Положення про вручення щорічної премії Анатолія Чупилки
1. Засновник премії: Канівська міська організація ВО «Свобода».
2.Мета заснування премії:
- вшанування пам’яті канівця, члена ВО “Свобода”, депутата обласної ради, безкорисливого захисника інтересів канівців Анатолія Михайловича Чупилки;
- стимулювання пробудження і поширення громадської активності;
- відзначення найактивніших людей в захисті законних прав та інтересів своєї громади — послідовників нашого героя, світлої пам'яті Анатолія Чупилки.
3. Час вручення: щорічно 27 вересня у День народження А. Чупилки.
4. Місце вручення: СШ № 6 біля пам’ятної дошки Анатолію Чупилці.
5. Складові премії: матеріальна (грошова): розмір премії щороку встановлюється загальними зборами Канівської МПО ВО “Свобода”, оголошується в місцевій пресі та на інтернетресурсах і залежить від результату цільового збору внесків та пожертв на відзначення чергової річниці Героя та виплату премії (2015 рік – 1 000 грн.); моральна (духовна): сертифікат та нагрудний знак.
6. Критерії відбору претендентів:
- активні дії протягом останнього календарного року на захист інтересів канівців;
7.1 Подання до Канівської МПО ВО «Свобода» кандидатур як від міських організацій (громадських, партійних) так і від жителів міста до 20 вересня поточного року.
7.2 Розгляд Канівською МПО ВО «Свобода» на загальних зборах (до 25 вересня поточного року) запропонованих кандидатур у два тури:
- у першому турі відкритим голосуванням по кожній кандидатурі по найбільшій кількості набраних голосів визначаються два претендента;
- у другому турі з двох претендентів визначається переможець по найбільшій кількості набраних голосів відкритим голосуванням.
Прийнято на загальних зборах Канівської МПО ВО «Свобода» 26 серпня 2015р.
АНАТОЛІЮ чУПИЛЦІ присвячується
Одвіку так завжди було,
Що поруч ходять щастя й зло.
Весна буя,тут сонце, квіти,
А там війна і гинуть діти...
Ідуть від матерів сини
В горнило клятої війни.
Ідуть і не бояться смерті-
Найкращії , хоробрі, вперті.
Мов по велінню сатани
Скажений, з бомбою в руках,
Біснується той підлий ворог
І б"є нас в груди, серце, пах.
Лягли вони серед руїн,
Сини держави- України,
За рідних, діток і дружин.
Європа ж вигляда з-за спини.
Чи пробудилася свідомість
Жагучим прикладом? Натомість...
Хай там горить, а в мене скраю хата.
Чи то громадою задавим ката?
Проходять дні,проходить час,
З небес вони спитають нас.
До смерті пам"ятайте, люди,
Героям слава вічно буде!
Запам"ятав одну із фраз,
Що він сказав останній раз:
"Ну виб"ють нас, а далі що?"
Сказав-- і в полум"я пішов.
Питання кинув, як пришив,
Навік дилему залишив.
Для нас, живих,він все зробив, На нас ,живих, він Україну залишив.
Оля Вус
Давайте не забувати про їхню жертву заради нашого майбутнього.
ПАМ'ЯТІ НЕВІДОМОГО ПОЛЕГЛОГО ГЕРОЯ.
... Коли ти в лютому їхав на роботу, я отримав кулю в шию та серце...моє тіло тримав увесь Майдан.
... Коли ти святкував своє День народження, я пішов пішов добровольцем у військомат...
... Коли ти читав новини про те, що АТО скоро закінчиться, наш Іл сильно трусило і ми летіли вниз, більше нічого не пам'ятаю....
... Коли всі говорили, що місцеві сепартисти здадуться вже через два тижні, нас накрили з території Росії гради біля Ізварине...
... Під час того, як ти дивився новеньку техніку на параді Незележності я поховав побратима прямо в полі, а через два дні біля Лутугине град потрапив в нашу БМП. Я лежав в одному мішку з побратимами...
