Рабів до раю не пускають.

Проаналізувавши розвиток подій в історії нашої Держави до сьогодення - впевнено можна сказати, що ми знаходимось на зламі системи режиму зла і переходу до людяності, справедливості та добра в сьогоденні та державної системи, всіх гілок влади і взагалі в цілому.

  Але опозиційність "власть імущих" олігархів та їхніх посіпак до власного народу, як вони нас звуть -рабів, - просто шалена. Це неподобство відбувається від Столиці до рівня деяких сільських голів. Зверніть увагу: на який напрямок держдіяльності не поглянь - скрізь корупція, жорстокість, зло, жирують за наш з вами рахунок. ми вже звикли до статистики військових втрат, які нам щодня оголошують по телевізору, купи хабарних грошей, які витрушуються з усіх карманів, шалено дорогих "цяцьок", розкішний автомобілей, маєтків царських, молодих коханок, заводів, пароходів, приватних літаків.  І  тут ми потроху звикали з думками, мирились, тому що реальним здоровим мисленням розуміли - це щось далеке і недосяжне -за принципом - немає грошей і зв'язків, родичів - мовчи, бо ще вб'ють, але час розпоряджається інакше, і стовпам , на яких розмістилась ця нечисть і гидота дається  унікальний шанс дійсно і реально показати хто в домі господар і на яких могутніх, здорових плечах вмостились ці " чорні ворони " і влаштували вендетту. Тому що вони почувають себе  сміливо, впевнено, в тиші, де всі опустили голови і як німі - " самі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть". 

  Що мене особисто  вразило найбільше , так це те, що сценарій життя наших дітей вже надуманий в ї х воронячих головах. Коротко в 3-х словах- їхні воронята - керують, наші хохлята - рабують. І майбутнє без змін. як би не старались, навчались, виховувались, завжди є пастухи і є стадо. Ми вже пройшли це  в 90-х роках, пожаліли партноменклатуру, "красних" директорів, одним словом чорних воронів, за що їхніми руками отримали війну на Донбасі. Тепер за цю помилку знову ж платять наші діти, вмиваючись кров'ю, та назавжди лишаючись каліками, деякі з них в свої юні роки без допомоги в туалет не доберуться. А їхні воронята - частина вже на керівних посадах, в радах всіх рівнів, частина в гарвардах, на курортах за кордоном, або й тут поміж нас - тихенько спостерігають та чекають свого часу. Бувши на лінії фронту, ні одного мажора, генерала. Навіть офіцера рідко зустрінеш, одні наші хохлята і там себе відчуваєш серед добра, злагоди, дружби, а хочете - простої людяності. 

  І ось незабаром місцеві вибори, посіпаки і аші доморощені холуї київських та черкаських чорних воронів будуть брати реванш. Які тільки обіцянки, гроші, авторитетних особистостей, а також керівників всіх рівнів, поважних та заслужених холуїв, які готові  в черговий раз спрацювати на систему. Дійсно, важко розібратись, та голосуйте не по словам, не за гроші, а  аналізуйте життя та дивіться на справи. Безпомилково буде підтримка фронтових побратимів, чим молодше, тим краще. Чорні ворони зі своїми дітьми фронту бояться, як "чорт ладана", та все трезвонять : "Нам нужен мір,ми за мір і спокойствіє". Вони себе впевнено, вольяжно відчувають, коли ми, хохолята їх боїмось. В канетах, на вулиці, в під'їзді,  відносимся до їх з повагою, мовчимо про їхні корупційні справи, злочинні схеми, хамське відношення, безпардонну їхню грошовитість та безнаказанність. Основа цього хамства в житті  - наший страх і їхні діла в тіні. Зараз настав час місцевих посіпак витягти на Божий світ, всією громадою інформувати про злочинні схеми, корупційні діяння, хамське відношення, дурнувату поведінку, п'янство. розгул по місцевим кабакам, а також їхніх родичів та дітей. Тільки тоді побачите їхні безпомічні справжні обличчя, зарозумілих, авторитетних керівників, міліціонерів, чиновників держустанов,директорів, прокурорів, суддів, податківців, депутатів. Хлопці воюють на зовнішньому фронті, а ми підсобимо їм на внутрішньому. не Макіяжі та зачіски з модними ганчірками та новими авто, а справжні свинячі рила. і тоді напевне будемо знати, за кого віддати свій голос, як контрольний постріл.