На засідання сесії Канівської міської ради, яка відбулась 17 листопада, було прийнято рішення щодо перейменування 14 топонімів.
Нові назви носитимуть такі вулиці: вулицю Воровського перейменовано на Торгову, вулицю Дорошенка на Гетьмана Михайла Дорошенка, вулицю Калініна на Якова Данилова, вулицю Кірова на Михайла Максимовича, вулицю Правди на Памфила Юркевича, вулицю Саммера на В’ячеслава Чорновола, вулицю Ткача на Святого Макарія Канівського, провулок Ткача на провулок Макарія Канівського, вулицю Урицького на Андрія Лівицького, вулицю Федоренка на Юрія Іллєнка, вулицю 70-річчя Великого Жовтня на Павла Гарячого, вулицю Леніна від площі Соборної до перехрестя з вулицею Енергетиків на Успенську, а решту вулиці Леніна до закінчення на вулицю Енергетиків.
Вулицю Свердлова була виключено з проекту рішення в зв’язку з отриманою заявою від жителів вулиці Свердлова з проханням розглянути їхню пропозицію з перейменування у вулицю Королівську або іншу назву.
Тож згідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», рекомендацій Українського інституту національної пам’яті до числа вказаних вулиць відтепер підпадають під перейменування ще вулиці Островського та Гайдара. Після обговорення на комісії з питань перейменування вулиць та громадських слуханнях, нові назви затверджуватимуться розпорядженням міського голови.
..."було прийнято рішення щодо перейменування 14 топонімів"...шановна, не пишіть дурниць! Важко було написати, щось на зразок: "змінено назву вулиць...". Так ні! Треба обов'язково "втулити" термін, котрий не розумієте...та коли вже "тулите" термін, то хоч читайте трошки перед цим!
Отже, відчуйте різницю - топонім, - годонімУспіхів!
slavikf, та загалом ніякої. То були ями і грязюка на вулиці Леніна (мабуть думали: "наслєдіє большивізма...так йому і надо..."), але зараз ті ж ями та грязюка будуть на вулиці Успенській! І тут уже не до міського голови звертатись треба, мабуть, а до батюшки, до Георгія? Чи до котрогось ще????
Тепер бардак з пошуком адрес збільшиться на десять порядків. І до цього в приватному секторі неможливо було знайти адресу, а тепер навіть навігатори зійдуть з ума.
Вибачте, але за таку херню голосували, наче нема чого робить. Як були поміж людьми Калініна, Дорошенка, Леніна так і зостануться. Як площа Леніна і площа Комсомолу. Краще б більш важливі питання вирішували, такими плодотворними голосуваннями.
Опять имена и фамилии. Моё мнение - чтобы больше не переименовывать, нужно раз и навсегда дать улицам наименования, которые вне политики, вот как Успенская,Соборная, Торговая, Макария Каневского, Киевская,Энергетиков, были ещё Дворянская, Мещанская... . Мне лично, как обывателю неведомо, кто такие Данилов, Ливицкий, Юркевич, и что плохого в слове Правда? Переименуйте ещё Героев Днепра, Боенка, Голубца, не стесняйтесь, здесь все свои!
Співчуваю жителям вулиці та провулка Ткача - це ж спробуй тепер вмістити нову повну назву в клітинки усіляких анкет з адресою - провулок Святого Макарія Канівського!
А щодо того, "херню" чи ні голосували, то на це є наказ "свише", який потрібно виконувати. При чому виконати його потрібно було до 22 листопада 2015 року. Затягли вже так, що нема куди далі.
Розумію гнів обивателя, але з совєтізмами треба було давно покінчити. А надалі не допускати в країні таких режимів, щоб знову не вдаватись до перейменувань. А взагалі, я за давні історичні назви, які не має потреби змінювати в залежності від кон"юктури.
що за деб...зм, як люди будуть доказувати(які знаходяться позамежами держави), що їхні будинки знаходяться за адресою по прописці в паспорті, якої вже не існує?
Чому так легко міська адміністрація ведеться на ініціативи всіляких занадто активних. Комусь немилозвучним видалася історична назва Бовани - давай Королівську. Не можете взяти на себе відповідальнсть - проведіть вуличний референдум. Але чи повинна кожна вулиця сама собі придумувати назву?
Шура-ви. Ну, не чиновникам, а народним обранцям - депутатам. А що робити, наприклад, коли я живу на своїй вулиці, а дратує мене назва сусіднього провулку?
