27 вересня в селі Литвинець Канівського району відбулася знаменна подія – відкриття відбудованого сільського будинку культури. Звучала музика, до будинку культури збиралися жителі села. Право розрізати стрічку було надано голові села Шатило Т.Л., голові Канівської районної державної адміністрації Дубенцю С.М. та директору НВФ «Урожай» Братанічу В.А., після чого всіх присутніх запросили до глядацького залу.
Підвісна сучасна стеля, нова підлога, сцена, освітлена сучасними економічними лампами освітлення, одяг сцени, крісла – все витримано в приємній кольоровій гаммі. Зроблено внутрішнє та зовнішнє утеплення стін глядацького залу.
На сцену було запрошено всіх тих, хто приклав зусиль, наполегливості, вміння, терпіння і зробив свій особистий вагомий внесок у свято – голову районної державної адміністрації, сільського голову, приватного підприємця Музиченка В.М., директора фермерського господарства «Тертичний» Тертичного В.І. та будівельників Бібіка О.М., Симоненка С.В., Ходзицького В.В., Катриченка С.А. Присутні зустрічали їх вдячними оплесками, в їхню адресу звучали теплі слова привітання, діти вручали букети квітів.
Голова районної адміністрації привітав всіх присутніх, подякував голові села Шатило Т.Л. та побажав присутнім всіляких гараздів. На сцені згадали, як до призначеного нового голови районної адміністрації Дубенця С.М. на прийом прийшла Тетяна Луківна і розповіла про свою мрію відновити сільський будинок культури, зробити його сучасним і затишним. Уявляла, як буде збиратися тут молодь села, що б з користю і приємністю провести свій вільний час, потанцювати на дискотеці, як поспішатимуть після робочого дня і старші жителі на репетицію гумористичної сценки, як разом зі своїми талановитими співучими односельцями будуть готувати до чергового концерту нову пісню, а чоловіки в цей час можуть пограти в більярд… Кілька років поспіль Тетяна Луківна працювала над здійсненням цієї мрією. Було перекрито дах, зроблено ремонт у фойє, в приміщенні бібліотеки, відремонтовано кімнати для гурткової та студійної роботи, оновлено фасад… Але найбільших коштів вимагав ремонт приміщення глядацького залу. Кошти на це відкладалися протягом кількох років, та їх все одно не вистачало. І, нарешті, знайшлися люди, які не тільки пообіцяли допомогти, а й зробили це швидко, якісно і добротно.
Приємно було дивитись на цих людей на сцені. В їхню адресу звучали слова щирої подяки. Зі словами подяки голові районної державної адміністрації Дубенцю С.М., сільському голові Шатило Тетяні Луківні, спонсорам та виконавцям робіт виступила начальник відділу культури районної державної адміністрації Святелик Т.В. Вона зауважила, що насьогодні Литвинецький будинок культури найсучасніший та найкрасивіший в районі, привітала жителів села з такою чудовою подією та, як годиться на «вхідчинах», вручила директору сільського будинку культури Головко Надії Яківні подарунок - картину.
І розпочався святковий концерт. Виступали творчі колективи та окремі виконавці. Дітки танцювали латиноамериканський танець, лунали щирі, задушевні та веселі й жартівливі пісні. Зал здригався від сміху під час виступу аматорів театрального колективу та гумориста з сусіднього села, директора сільського клубу Віктора Варави, який теж приїхав привітати колег. Із піднесенням і гордістю лунали аматорські вірші про рідне село, про материнське тепло, про Україну.
Концерт тривав, виконавці демонстрували свою майстерність, із залу сцена виглядала дуже нарядною й урочистою, одяг сцени як найкраще пасував до облаштування залу та самої сцени. І при цьому ніхто навіть не здогадувався яким трудом і зусиллями створювалася ця краса. Як власними руками секретаря сільської ради Погребної Ганни Миколаївни вдома шився одяг сцени, як руками небайдужих односельців було розібрано до останнього гвинтика та відремонтовано кожне крісло в залі, яке виглядало тепер, як нове, як підбиралася тканина до одягу сцени, щоб найкраще пасувало до кольору цих відновлених крісел... Багато чого залишилося за лаштунками цієї події, і тільки сільському голові Тетяні Луківні відомо скількох зусиль коштувало відновлення, а правильніше сказати відродження будинку культури. І згадалися слова з вірша «След» поета Леоніда Мартинова
«… Скажи, какой ты след оставишь?
След, чтобы вытерли паркет
И посмотрели косо вслід,
Или незримый прочный след
В чужой душе на много лет?»
В час, коли на Сході України точиться війна, гинуть хлопці за незалежність та цілісність держави, спільними зусиллями голови районної державної адміністрації, Литвинецького сільського голови та всіх небайдужих, хто долучився до цієї благородної справи, було відбудовано заклад культури. І це – знакова подія, адже народ, який навіть в умовах війни продовжує будувати, вчити дітей і оспівувати свою країну в піснях – НЕПЕРЕМОЖНИЙ! Слава Україні!
Відділ культури Канівської районної державної адміністрації
|