Вибрики "нової мітли" чи чин історичній справедливості
Боляче. Мені, особисто, боляче за нашу освіту і освітян, не говорячи вже про політиків за сьогоднішнє сприйняття в суспільстві наших національних героїв, до яких належить Симон Петлюра. Такою є насамперед моя реакція на прочитану статтю «Перейменування вулиць у Каневі: думка мешканців міста має бути домінуючою», розміщену на нашому сайті та в газеті «Віка» №27, липень 2015 .
Виходить так, що ми цінуємо, шануємо наших Героїв, які захищають нас сьогодні. Але невже ми маємо лише тепер відкривати ряд національних героїв Героями Небесної Сотні та сучасними воїнами, що в наш час загинули у війні з російським агресором в східних областях України? Чому ж ми не стали гідними пам'яті своїх Героїв минулих часів в українській історії, які в інші історичні періоди боролися з тим же агресором, а сучасних Героїв не долучаємо в їх ряд? …
Українські націоналісти вшановували пам'ть про Симона Петлюру в м. Каневі у 2004 році, відзначаючи у районному будинку культури його 125-річчя від народження. На моє запрошення на нашому заході був присутній останній Президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав'юк, який у 1992 році при державних урочистостях з нагоди першої річниці Незалежності України склав свої повноваження і передав всі клейноди та інші атрибути влади УНР всенародно обраному Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку. Тоді я, готуючись до нашого заходу, звернувся до директора училища культури з проханням допомогти нам поставити виставу по матеріалам книги Зінаїди Панасівни Тарахан-Берези “Святиня” про те, як С.Петлюра дбав про створення національного заповідника Т.Г.Шевченка в Каневі. В.І.Тулін запросив режисера, викладача училища, і доручив їй та студентам училища допомогти нам. Спочатку без приязні, лише виконуючи доручення керівника, бралася режисер за справу, отримавши від мене літературу. Але потім, вивчивши наданий їй матеріал, від душі дякувала мені за те, що допоміг їй відкрити для себе Петлюру, як національного Героя, великого патріота України.
Доступ до інформації сьогодні такий, про який ще десяток років тому важко було й мріяти. Та, тонучи в інформаціїному океані, все ж для нас залишаються невідомими та затаврованими радянською історієграфією наші національні Герої. Некритичне ж використання заяложених цитат, негативних портретів «ворогів народу», введених у науковий обіг радянською історичною наукою, звужує діапазон знань про складні періоди української історії.
Більшовики чи не першими зрозуміли і "належно оцінили" значення постаті Петлюри для українського визвольного руху. Так, Л. Троцький - права рука В. Леніна - в інструкції більшовицьким агітаторам, що направлялися в Україну, писав: "Ні на хвилину не забувайте, що Україна має бути нашою, і нашою вона буде тільки тоді, коли буде радянською, а Петлюра вибитий з пам'яті народу назавжди". Вибити Петлюру з пам'яті народу в радянські часи більшовикам таки вдалося успішно. Тож змінити сьогодні в Каневі назву вулиці Леніна на вулицю Симона Петлюри було б знаковою подією повернення народу національної гідності і історичної пам'яті. Але це у тому випадку, якщо ми до цього дозріли.
Левко Шанковський ще у 1958 році писав: "Сором мусить палити лице наших істориків, коли вони ще не зуміли дати українському народові великої історичної біографії вождя наших визвольних змагань, мученика за визволення українського народу, великого українського патріота, знаменитого журналіста і публіциста, якого життя, як нічиє інше, пройшло на службі українського визволення" (Див.: Шанковський Л. Українська армія в боротьбі за державність. - Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1958. - С. 11-12).
Тому вважаю, що ми маємо бути вдячними Сергієві Литвину, авторові книги «Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана» за його працю, яка стала першим в Україні комплексним, узагальнюючим дослідженням життя і діяльності Голови Директорії і Головного Отамана Військ Української Народної Республіки Симона Петлюри. Книга видана в Києві тиражем 2000 примірників у 2001 році у видавництві ім. Олени Теліги. Ця робота С.Х. Литвина частково доступна в інтернеті, наприклад за адресою:
Доступні в інтернеті й матеріали тритомника «Симон Петлюра. Статті, листи, документи».
Перші два томи були видані відповідно у 1956 і у 1979 роках у Нью-Йорку, а третій том у 1999 році у Києві тиражем всього 1000 примірників.
