На об’єкті підвищеної владної уваги – Музеї Тараса Шевченка у Каневі – кипить робота. І не від неймовірної спеки. А від неймовірного бажання вписатися з будівельними та реставраційними роботами у визначені терміни. До Дня незалежності до Шевченка приїдуть високі гості – керівництво країни.
Подаємо оперативні фото з місця робіт з коментарями авторитетних шевченкознавців – багатолітнього хранителя Шевченкового меморіалу у Каневі Зінаїди Тарахан-Берези та колишнього гендиректора Шевченківського національного заповідника Ігоря Ліхового.
Зінаїда Тарахан-Береза: «Під дахом були рожеві квадратики – це так придумав архітектор Василь Кричевський, це надавало національного колориту. А знизу була імітація призьби. Зверху високий дах і карниз з цим дахом. Тепер приказала пані Лариса Скорик зафарбувати ці квадратики зразу».
Усі квадрати зафарбовано...Ігор Ліховий: «Люди розуміють, що відбувається в Україні, ніхто не рахується з чинним законодавством, з традицією пошанування померлих. Все зводиться до такого, що хтось дає гроші, і треба щось зробити».
Зінаїда Тарахан-Береза: « От був у нас ще до реставрації віце-спікер Європарламенту. Стояв, вражений розписами на стелях, рушниками українськими. Він тоді перед найвищими посадовими особами України сказав, що цей музей гідний того, щоб його нагородив європарламент. Бо експозиція створена на найвищому рівні. І наголосив, що нам слід входити в Європу через цей музей найбільшого національного поета».
Працівників на Чернечій горі - як мурах у мурашнику... Зінаїда Тарахан-Береза: «Родина архітектора нарешті, через 50 років після його смерті привезла ці його прекрасні ескізи, подарували музею, щоб ми завершили роботу Кричевського. І ми такий оце подарунок українському народу робимо - топчемо національне біля могили Шевченка. Внук Кричевського приїхав із США зі сльозами на очах говорив, що боявся навіть їхати дивитись на музей. Але каже я не міг не приїхати. У вівторок приїхав а в середу одразу полетів з України...».
Зінаїда Тарахан-Береза: «Це знищення національного колориту створеного в тоталітарні часи. В країні тільки дві створені Кричевським в українському модерні національні споруди - це Будинок полтавського губернського земства та наш музей. Але його він не зміг завершити. А реконструкція ж починалася, щоб повністю реалізувати те, що не давала зробити тоталітарна держава».
Ігор Ліховий: «От два тижні тому почали могилу розбирати, але нам вдалося зупинити цей процес. Потім викопали 4 метри шириною і глибиною більше як два метри канаву від гори донизу. Але ж це без археологічних досліджень. І ніхто їх не зупиняє. Це ж розривають могилу! Бо мають до дати зробити і все… Я вчора подивився план експозиції, то це не музей буде, а сірочорний вокзал».
"БЕЗ НАДІЇ СПОДІВАЮСЬ".
Зінаїда Тарахан-Береза: «Щодо листів, звернень до Віктора Януковича. У мене таке враження, що Президенту ніхто про них не сказав. Знаю, що було звернення і львівської інтелігенції. Мені здається, що Президент не міг дати добра на таке!».
Роботи з реконструкції Музею Шевченка йдуть повним ходом
Фото: Лариса ЗЕЛЕНЕНКО
Працівники музею вважають, що його перетворюють зі "світлиці" на "темницю".
Наразі головним будівельним майданчиком Канева, про який знає вся Україна, є будівля музею Великого Кобзаря на Тарасовій горі. Щодня тут працюють близько 200 будівельників. Це й не дивно: Президент доручив завершити всі роботи з реконструкції до Дня Незалежності, 24 серпня.
Тим часом, працівники музею не раді змінам, що відбуваються.
– Щодня вигляд музею змінюється, і не в кращий бік, – каже провідний науковий працівник Шевченківського національного заповідника, заслужений працівник культури України Зінаїда Тарахан-Береза. – На жаль, відколи у хід реконструкції втрутилася Лариса Скорик, у нашому музеї важко впізнати дітище одного з найталановитіших архітекторів Василя Кричевського. Стурбовані таким станом речей, ми підготували Відкритий лист до Президента України і народу України.
У листі йдеться про небезпеку перетворення музею-світлиці на могилу-темницю. Зокрема фарбування стін музею вперше за 75 років планується зробити не за рекомендаціями авторів проекту – Кричевського та Інституту "УкрНДІ-проектреставрація" і замість світлих кольорів усі стіни в музеї стануть умбристого (коричневого) тону або темно-сірого; замість паркету з натурального дерева, який завжди був у музеї, покладуть кам'яну сіру підлогу; сніжно-білі колони в залах стануть сірими; всі вікна, з яких відкриваються Шевченкові краєвиди та унікальний наддніпрянський ландшафт, що свого часу так полонив Великого Кобзаря, – будуть закриті завісами темно-сірого кольору. Замість чудового сонцесяйного вітражу Кричевського з національним орнаментом буде кришталевий вітраж – "майже монохромний з градацією від умбри та сепії до сіро-холодних тонів". Унікальні розписи розеток у кесонах, створених і втілених в життя Кричевським, закриють натяжним екраном із "Шевченковим небом, яке створюється за допомогою сучасних технічних засобів". А початком і закінченням нової експозиції буде "камінь наріжний – центральний тематичний блок, який поєднує в собі валун зі стесаною верхівкою і червону китайку, якою було вкрито обличчя Т.Г. Шевченка" (вносимо пояснення: китайкою було покрите не обличчя поета, а його домовина).
Автор нового проекту реконструкції музею Тараса Шевченка у Каневі Лариса Скорик, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, переконана, що наразі все робиться правильно, адже музей Шевченка не провінційний, а планетарний. Вона вважає, що Василь Кричевський у 1937 році будував музей у невідомо якому стильовому визначенні, бо перебував під прицілом адміністративно-командної партійної системи. Пані Скорик вважає, що генпідрядник "Укрпроектреставрація" за шість років витратив 66,5 мільйона гривень невідомо куди, бо виконані ним роботи коштують менше. Адже зроблено лише частину підвального поверху і адміністративні приміщення на мансарді. А два поверхи експозиції не зроблені...
Кошти на реконструкцію надходять вчасно
– На завершення реконструкції музею два тижні тому виділено 19,6 мільйона гривень, – розповідає генеральний директор Шевченківського національного заповідника Ігор Ренькас. – Цих коштів повинно вистачити, щоб до 24 серпня цього року завершити реконструкцію. Крім того, виділяється 5,6 мільйона гривень на облаштування експозиції музею і 15 мільйонів гривень на укріплення схилів гори.
Хід виконання ремонтно-реставраційних робіт на будівлі музею щоденно, можна сказати, навіть погодинно, контролюється представниками Черкаської облдержадміністрації та урядових структур. Роботи ведуться дуже потужно – у дві зміни, без вихідних. Про хід реконструкції канівського музею регулярно доповідають Віктору Януковичу. Кожного тижня на важливому об'єкті – планірки і наради за участю губернатора Сергія Тулуба і представників Уряду.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]