Книги Сенцова і Савченко, романи про Іловайську трагедію та битву за донецький аеропорт, сімейна трагедія на фоні окупації Луганщини – такі найочікуваніші книжкові прем'єри Львівського форуму видавців.
"Знай" поговорив з авторами та видавцями топових книг цього року.
Сильне ім'я Надія
Автор: Надія Савченко
Вартість: 165 гр.
"Кажуть, що людина починає писати тоді, коли її життя дійшло до межі, хоче застрелитися, а духу не вистачає… Я ще до межі не дійшла! А якби дійшла, то краще б застрелилася", - так розпочинає свій автобіографічний роман найвідоміша українська ув'язнена Надія Савченко.
Книгу збирали "по листочку" через адвоката Савченко Іллю Новікова та її сестру Віру Савченко. В понад 300 сторінках українська льотчиця розповіла про своє дитинство, військову службу, відрядження до Іраку та життя за гратами у Росії.
"Це найчесніша книга, яку я колись тримала у руках. Надія писала її на зворотній стороні матеріалів справи та поміж рядками", - розповіла "Знай" директор видавництва "Юстініан" Ірина Омельченко.
Перший наклад складає 10 тисяч примірників, і поки книга є лише українською мовою. Видавці впевнені, що наступні наклади будуть дешевші, а сама книга потрапить до кожної української оселі.
"Українці – це самобутня і самодостатня нація. І не українці росіянам "браття менші", а бурі ведмеді! Тому чорта їм лисого, а не Україну! Якщо виживу тут і повернуся в Україну, то, здається, вже повинна буду сидіти у Верховній Раді, але це не завадить мені прийняти ще хоч один бій пліч-о-пліч з вами… Будем жити!", - звернулася Надія Савченко до захисників Донецького аеропорту.
Аеропорт
Автор: Сергій Лойко
Вартість: 100 гривень
"Головна книга про війну, якої не мало бути і о героях, які хотіли жити, але вмирали", - сформував зміст своє книзі американець українського походження, журналіст і фотограф Сергій Лойко. Минулого року він був єдиним журналістом, якому вдалось потрапити до Донецького аеропорту і провести 4 повних дня з "кіборгами".
За безперервне висвітлення подій на Донбасі з першого дня війни Сергія Лойко визнали найкращим репортажистом США 2014 року.
Крім власних спостережень та статей, в основу книги лягли 43 години записів розмов із захисниками Донецького аеропорту.
"На тисячі метрів навколо все було настільки зруйновано війною, що іноді Олексієві здавалося, що це навіть не Сталінград чи Брестська фортеця, а просто павільйон Голівуду для зйомок чергового фільму про Другу світову війну. Настільки креативно все було потрощено, що він би не здивувався, якщо б раптово з'явився Спілберг з чарівним "Знято!". І всі сепари і кіборги разом пішли б змивати грім і пити міцні напої. Але Спілберг не з'явився", - ідеться на першій сторінці 300-сторінкового роману.
В книзі жодного разу не зустрінеш слова "останній" - лише "крайній"; сепари, кіборги і беркутовці – завжди без лапок. "Треба бути скромніше. Скромність… жахає", - каже один з героїв книги, і це чи не найкраща характеристика романа. Від цитат до кожної глави кидає в дріж.
Книга вийшла у видавництві Брайт Стар Паблішінг у Києві російською та українською мовами.
Іловайськ
Автор: Євген Положинський
Вартість: 100 гр.
"Іловайський котел" став найбільшою військовою поразкою України у війни на Сході. Автор написав книгу після спілкування з понад сотнею учасниками тих подій.
"Коли прощаєтеся – обійми мусять бути міцними. Тоді, ви нібито залишаєтеся поруч із близькою людиною. Обійми збережуть на тілі відбиток так надовго, наскільки здатна ваша пам'ять. Ліпше за всіх це розуміють закохані жінки – вони завжди намагаються пригорнутися якомога щільніше. Матерям ці обійми не обов'язкові, відбитки тіл їх дітей закарбовані в них всередині назавжди. Цього ніколи не зрозуміти батькам. Те, чого так не вистачає синам – це міцних чоловічих обіймів своїх батьків на прощання", - так розпочинається книга.
Розповідь складається з 16 розділів, в кожній з яких – один головний герой, доля якого починає переплітатися з оповіддю, з долями інших. Майже 400 сторінок "не документального роману", як його називає автор, містять історії тих, хто вийшов з того пекла.
Оповідання
Автор: Олег Сєнцов
Вартість: 50 гр.
Збірка оповідань українського режисера Олега Сєнцова, який перебуває за гратами у Росії, вмістилася в 100 сторінок. Автобіографічні 7 оповідей похмуро іронічні, багато розмірковувань про хвороби та смерть.
"У дитинстві я боявся, що помру. Тепер не боюся – тепер я точно знаю, що помру. У дитинстві я лякався чорної могили, тепер я просто не хочу у ній лежати", - ідеться у оповіданні "Заповіт", цілком присвяченому філософії про смерть і написаному за кілька років до ув'язнення.
Взагалі Сєнцов писав все життя, але щось публікувати не наважувався, бо вважав, що його твори не готові для публікації.
"Більшість оповідей – готові кіносценарії, "кіношники" казали мені, що можна брати будь яку і починати просто знімати. Перший наклад у дві тисячі швидко розійшовся, тож довелося друкувати додаткові дві тисячі для Форуму", - сказала "Знай" відповідальна за випуск книги Галина Любчич.
Літературні критики також прийняли книгу позитивно.
"Сєнцов поєднав відчайдушний гумор в стилі Жванецького з їдкими описами життя Еріка-Еммануеля Шмітта. Читається дуже легко, текст не вимушений. Якщо Олег писатиме роман – це буде подія у літературному житті", - розповів "Знай" літературний критик Іван Рябчій.
Художник війни
Автор: Максім Бутченко
Вартість: 70 гр.
Історія сучасної України протягом останнього року на прикладі двох братів – частково історія самого Максіма Бутченко. Він народився у Ровеньках на Луганщині, там залишився його брат.
Непроглядно депресивні будні луганських шахтарів відкривають книгу і залишаються головним фоном до самого кінця. Весь час не відпускає почуття того, що незрозуміло, що для місцевих мешканців страшніше – звичайне життя чи війна. Від того книгу читати тільки цікавіше, сотні відтінків чорного починаєш оцінювати як сорти гіркого шоколаду.
"Невизначеність впереміж з острахом потонути в мороці завжди жахала його. Й ось тепер, у шахті, і невизначеність, і океан мороку, і можливість потонути у ньому", - описує Бутченко будні луганського шахтаря. "На шахті як на війні – не вб'є, так покаліче", - пророче каже один з героїв ще до початку війни.
"Чому луганчани так легко прийняли сепаратистів? Бо вони постійно бачили смерть людей, я сам працював у шахті і не один раз бачив смерть. Саме тому зміна декорацій не суттєво змінила психіку героїв, а трагедія їх життя стала лише очевидніше", - сказав "Знай" Бутченко.
Книга вийшла двома тисячами примірників російською мовою.
http://znaj.ua/news/culture/17922/avtori-za-gratami-krayina-u-vijni-5-golovnih-knig-forumu-vidavciv.html |