Выписка из истории Дмитрия Яворницкого, хранящейся в Государственной Публичной Библиотеке, в Санкт Петербурге:
Существует несколько вариантов текста письма, предложенный ниже считается каноническим (приводится по выписке из книги Дарвинского сборника истории Запорожской Сечи, хранящейся в Публичной библиотекеСанкт-Петербурга, послание относится к концу XVII века).
Письмо турецкого султана к казакам
Предложение Мехмеда IV
«Я, султан и владыка Блистательной Порты, сын Мухаммеда, брат Солнца и Луны, внук и наместник Бога на земле, властелин царств Македонского, Вавилонского, Иерусалимского, Великого и Малого Египта, царь над царями, властитель над властелинами, несравненный рыцарь, никем не победимый воин, владетель древа жизни, неотступный хранитель гроба Иисуса Христа, попечитель самого Бога, надежда и утешитель мусульман, устрашитель и великий защитник христиан, повелеваю вам, запорожские казаки, сдаться мне добровольно и без всякого сопротивления и меня вашими нападениями не заставлять беспокоиться.
Султан турецкий Мухаммед IV.»
Письмо запорожских казаков к султану
Оригинальный вариант
Выписка из истории Дмитрия Яворницкого, хранящейся в Государственной Публичной Библиотеке, в Санкт Петербурге:
Отвiт Запорожцiв Магомету IV
Запорожские казаки турецкому султану!
Ти, султан, чорт турецкий, i проклятого чорта брат i товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якiй ты в чорта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чорт высирае, а твое вiйско пожирае. Hе будешь ты, сукiн ты сыну, сынiв христiянських пiд собой маты, твойого вiйска мы не боiмось, землею i водою будем биться з тобою, распройоб твою мать.
Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Iерусалимський бравирник, Александрiйський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего свiту i пiдсвiту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, рiзницька собака, нехрещений лоб, мать твою въйоб.
От так тобi запорожцi виcказали, плюгавче. Не будешь ти i свиней христiанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо i календаря не маемо, мiсяц у небi, год у кнызи, а день такий у нас, який i у Вас, за це поцелуй в сраку нас!..
Пiдписали: Кошевой атаман Иван Сирко Зо всiм кошем Запорожськiм
Примечания по содержанию
Следует отметить необычную мягкость и осторожность грозного султана, который против обыкновения не угрожал казакам страшными карами, а всего лишь предлагал им замириться. Обычный стиль и тон посланий османских владык — как предшественников, так и наследников Мехмеда IV — был не таков. Вот, например, как автор послания запорожцам написал в Вену императору Священной Римской империи Леопольду I:
«Я объявляю тебе, что стану твоим господином. Я решил, не теряя времени, сделать с Германской империей то, что мне угодно, и оставить в этой империи память о моем ужасном мече. Мне будет угодно установить мою религию и преследовать твоего распятого бога. В соответствии со своей волей и удовольствием я запашу твоих священников и обнажу груди твоих женщин для пастей собак и других зверей. Довольно сказано тебе, чтобы ты понял, что я сделаю с тобой, — если у тебя хватит разума понять всё это. Султан Мохаммед IV».
Хм. Так ты хочешь, что бы и я что-то напомнил? Кто-то тут говорил, что его дед потомственный каневский мещанин.
А корни деда пробовал проследить?
Отож. Может где-то и переплетаются с этими казаками.
А казаки действительно оказали большое влияние на Украину. За них кому-то стыдно, а кто-то наоборот патриотами их считает. Я думаю истина по середине.
Но если в то время, когда они жили, пьянство настолько сильно было распространено среди казачества, что угрожало физическому вырождению самих казаков, то очевидно сегодняшний алкоголизм в Украине имеет свои корни ясно откуда. А может даже нужно еще и глубже копнуть. Козаки - это наш менталитет, который передавался столетиями. И куча продажных качеств у людей,когда украинский полковник указал кацапам потайный ход в Батурине под Чигирином из-за чего крепость спалили, как и глупая безшабашность пошла именно оттуда.
Так что казачество имеет прямое отношение к сегодняшней жизни.
Лешик
потайный ход в Батурине под
Чигирином из-за чего крепость спалили -
як це розуміти,- де Батурин, де Чигирин, про який хід мова, яку фортецю, та й взагалі про яку подію?