Vovk, к сожалению в депутаты, кроме нормальных людей опять пролезло старое - престарое, ещё комсомольско - КПССовское дерьмо. Ты им, этим вечным "избранникам", которые опять на чужих плечах пролезли к кормушке, доверяешь решать проблемы Канева? Их в мусорные баки начнём скоро трамбовать по 5 штук в каждый бак, или я ни хрена не понимаю в жизни.
А до чого тут вулиця "Королівська" ?
В Укрїні королів немає і не було, були гетьмани (до того ж виборні). Причому тут до Бованів "Королівська" ??? Тільки тому що там була криниця, з якої російских та поляцьких окупантів - Станіслава Августа та Катерину 2 поїли водичкою ??? Що зробили ці король та імператриця для Канева ???
А водичку з джерельця багато хто пив, і Макарій і Шевченко і Дашкевич і Підкова. Пили всі, і навіть я теж пив, але на вулицю імені мене не претендую.
Ну а щоб мали уявлення про саму королівську зустріч, трохи докладніше:
"РАНДЕВУ В КАНЕВЕ
В воскресенье 25 апреля в десятом часу утра великолепная флотилия из 12 галер и множества мелких судов приблизилась к Каневу. Это место было выбрано не случайно. Здесь польская граница выходила к Днепру, и король мог, не нарушая закона, запрещавшего ему без позволения Сейма покидать пределы Польши, встретиться с Екатериной.
Станислав Август ожидал обстоятельного делового разговора. Однако Екатерина предупредила, что день их встречи будет посвящен исключительно веселью. Она провела гостя в свою каюту, где их беседа с глазу на глаз продолжалась не более получаса, король передал императрице еще одну собственноручную записку о польских делах и выразил надежду, что пребывание Екатерины будет более продолжительно.
Сегюр описывал, как выглядела со стороны эта несколько натянутая встреча. «Флот наш остановился под Кане-вом, в котором выставлены были польские войска в богатых мундирах, с блестящим оружием. Пушки с кораблей и из города возвестили прибытие обоих монархов». Парад польской армии был рассчитан на то, чтоб произвести на императрицу впечатление и убедить ее в готовности военных сил возможного союзника. Однако Екатерина не проявила никаких эмоций по этому поводу и держалась с королем довольно холодно. «Когда он вступил на галеру императрицы, — продолжал Сегюр, — мы окружили его, желая заметить первые впечатления и слышать первые слова двух державных особ… Но мы обманулись в наших ожиданиях, потому что после взаимного поклона, важного, гордого и холодного, Екатерина подала руку королю, и они вошли в кабинет, в котором пробыли с полчаса. Они вышли, и так как мы не могли слышать их разговор, то старались прочитать в чертах их лиц помыслы их, но в них ничего не высказалось ясно. Черты императрицы выражали какое-то необыкновенное беспокойство и принужденность, а в глазах короля виднелся отпечаток грусти, которую не скрыла его улыбка… За обедом мало ели, мало говорили, только смотрели друг на друга, слушали прекрасную музыку и пили за здоровье короля при грохоте пушечного залпа».
По совету Потемкина Станислав Август просил фаворита Дмитриева-Мамонова сделать так, чтобы императрица задержалась еще на два дня. После обеда Мамонов провожал Екатерину со столовой галеры «Десна» на ее галеру «Днепр», тогда же он, видимо, передал ей просьбу короля. Императрица, прекрасно понимавшая, чье распоряжение выполняет фаворит, написала прямо светлейшему князю. «Сказывал мне Александр Матвеевич желание гостя…но ты сам знаешь, что по причине свидания с императором (Иосифом И. — О. Е.) сие сделать нельзя, и так, пожалуй, дай ему учтивым образом чувствовать, что перемену делать в моем путешествии возможности нету». Записка была направлена на галеру Потемкина «Буг», где после обеда находился вместе с князем и Станислав Август. Возможно, она была показана польскому королю.
В 6 часов вечера Станислав Август вновь встретился с Екатериной на галере «Днепр» и умолял ее хотя бы остаться отобедать у него на следующий день. Эта просьба вызвала у императрицы раздражение. Ответ она опять обратила к Потемкину, но сделала это уже в более резких выражениях. «Предложение о завтрашнем обеде сделано без вычетов возможностей… Когда я что определяю, то обыкновенно бывает не на ветру, как в Польше часто случалось. Итак, еду завтра, как назначила, а ему (Станиславу Августу. — О. Е.) желаю всякого благополучия… Право, ба-тинька, скучно».
