Найлюдніша автобусна зупинка міста потребує термінової уваги влади

Їй уже 35. Чи майже 35. Символіка Олімпійських ігор 1980 року втілилась у конструкцію цієї зупинки в Каневі. З тих пір, здається, до неї не торкалася рука працівників комунальних підприємств міста...

У базарні дні тут, на зупинці “Водоканал”, збирається величезна кількість людей —канівці з “базарними харчами” чекають автобуса. І добре, якщо ці базарні дні погожі. А якщо йде дощ, тим, хто тут збирається, не позаздриш — під навісом від дощу не сховаєшся, з усіх шпарин в покрівлі вода стікає на голови людям. Стан покрівлі такий, що не сьогодні-завтра вона комусь упаде на голову і результат може бути плачевним...

Існує таке прислів’я: “Поки грім не гримне, мужик не перехреститься”. На жаль, воно стало неписаним правилом для багатьох державних мужів: поки не розіб’ється в авіакатастрофі літак — технічними проблемами цього типу літака ніхто не займається; поки не злетить у повітря якась АЗС — техніка безпеки автозаправок нікого не цікавить...

А тут якась “нещасна” автобусна зупинка... Звичайно, якщо завтра під час сильної зливи на голови людям упаде ця 35-річна прогнила покрівля, питання покрівель усіх споруд, де збираються люди, поставлять “на контроль самого...”.

То, може, не чекатимемо грому?

А заразом і лавку зробили б нормальною, а не 20-сантиметрової висоти. Часто доводиться чути від людей похилого віку про те, як важко на неї сідати, а ще важче — вставати...

Валерій РЕВА, газета ВІКА №30, липень 2015