НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК
1. Що таке національний природний парк (НПП)? – Це територія, де поєднуються інтереси природи і людей. На основі збереження природи створюється інфраструктура, що розвиває туризм, рекреацію (відпочинок на природі), створює максимально сприятливі умови для розвитку дрібного і середнього бізнесу. 2. Як це досягається? – Шляхом зонування території парку:
- заповідна зона (10-12 %) – найцінніші з природоохоронної і наукової точок зору ділянки (бо треба ж десь і рибі віднереститись, і звірині плодитись) – практично це вже нині існуючі заказники і заповідні урочища, які охороняються законом;
- зона регульованої рекреації – тут створюються найсприятливіші умови для відпочинку людей на природі;
- зона стаціонарної рекреації – готелі, кемпінги, бази відпочинку, оздоровчо-лікувальні заклади, кафе, ресторани (як правило в населених пунктах) – безмежне поле діяльності для малого та середнього бізнесу;
- господарська зона – населені пункти, поля, частина лісових господарств та ін. (максимально заохочується зелений і сільський туризм, традиційне господарювання, вирощування екологічно чистої продукції).
За винятком заповідної зони, вся інша територія може залишатися у нинішніх землекористувачів.
3. Що забороняється у національних парках? – Лише три речі:
- суцільне вирубування лісу (всі інші види рубок дозволяються);
- полювання (хоча найкращі мисливські угіддя вже зараз перебувають у приватних руках);
- будувати на території парку промислові підприємства, які шкідливо впливають на природу, погіршують стан довкілля, негативно впливають на здоров`я людей;
4. Навіщо потрібна адміністрація парку? – Створення національного природного парку – це гарантована і постійна державна інвестиція у територію, де збереглася гарна природа, а штат парку – це гарантовані робочі місця.
Національний природний парк створюється Указом Президента України, є державною установою і фінансується із державного бюджету.
В обов`язки адміністрації парку входить підтримання максимальної туристичної привабливості території, чистоти в лісах, водоймах і населених пунктах, ліквідація незаконно збудованих огорож біля водоймищ і в лісах для максимально вільного доступу туди людей.
5. Чи є приклади діяльності парків? – У світі налічується більше 38 тисяч національних парків (понад 10 %) суші, в Україні – 43 національних природних парки. Для порівняння, на Черкащині відсоток охоронюваних територій – один із найнижчих серед областей України – 3 %.
6. Де можна знайти повну інформацію про національні природні парки? – Закон України «Про природно-заповідний фонд України» (можна зробити запит через інтернет).
Міністерство екології та
природних ресурсів України
КЛОПОТАННЯ
Про необхідність створення національного природного
парку «Середньодніпровський»
З метою охорони, збереження у природному стані унікального, цінного в науково-пізнавальному, культурному й історичному аспектах природного масиву, покращення екологічного стану регіону і забезпечення рекреаційних потреб населення, відповідно до Указів Президента України від 23.05.2005 № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», від 01.12.2008 №1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об`єктів», Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Закону України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 №70-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року», Національної програми оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води подаємо клопотання про створення в Канівському, Черкаському і Золотоніському районах Черкаської області Середньодніпровського національного природного парку.
Природно-заповідний фонд Черкаської області налічує 524 території та об`єкти природно-заповідного фонду (22 об`єкти загальнодержавного та 502 місцевого значення), що займають площу 74292,53га або 3 % від загальної площі області. Це один із найнижчих показників серед областей України, що не відповідає науковим рекомендаціям для лісостепової зони та Європи загалом.
З ініціативи громади міста Канева, науковців та природоохоронних організацій пропонується створити Середньодніпровський національний природний парк (НПП) на землях Канівського, Черкаського та Золотоніського районів Черкаської області загальною площею 126130 га.
Метою створення і функціонування цього об`єкта є недопущення знищення унікального природно-історичного комплексу, збалансування економічних та природоохоронних потреб та упорядкування і розвиток туристично-рекреаційної діяльності в регіоні.
Проектований Середньодніпровський НПП розташований у Центральній Україні (Середнє Придніпров`я) на перетині Дніпровського і Галицько-Слобожанського коридорів Національної екомережі.
Територія проектованого парку складається із цінних в природоохоронному та історико-культурному аспектах земель, але, враховуючи значну антропогенну трансформацію ландшафтів регіону, об`єднати заповідні ядра в один ареал неможливо. Тому пропонується виділити кілька заповідних ядер – основних територій, частка яких у загальній площі парку складає 10 %, об`єднавши їх зонами рекреації і традиційного господарювання.
Проектований парк складається із трьох своєрідних за ландшафтною структурою ділянок, які доповнюють одна одну і охоплюють весь спектр екосистем Середнього Придніпров`я (карта).
І. Канівська ділянка розташована на правому березі Дніпра в Канівському районі Черкаської області і простягається смугою близько 30 км завдовжки і 39 км завширшки уздовж правого берега Дніпра. Це так звані «Канівські дислокації» - частина Придніпровської височини, що вирізняється гіпсометричною піднесеністю, виключно глибоким і густим розчленуванням поверхні (внаслідок катастрофічних ерозійних процесів), через що цей ландшафт називають Канівськими горами.
Тут, на порівняно невеликій території, сконцентровані всі типи ландшафтів, характерні для Середнього Придніпров`я: лісостепові, широколисті, лугові, болотні. Основний фактор високої значимості Канівського ландшафту – унікальний, всесвітньо-відомий геолого-геоморфологічний об`єкт – Канівські дислокації.