Перед расставанием с императрицей король шепотом спросил у Потемкина, есть ли надежда удержать ее дольше. Григорий Александрович отвечал отрицательно. Князь был раздражен не менее Екатерины и вполголоса выговорил ей за то, что она скомпрометировала его перед королем и всей Польшей, столь сократив это свидание32. Вечером того же дня, вернувшись из Канева, куда он провожал короля, Потемкин получил от императрицы еще одну записку: «Я на тебя сержусь, ты сегодня ужасно как неловок».
Великолепное торжество, устроенное Станиславом Августом в честь Екатерины в Каневе, напоминало именины без именинника и наводило на грустные мысли несоответствием своей пышности столь мизерным результатам встречи. «Когда наступила ночная темнота, — рассказывал Сепор, — каневская гора зарделась огнями; по уступам ее была прорыта канава, наполненная горючим веществом, его зажгли, и оно казалось лавою, текущей с огнедышащей горы; сходство было тем разительнее, что на вершине горы взрыв более 100 000 ракет озарил воздух и удвоил свет, отразившись в водах Днепра. Флот наш тоже был великолепно освещен, так что на этот раз для нас не было ночи. Король пригласил нас к себе, и мы отправились. Он дал великолепный бал, но императрица отказалась участвовать в нем. Напрасно Станислав упрашивал ее остаться еще хоть сутки: пора милостей для него миновала! Екатерина сказала, что боится опоздать и заставить ждать императора, который должен был съехаться с нею в Херсоне».
Судя по описанию искусственного вулкана, режиссер у этого зрелища и других панорамных действ, которые ожидали Екатерину на землях Новороссии и Тавриды, был один. Вероятно, Потемкин задумывал колоссальный спектакль под открытым небом, как цепь огромных живых картин, и начаться он должен был с Канева, однако премьера провалилась.
На следующий день поутру Екатерина рассказывала статс-секретарю Храповицкому о своих вчерашних неудобствах: «Князь Потемкин ни слова не говорил; принуждена была говорить безпрестанно; язык засох; почти осердили, прося остаться. Король торговался на 3 и на два дни или хотя бы до обеда на другой день».
Каневская встреча была серьезной неудачей сторонников русско-польского союза. Станислав Август ждал императрицу шесть недель, потратил на путешествие 3 миллиона злотых, но делового разговора так и не получилось. Перед расставанием Екатерина сказала ему: «Не допускайте к себе черных мыслей, рассчитывайте на мою дружбу и мои намерения, дружелюбные к вам и к вашему государству». Вряд ли подобные уверения могли успокоить короля, так и не получившего желанного ответа на свои предложения. Неудача Станислава Августа была сразу же использована его противниками: в Варшаве распространились слухи, что во время каневского свидания король, Екатерина и Потемкин заключили тайный договор о новом разделе Польши.
Несмотря на то что переговоры о неприкосновенности православного населения в Польше и о торговых отношениях с Новороссией, начатые Потемкиным, завершились успешно, светлейший князь не был доволен результатами высочайшего диалога в Каневе и не скрывал этого. Он опасался, что уклончивая позиция России подтолкнет Польшу к сближению с Пруссией и Турцией. Так и произошло.
Косвенным подтверждением того, что именно австрийская сторона высказывала недовольство вступлением Польши в альянс, являлась попытка Станислава Августа лично рассеять сомнения Иосифа II. «По отъезде из Канева Станислав Август поспешил на встречу с императором, надеясь снискать его расположение и отвратить опасность, грозившую ему со стороны могучего и честолюбивого соседа, уже обнаружившего желание свое распространить пределы Галиции, — сообщал вездесущий Сепор. — Император принял его ласково и уверял, что не только не замышляет гибели Польши, но что будет противиться другим державам в случае покушения их на эту страну. Тщетные обещания!…Одна лишь сила упрочивает независимость; она уже потеряна, когда вся надежда возложена на чужое покровительство. Только в случае готовности к борьбе можно внушать уважение к себе и найти союзников вместо покровителей»
А назва Бовани прийшла від ремесла з відливання дзвонів. Вулиця ділилася на Бовани і Бованці. Бованами в дзвонарському ремеслі називалися моделі (болванки, бовани, бованці) по яких робили відливку з міді великих да малих дзвонів.