"Очевидна річ, що в оцінці моєї персони Ви повинні бути правдивим:що було чи є в моїй особі, в моїй діяльності негативне, те треба так і освітити, не замазувати, а на світло денне витягти. Коли Ви знайдете щось в моїй діяльності доброго слова варте,то і тут будьте вірним правді, своїй власній совісті. Не прибільшуйте, але й не зменшуйте. Залишайтеся вірним правді, як Ви її розумієте. Хочу тут тільки одне зазначити. Для мене почався вже суд історії. Я його не боюсь, бо маю в Бозі надію, що мене і мою діяльність пізніш краще і вірніше зрозуміють, як сучасники", так писав сам Симон Петлюрау листі до генерал-хорунжого М. Удовиченка.
То коли ж думка мешканців про необхідність віддати шану національним Героям в топоніміці міста стане у нашому Каневі домінуючою? Невже час для цього ще не прийшов?
Після написаного знайшов в інтернеті інформацію про виданий у 2006 році упорядкований Володимиром Сергійчуком 4-й том "Симон Петлюра. Статті, листи, документи"
ВСЕ, ЩО ТХНЕ ФАНАТИЧНИМ ВОЖДИЗМОМ, ЯЛОВИМ, ХОЧ І ТРІСКОТЛИВИМ НАЦІОНАЛІЗМОМ, ВІН СТАВИВ НА ЛІВУ СТОРОНУ СВІТОГЛЯДОВОЇ ГРИ. СЮДИ СТАВИВ ВІН ТАКОЖ КОМУНІСТИЧНУ, ЧИ ЦЕЗАРІВСЬКУ ДИКТАТУРУ. Бо, на його думку, для пересічної людини немає різниці, хто відбере їі ВОЛЮ комуніст чи нацист. На праву сторону гри ставив він повну відсутність влади анархію. На середину цього спектру ставив республіканську державу з наявними в ній обмеженнями та застереженнями, що ґарантували б волю, права й вільну ініціятиву всіх громадян Української Республіки.Олександр Скорина, Я бы поркомендовал нашему обществу более пристально посмтреть на вот этого человека,кого здесь я процетировал. И думаю много хорошего в его книжке которая была издана в Канаде,и даже перездана в России,и считаю что именно на его отношению к Украине и построению государства нужно воспитывать молодёжь,но никак не на оголтелом национализме который проповедовал запачканый с фашистами Бандера. ЕСЛИ НЕ ДОГАДАЕТЕСЬ КТО,ТО Я ВАМ ПОДСКАЖУ.
Из Мор, Ваша цитата - світогляд Отамана війск УПА Тараса Бульби-Боровця. Ви процитували ще одного Героя, якого теж маємо пам'ятати і шанувати. Але це інший історичний період.
Тарас Бульба-Боровець став на шлях "служення ідеї українського націоналізму з людським обличчям — у формі Української Народньої Республіки, стягаючи на себе напади та ненависть усіх тоталітаристів, починаючи від комуністів та нацистів і кінчаючи доморослими імітаторами патологічного вождизму" ( дивитися "Армія без держави" Передмова)
Але не варто робити з Отамана Бульби-Боровця безпомильного. Робив і він помилки, і визнавав їх, каявся, що вони сталися...
Олександр Скорина, я не про ошибки,я про то какие вгляды были на Украину у этого человека,и он действительно был ГЕРОЙ Украины,а Бандера самозванец,и мне иногда кажется что кто то очень коварный ещё в те непростые годыы заложил камень раздора в фундамент построения Украины как ГОСУДАРСТВА,...я повторяю это сугубо моё личное мнение.
Олександр Скорина,
я підмітив, що навіть наша влада любить вшановувати минуле: пам"ятники, меморіали і т.п. Це дуже добре. Але добрий хазяїн не викине кілька мільйонів на пам"ятник тоді коли ще, наприклад, живі ветерани Великої Вітчизняної ледве животіють на мізерні пенсії. Це знущання над живими героями.
Вибачте, але я подібного ніколи не зрозумію.
Що б сказала моя дружина коли б у нас зломалась пральна машина, а я б замість придбати нову пральну машину на останні гроші придбав би їй кулон з цепочкою вартістю в три пральні машини?
Думаю вона б зрозуміла, що я повний дебіл.
Чи не так?
Приблизно щось таке з пам"ятниками.
Навіщо ж ми плутаємо все до купи.
В моїй темі йшлося про шану героям минулих періодів, незаслужено стертих з пам'яті народу окупантом, повернення історичної справедливості. Хіба це в моральному, духовному аспекті не є правильним початком будівництва нового? Хіба йшлося про пам'ятники та шалені витрати на них?
Я розумію Вас і наші злидні. Економічні злидні, причиною яких є далеко не бідність землі нашої і держави, а негідне господарювання тих, кому Ви ж довірили повноваження управління. Це зовсім інша сторона нашого життя і вона не була в темі розмови.