ІІ. Дніпровська ділянка розташована в долині Дніпра, включаючи острови і фрагменти ландшафтів борової тераси на лівобережжі в Канівському районі, в південно-західній частині Золотоніського та в північній частині Черкаського району. Вона характеризується домінуванням лучно-болотних комплексів, цінність яких для охорони природи визначається надзвичайно високим рівнем біорізноманіття. Ландшафти долини Дніпра є середовищем існування численних видів рослинного і тваринного світу, внесених до Червоної книги України.
До основних територій парку на Дніпровській ділянці слід віднести групу островів на Дніпрі, ділянки мілководдя у верхів`ях Кременчуцького водосховища та окремі масиви водно-болотних угідь у заплаві Дніпра на правому і лівому берегах.
Лучно-болотні ландшафти у долині Дніпра є середовищем існування для 62 видів ссавців, 254 видів птахів, 10 - рептилій, 11- земноводних, понад 40 видів риб, 1 виду круглоротих. З них 76 видів хребетних тварин занесено до Червоної книги України. Фауна безхребетних тварин налічує понад 10 тис. видів, з них до Червоної книги України занесено 54 види комах, 1 – ракоподібних, 2 – багатоніжок.
Тут представлені 17 видів судинних рослин, які є об`єктами охорони міжнародного рівня (Європейський червоний список і Доповнення 1 Бернської конвенції). Виявлено 37 видів, занесених до Червоної книги України. Тут також розміщені типи місцезростань, рекомендованих для охорони Резолюцією № 1 Постійного комітету Бернської Конвенції (1989). Із 16 типів рослинних угруповань регіону, що підлягають охороні в Україні (Зелена книга України), 12 - зростають в основних зонах парку.
Створення заповідних ядер резервату на островах Дніпра і мілководді у верхів`ях Кременчуцького водосховища дозволить охороняти місця гніздування перелітних водно-болотних птахів, а також місця нересту багатьох видів риб.
ІІІ. Ірдинсько-Мошногірська ділянка розташована в центральній частині Черкаського району. Вона характеризується поєднанням болотних, мішано- і широколистяно-лісових ландшафтів. Ділянка неоднорідна у фізико-географічному відношенні: болотні ландшафти домінують у заплаві річки Ірдинь. На надзаплавній терасі розташований величезний масив Черкаського бору. Лівий берег Ірдині високий, крутий, піднімається над рівнем Дніпра на 165м; він відомий під назвою Мошногірський кряж, який являє собою відроги Канівських дислокацій. Різноманітність природних умов визначає наявність дубово-соснових, широколистяних лісів, луків і низинних боліт.
В межах Ірдинсько-Мошногірської ділянки до заповідної зони парку слід включити асоціації широколистяних 90-100 літніх лісів Мошногірського кряжу і болота в заплаві р.Ірдинь, які є унікальним місцем гніздування рідкісних видів птахів.
Тривала історія освоєння регіону та особливості природокористування зумовили формування на території проектованого парку своєрідного культурного ландшафту. Найбільш виразною його рисою є величезна кількість археологічних та історичних пам`яток, яка свідчить про багату на події історію регіону. Це пам`ятки епохи пізнього палеоліту (поселення мисливців на мамонтів, с.Межиріч), трипільської культури (3-4 тис. до н.е., розкопки біля с.Пекарі), скіфсько-сарматського періоду (Велике і Мале Скіфські городища (IV ст. н. е.), стародавні слов`янські городища (Родень, Пилипенкова гора, Дівич-Гора). На території Трахтемирівського історико-культурного заповідника (північна частина Канівського району) збереглися залишки Зарубського монастиря з печерами, скіфський вал, пам`ятки козацьких часів. Окремо слід згадати про садибу М.Максимовича – першого ректора Київського університету св. Володимира – в с. Прохорівка, яка свого часу (середина ХІХ ст.) була місцем зібрання і дискусій інтелектуалів. Поблизу Канева знаходиться Шевченківський національний заповідник – важливий елемент культурного ландшафту області, значимий для формування не тільки регіональної, а й всеукраїнської ідентичності.
Особливе місце в проектованому парку посідає місто Канів (перша документальна згадка – у Патерику Києво-Печерської лаври між 1074-1088 роками) з привабливим архітектурним культурно-історичним ансамблем У рамках національного природного парку можуть бути розроблені заходи щодо збереження як окремих пам`яток, так і підтримки цілісного культурного ландшафту в старій частині міста. Також можуть отримати більш вагоме обгрунтування ініціативи з розвитку та підтримки туризму і рекреації в місті Каневі та його околицях.
Реалізація пректу створення Середньодніпровського національного природного парку здатна істотно посилити взаємодію органів державного управління, ділових кіл та громадянського суспільства для реалізації природоохоронних та рекреаційно-туристичних цілей на різних територіальних рівнях. Організація парку надасть змогу оптимізувати управлінську структуру і виробити спільну програму управління цією територією. Місцеве населення отримає нові можливості та іміджеві переваги для підтримки і розвитку господарської діяльності, насамперед у галузях туризму, рекреації, сільського господарства (виробництво екологічно чистої продукції).
Створення дирекції національного природного парку та відповідних служб по забезпеченню його діяльності Канівська громада розглядає як постійну і гарантовану державну інвестицію у створення нових робочих місць, збереження і розвиток унікального за природою та культурою регіону Середнього Придніпров`я. Це стане основою і вагомим аргументом для розвитку малого та середнього бізнесу і забезпечить належний баланс між сталим природокористуванням і збереженням біорізноманіття.
Посилення природоохоронного режиму в акваторії Дніпра від Трахтемирова до Черкас гарантовано поліпшить якість води, якою користуються майже 10 млн. жителів півдня України.
Наявність та функціонування Середньодніпровського національного природного парку сприятиме сталому розвитку регіону і формуванню екологічної свідомості населення всієї України, а Черкащина, за показниками заповідності, наблизиться до світових стандартів.
|