Навіщо ці розмови стосовно того кому подобається чи не подобається. Стосовно того- навіщо міська влада заставляє перейменовувати вулиці?
По-перше,є чіткий наказ Кабінету Міністрів України та закон, який потрібно виконати.
По-друге, для того щоб враховувати думку громадськості в тому числі людей,які проживають на вулицях, які підлягають перейменуванню, було проведено громадські слухання. Про громадські слухання було повідомлено завчасно через засоби масової інформації.
Все робиться відповідно законодавства та нормативно-правових актів. Хочеш щось змінти- приходь і змінюй на громадських слуханнях або збирай підписи на колективному зверненні. А тепер почалось-подобається не подобається.
ШУРА-ВИ, "обиватель" - це узагальнена назва, а не конкретна особа, що стосується Вас.
Гнів обивателя полягає в тому, що йому важко відірвати місце, яким він сидить, від місця, на якому сидить, щоб щось змінити у цій країні і в цьому місті зокрема. Оце і все, що я хотів сказати.
Щодо Бованів чи Королівської - то і та, і друга мають право на існування в нашому місті.
Справді, колись у Каневі відливали болванки, існував королівський замок з Королівською (й понині) криницею. Але у назві Бовани закладене й інше поняття - язичницьке, ідолопоклонство.
І ці ідоли ("бовван", "бовваніти") стояли в часи Володимира в Каневі, зокрема на Божиці й, судячи по назві, Чортиці. Й скоріш за все саме цей язичницький дух і відбитий у назві, до якої "прилип" ше й дух церковних болванок. З давніми назвами саме так і відбувається.
Volodymyr, обыватель - это пересiчний громадянин и не более. По большому счёту мы все и есть обыватели, ты тоже. А вот твоё исследование исторического наименования бывшей улицы Свердлова очень интересно. И ещё я оценил, как красиво ты ушёл от ответов на мои вопросы.
Обиватель - дійсно пересічний громадянин, здебільшого консервативний і пасивний, щоби йому щось змінювати.
Щодо режиму - не подобається. Не для того мерз на Майдані, аби моїх соратників саджали в тюрми.
А термін "правда" асоціюється тільки з хорошим. Але не у випадку з назвою вулиці, що увіковічнює "найправдивішу" газету вже давно неіснуючої держави як органу ЦК КПСС.
Висновок. Якомога щвидше треба позбавлятись символів тоталітаризму, аби обивателя не діставали наші проблеми у майбутньому.
Шура-ви, відповідями задоволені?
Volodymyr, не полностью. В названии улицы Правды нет упоминания ни о КПСС ни о его многолетнем рупоре. Если бы была улица Газеты Правда - другое дело, а так возникает впечатление, что у нас не любят правду. А таки не любят!
18 листопада 2015, 11:04 Тут я з Вами не згоден, яскравий приклад з перейменуванням станцій метро в Києві, такі як я ще памятаємо їх ще радянські назви, молоді люди далеко не всі знають старі назви і тим не менше для мене це не створює жодних проблем. Думаю так само буде і в Каневі.
А тепер давайте ,ще вирішимо хто заплатить людям за заміну документів .Зробити новa тех.паспорти на житло не дешева процедура .Хтось "избавляется от советчины", а хтось тепер повинен влитіти в гарну копыйку.Люди про це просто поки не думають,но скоро всі зрозуміють ,що за це треба платити .
Зміна назви в документах відбувається лише у разі виконання якихось рухів з документами.
Іншими словами, ви можете до смерті жити зі старою назвою вулиці, поки з якоїсь причини вам не знадобиться звернутися до відповідних служб.От лише тоді вам внесуть зміни в ваші документи.
Тож не треба кричати гвалт, коли тебе не гвалтують.
kolyanzzz, будете в центрі міста - зайдіть в каб.№ 5 міської ради і замовте копію рішення про перейменування вулиць на виконання відповідного Закону України. Вам нададуть таку копію безкоштовно. Зберігайте її і використовуйте у всіх випадках винекнення питань і непорозумінь з новою і старою вашою адресою. Цього досить, щоб ні у кого не було до Вас претензій.
Коли у Вас виникне потреба з інших причин замінити документи, то при цьому в нових документах буде вписана вже нова ваша адреса.
Якщо Вам некомфортно жити з старою адресою в документах, бо вас дискредитує, дратує чи принижує радянська спадщина у ваших документах, не пошкодуйте грошей на заміну документів. Вам створені умови для цього.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]