. Їм, бачите, назва Бовани не подобається. Мовляв, слово бовван означає язичницького ідола і бовванами називають тупих обмежених людей. Ще більша дурня! Тому що у сприйнятті назв усе дуже відносно. Крім того, велику роль грає мода, а терміни з плином часом міняють свої значення, нерідко на діаметрально протилежні. Пам’ятаю, років сорок п’ять тому з жінок, які мали ім’я Настя, навіть трошки підсміювались. Дівчат тоді цим ім’ям майже не називали, а зараз воно дуже популярне.
Павло Філь |