І ще одне - козаки пиячили тільки, коли сиділи без діла..,але в поході ні краплі... То вже потім, коли Катря іх розігнала, то ще й пиячить навчила незалежно від обставин( А що кріпакові залишалось робити, як не нарікати на долю , тужити за колишньою вольницею, заглушуючи душевні муки оковитою(
А хто не хтів миритися - йшов в гайдамаки!
Да, немного ошибся - дело было в Чернигове. Но суть от того не меняется: наказний полковник Прилуцького полку Іван Ніс послав до Меншикова свого старшину Соломаху (російські війська вже відходили від фортеці). Він і указав росіянам слабке місце в обороні фотреці.
У важкі для українського народу часи серед старшини були люди які намагалися за будь-яку ціну вислужитися перед царською владою. Так сотник Жарова-Покорський показав росіянам таємний ход до Новгород-Сіверської фортеці, полковник Галаган допомогав нищити Запорізьку Січ, полковник М Бурляй за хабар здав Білу Церкву тощо.
А теперь подумайте откуда корни у Винниченко, который выступал и за Украинскую республику и активно помогалал стране Советов. А откуда корни извечной вражды между Бандерорвцами и сторонниками Мельника?
А может доберемся и до наших дней, а Ски, не побоишься?
Звістка про поразку під Конотопом дійшла врешті-решт і до Москви. Російський історик XIX сторіччя С. М. Соловйов описує реакцію царя на сумну звістку таким чином:
"Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву. Удар був тим важчий, що був несподіваним; та ще після таких блискучих успіхів! Ще нещодавно Долгорукий привів до Москви полоненого гетьмана литовського, нещодавно чулися радісні розмови про торжество Хованського, а зараз Трубецькой, на якого було найбільше надій, «чоловік благоговійний і витончений, у воїнстві щасливий і недругам страшний», погубив таке величезне військо! Після взяття стількох міст, після взяття столиці литовської царське місто затремтіло за власну безпеку: у серпні по государеву указу люди всіх чинів поспішали на земляні роботи для зміцнення Москви. Сам цар з боярами часто був присутній при роботах; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнювали Москву, і ходила чутка, що государ відїжджає за Волгу, за Ярославль".
Проте хвилювання царя, що Виговський з ханом піде далі на Москву, виявилися передчасними. Тільки-но Виговському вдалося захопити Ромни, Лохвицю та декілька інших українських міст, які утримували його супротивники, як прийшла звістка з Криму, що козаки Івана Сірка напали на татарські поселення, і це примусило хана з ордою залишити Виговського та вертатися в Крим. Громадянська війна спалахнула з новою силою. Хоч Гадяцький договір з поляками був вигідний для України, ідея союзу з поляками не знайшла підтримки серед більшості козацтва та народних мас. До того ж Виговський нехтував інтересами широкого загалу українського суспільства і спирався переважно на козацьку верхівку, яка постійно його зраджувала перед погрозами або обіцянками з боку Москви чи Варшави.
Конотопська битва залишалася довгий час ледве не забороненою темою в російській та особливо радянській історіографії. Протягом століть інформація про неї замовчувалася, бо правда про події під Конотопом розвінчувала багато великодержавних міфів, особливо про «споконвічне прагнення українців до союзу з Росією». Останнім часом події Конотопської битви також ідеалізуються і в деяких українських колах. Незважаючи на великі сподівання та на героїзм козаків, особливо загону Григорія Гуляницького, Конотопська битва залишається змарнованим шансом і чи не найхарактернішим прикладом виграної битви та програної війни.
http://uk.wikipedia.org/
висновок - де два українця, там три гетьмана((( СУМНО...
Лешик – признаюсь сразу – система дает логический сбой.
Тема – письмо.
Содержание письма – лингвистические обороты.
Все остальное имеет касательное отношение к теме – библиотечное дело, история, патриотизм, турецкий халифат, казачество, алкоголизм, гетьманство, география, оружейное дело и моя родословная впридачу...
Объясни, пожалуйста, еще раз, почему наличие первичных половых признаков имеет меньшее отношение к реалиям сегодняшней жизни чем содержание даного письма.
JIeXa, Ти все правильно зробив друже... знаєш є одна мудрість щодо цього - ЯКЩО ТИ НЕ ПЕРШИЙ, ТО ТИ ОСТАННІЙ!
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]