Причина, звичайно, в занадто тривалому початку відродження українського життя на заміну радянського. З незалежним життям два десятки років лукавили, дефакто залишаючись в російській імперії і звіряючи кроки своєї незалежності з Москвою, намагаючись її обхитрити, грабували свою ж землю і народ, дерибаном колишньої "загальнонародної" власності. Тільки відмовилися жити по звіреному сценарію - отримали збройний конфлікт з "старшим братом".
Ліквідація символів комуністичного режиму мала б відбутися відразу з проголошенням Незалежності у 1991 році, а не у 2015-му. Якби українське життя будувалося з 1991-го і справедливо було б вирішено питання соціалістичної власності, то вже б тоді було відмовлено в пільгах партапарату, заслужених в будівництві комунізму, а пошанованими мали б бути ті герої-ветерани, долею яких ви попрікаєте при розмові про повернення історичної справедливості.
Ті, хто хотів плювати,kivi то й плюють. Вони не розмовляють на сайті з нами.
Про Симона Питлюру вікіпедія пише наступне : "Під час подій кінця 1917 — початку 1918 рр., безжально пресікши спроби більшовицьких переворотів у Києві в листопаді, грудні 1917 р. та січні 1918 р, довів, що з усього керівництва республіки один лише він був здатен на рішучі дії.С. Петлюра особисто керував штурмом «Арсеналу» та боями за Київ. Гайдамаки першими увійшли до міста, після звільнення столиці від більшовиків, влаштувавши 1 березня дефіляду на честь перемоги. Відразу по зміні режиму почав працю задля повалення гетьманства, встиг створити й налагодити чітку діяльність широкої мережі радикального підпілля, виявив самовідданість та організаторський хист. 15 листопада Петлюра, за своїм підписом як Головного Отамана Військ УНР та підписом начальника штабу республіканських військ О. Осецького, видав лист-Універсал до українського народу, в якому закликав до боротьби за волю України."
Олександр Іванович, годі вже балачок, покажіть приклад гідного господарювання - зайдіть до кабінету міського голови, та задайте йому питання - чи вважає він доцільною думку, що за часів Симона Петлюри, він - міський голова, мав би усі шанси бути заарештованим, як ворог Української держави, як людина, яка підривала своїми діями або бездіяльністю основи нашої держави - віру людей у справедливість цієї держави, віру людей у закон, та що цей закон для усіх ?!
Олександр Іванович, годі вже балачок про Петлюру, це вже не смішно.
Покажіть приклад гідного господарювання - коли буде сесія міської ради, то зверніться до депутатів, та доведіть до них таку думку, що страх цих депутатів, щодо назви однієї з вулиць Каніва им.Симона Петлюри - полягає у подсвідомості того факту, що за часів Симона Петлюри , ці самі депутати, мали би усі шанси бути заарештованими, як вороги Української держави, які підривали своїми діями або бездіяльністю основи нашої держави - віру людей у справедливість цієї держави, віру людей у закон, та що цей закон для усіх ?!
Докладніше :
№1 від 20.11.14.
Про дебілів та підрив національної безпеки України.
Олександр Іванович, годі вже балачок про Петлюру, - усе це виглядає досить комічно.
Вам, як депутату міської ради, згідно закону України про статус депутатів міської ради, дозволено публічно звертатися до виборців - через засоби масової інформації.
Використайте цю можливість !
Зверніться, та доведіть до мешканців міста думку, що супротив щодо назви однієї з вулиць міста Канів ім.Симона Петлюри - полягає у тому, що за часів цього самого Семена Петлюри, місцеві депутати, діючий та минулий міський голова, багато хто з місцевих чиновників - мали би усі шанси бути заарештованими - як вороги Української держави, які підривають її національну безпеку.
До, речі, Олександр Іванович, а виконувати доручення виборця Ви будете ?
Ви, Олександр Іванович, вже ініціювали звернення до чиновників міста-побратима Канева - станиці Канівськая (Росія) - з приводу того, щоб ті припинили, утрималися заохочувати у формуванні та припинили надсилати бойовиків на територію України - на Донбас - убивати Українців ?!
