У Пекарях збирали громаду, проводили опитування, зібрання, щоб дізнатися думку людей з приводу того з ким Пекарі хочуть бути, з якою громадою: з Каневом чи з Межирічем.
Люди порішили, що з Каневом їм буде комфортніше і краще. І дорога краща, і школа та дитсадки є, і автобус, двійку, обіцяють з 1 вересня пустити до центру села, і вся інша інфраструктура налагоджена. До того ж, багато пекарівців і так працюють у Каневі. Одним словом: з Каневом чи не усім по дорозі.
На тому й порішили.
І канівчани на сесії підтримали волевиявлення пекарівців. Залишилося в обласній раді затвердити і все.
Так ні, знайшовся у Пекарях пустодзвін, який, підговоривши кількох людей, колотить все село. Мовляв, не треба нам до Канева, будемо самі по собі жити. Я вам і за автобус сам домовлюся, і школу відкрию, і дитсадок, і за ФАП, і за все решту платити буду. Одним словом…вішає лапшу на вуха людям. І дивись, дехто слухає. А чому ж ви, пане, раніше цього не робили, коли нелегально від селян
поле соєю засівали, коли прибутки мали, коли копійки за оренду паїв платили?
Більшість пекарівців за об’єднання з громадою Канева. І нічого говорити дурницю, що, мовляв, канівчани подивляються на пекарівську землю біля Дніпра. Усім зрозуміло, що вона уся приватизована мешканцями села і має свого власника. І ніхто на неї просто так не дивиться, тим більше, що громада прийняла рішення, що питання землі вирішуватиме тільки вона і ніхто інший. Пекарі від об’єднання дійсно виграють. Тим більше, що об’єднаним громадам обіцяють державну підтримку.
То як бути в даному випадку? А чи не провести в Пекарях референдум у день виборів, 25 жовтня? Тоді усі мешканці села і скажуть своє слово. А, можливо, до того часу рішення вже буде прийняте? |