... Коли ти дивився новини про те, що ЗСУ оточили Донецьк, під Савур-Могилою в мою голову влучив російський снайпер...
... Коли почалися мінські переговори мої останки везли волонтери зі Старобешевого.
... Під час святкування Нового Року ти пив шампанське в колі друзів, а моя кров заливала окоп біля Новогнатієвки...
... На Різдво ти ходив до родичів, а я підірвався на фугасі на дорозі біля міста Щастя.
... Коли ти дивився по новинах про чергові переговори та мирні плани, на мене обрушилося перекриття Донецького аеропорту, з якого я так і не вибрався...
... Коли по 1+1 казали, що оточення у Дебальцево нема нас розстріляли чеченці біля Логвінове.
... Під час виходу з Дебальцево міномет вбив мене і двох моїх товаришів...
... Коли ти дивився як весна повертається в українські міста, в наш бліндаж в Пісках потрапив снаряд і мене досі ще не поховали...
... По ІCTV показують, що в Широкіне буде демілітаризована зона, бачиш? А мене вчора тільки звідти вивезли грузом двісті...
Нас тисячі... А ти далі не цінуватимеш наш подвиг?
Спробую подати свою пропозицію.
Вважаю,що в цьому році сама найкраща кандидатура на отримання премії іммені Анатолія Чупилки -- це голова
Канівської районної організації "Свобода" Карєтнікова Галина Ярославівна. Це прекрасна людина,яка дійсно в силу свої можливостей, бореться за інтереси канівців та захищає їх. Галина приймала саму активну участь у зборі коштів на тепловізор для 90 батальону,та і не тільки на тепловізор. Збирала, відправляла, заготовляла та переробляла ( сухі супи та борщі власноруч) продукти для бійців в різні куточки АТО. Продовжує це робити і зараз ,як один із засновників благодійного фонду "Благородень". Дуже багато особистого часу потрачено Галиною Ярославівною на боротьбу із забудівлею курятників "нашої ряби". Також вона приймала активну участь у просуванні ідеї створення "Національного парку "Середньодніпровський". Приймала активну участь у проведенні громадських слухань( у зв"зку з будівництвом курятників "нашої ряби") у с.Яблунев та с. Синявка.Галина завжди знаходить час для допомоги вирішення проблем простих канівців,які звертаються до неї. Всупереч власним інтересам. Я впевнена,що будь Галині років на 20 менше,вона б вже з автоматом у руках воювала би в АТО. Вона рішуча та надійна людина,рушійна сила прогресу про таких говорять Недарма Анатолій довірив Галині бути своїм помічником. Він точно би вважав цю кандидатуру найдостойнішою!
Побратим Толіка ( в одному взводі служили),після звільнення з полону написав вірші:
Станислав Паплинскийдо?81 окрема аеромобільна бригада
ПОСЛЕДНИЙ БОЙ
Ночной подъем пора на выезд
Гони водитель!!!! Наших бьют
Не дотянули 200 метров...
Противник оборвал наш путь
Пробитый бак огнем охвачен
Стального монстра пыл угас
Последний путь ему назначил
Под траком взорванный фугас
Сквозь рев мотора долетает
Израненного друга стон
И лишь проснувшись понимаешь
Опять мне снился тот же сон
На мою думку, грошову премію повинна отримати дружина Анатолія, Вікторія Дорохова. Останні дні, години і хвилини, ковтаючи сльози ,,прощання,, на телефонному зв"язку вона підтримувала кохану людину. Для побратимів Анатолія організовувала в зону війни гуманітарну допомогу, також збір коштів на тепловізор, який зараз знаходиться у побратимів, які дуже вдячні.Віку, як жительку Канева цікавить майбутнє міста. Турбує її будівництво Канівської ГАЕС, "Миронівської птахофабрики", які наслідки вони залишуть жителям.Бере активну участь в створенні "Середньодніпровського" національного парку за проектом М.Г.Чорного.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]