Олександр Скорина, Олександре Івановичу! Не перестаю дивуватись Вашим особистим метаморфозам та пристосуванням Ваших "однодумців". Свого часу ні Ви особисто, ні Ваші "товариші" по сьогоденню не називали (навіть у думках на згадували) радянську владу окупантами. Сиділи, як миші у шпарці та пожинали плоди досягнень тодішнього режиму. Квартири, освіти, медичне обслуговування, профспілкові відпустки з путівками безкоштовними, ковбасу з мяса, а не з сої за 1,6/кг, хліб по 16 копійок і т.д і т.п. І мовчали. Мовчали - бо так було зручно. Ті, хто й тоді вболівав за Україну - вільну й незалежну - Чорновіл, Хмара, Лукяненко, Гарматюк, Андрущик... відбували терміни увязнення та примусове поселення в певних територіальних межах за свої погляди та дії. І не боялись відкрито говорити про свої погляди, відстоювати їх та боротись за ідею. А Ви та Вам подібні мовчали. Мовчали до пори до часу, аж поки не виникла слушна мить "проявитись". Тепер ви всі рахуєте себе "героями часу". От, ми такі вправні, ми такі файні, ми за Україну - а всі останні - г-но. Бо думають не так, як ми, бо не кричать, як ми... Ан ні, Олександре Івановичу. На сході України воюють не тільки націоналісти. Там воюють патріоти України. Які не підтримують ані "Свободу", ані "Батьківщину", ані "НР", ані будь-кого іншого. Вони просто люблять свою УКРАЇНУ, і за неї готові полкоасти своє життя. При цьому, розмовляючи на різних мовах - українській, російській. І не кричать гвалтом, що хтось забув про героїв. Багато хто з них, так, як і Ви виховувався у ті ж часи. Вам, аби ліквідація символів. Ви вже ліквідували один у Каневі. Що маємо замість - розмальовану тумбу на Соборній площі, яка дуже прикрашає місто. Давайте у такому ж дусі "ліквідувати" все інше. Вірно хтось вище написав - спочатку створіть держау, у повному розумінні цього слова, а потім "ліквідуйте". Ви ж робите, поки що, навпаки - руйнуєте, а нового збудувати не можете. Не нагадує Вам цей процес нічого? "Весь мир насилья мы разрушим..." Із того ж "шедевру" "Мы пожнем, посеем и попашем..." - це ви так працюєте ( не особисто, а разом із соратниками), хоча весь світ робить навпаки, спочатку орють, а в кінці жнуть. Олександре Івановичу, досить дзяволіти вже про те, що Вас "окупант" гнітив багато років, і тільки зараз (з 1991) Ви "прозріли". Відвето кажучи, набридло. Це моя субєктивна думка. Можете мені не апелювати. Вашу здібність до демагогії та розпатякування я знаю. Тексту багато - толку мало.
Annushka
6 липня 2015, 11:15 Тут ви зовсім не праві ні Чорновол ні інші дисиденти не дорікавли українському народу за те що він був в Україні а не в Мордовії. По друге. Германія змогла перетворитись із нацистської в демократичну лише після того як повністю позбавилася як нацистської ідеології, так і нацистської символіки,Ю а вже потім вона змогла розбудувати своє благополуччя. Перший і необхідний крок, це ліквідація символів тоталітаризму, без цього кроку не буде ні волі ні благополуччя.
Останнім часом трохи радує що ми, в тому числі і на нашому сайті почали розуміти що нас українців втягнули в дуже небезпечні "забави" - війни, майдани,пошуки ворога, підняття тарифів, жебракування на всіх рівнях , скидання пам- ятників, перейменування... А в кінці,кінців треба просто почати чесно та сумлінно працювати! ПРАЦЮВАТИ а не лялякати! Ви знаєте скільки та як працюють японці, корейці? ми в порівнянні з ними просте ледащо! От чому в наших мізках крутяться думки - помайданити, повбивати, полялякати. Працюати треба всі 24 години на добу!!!
tarnava
6 липня 2015, 11:56 Порівняно з тим як працюють з ранку до ночі наші селяни то японці і корейці просто ледащо. Не потрібно по собі судити всих українців. Українців дійсно почали вбивати і грабувати, але це не значить що ми повинні утертися і " мовчки йти на панщину". До речі працювати також потрібно вміти. Хто більше виконає роботи екскаваторник за 8 годин, чи ти сумлінно працюючи з лопатою?
Да,не отрицаю,что Петлюра добивался "независимости"Украины,..Но,тот факт,что он принадлежал к социал-демократической партии говорит сам за себя.А что такое социал-демократическая партия и такие как "Бундт","Обьединители","Поалей Цион","Фолькс Партай"???,..они тоже поддерживали Независимость Украины и встали на сторону "украинской независимой государственности и движения и рука об руку работают с нами"--слова Петлюры.....Так шо "извечная борьба престолов" и игра в независимость.Вопрос от кого и чего??..От большевиков?.Так на их место пришли бы тикаете же самые "большевики" только с другой этикеткой.
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]