Канів в контексті регіональної конкуренції

Канів - місто втрачених можливостей. Маючи унікальні ландшафтні та природні умови та єдиний в Україні об’єкт, який притягує тисячі українців зі всього світу, розташування всього за 120 км від найбільшого туристичного ринку країни, потужний людський потенціал… місто «проспало» щонайменше 10 років, поки інші регіони активно готували та розвивали свою туристичну інфраструктуру та відповідні продукти. В той же час, Тарас Шевченко залишається символом України для всього світу і щороку тисячі людей відвідують і будуть відвідувати це місто.  Поки що,  майже ніхто з них не залишається. Яким чином докорінно змінити ситуацію на користь міста, що варто очікувати в найближчі 3-5 років і яким чином сама громада може впливати на  стан речей для свого процвітання? Ці питання зацікавили автора статті і, судячи по настроям громади, вони також цікавлять багатьох представників влади, бізнесу та простих громадян.

Канів в контексті регіональної конкуренції

Згідно оцінкам деяких київських туроператорів Канів програє в регіональній конкуренції по туризму не тільки багатьом містам – регіонам України, а й іншим  регіонам Черкащини. Простий моніторинг пропозицій на ринку внутрішнього туризму показує, що популярні екскурсійні тури на постійній основі на Умань-Софіївку пропонує не менше 12 туристичних фірм тільки з Києва, в  напрямку Чигирин-Холодний Яр та на Корсунь – більше 10,  Канів йде тільки на 4-му місці. Але головна проблема на сьогодні полягає в тому, що туристичні фірми все більше не рекомендують відвідувати Канів, оскільки інші напрямки є більш привабливими, а в Каневі «зараз немає чого дивитися, а якщо взяти до уваги дороги, відсутність готелів  та стан закладів харчування…»

Емоційно можна не погоджуватись з такими висловами і, навіть, протестувати, доказувати… Але розуміння приходить, коли знаєш факти і бачиш ситуацію в інших регіонах.

Найбільш показовим є розвиток туризму на Західній Україні. Допускаючи відносність будь-яких порівнянь, все-ж ризикну навести узагальнені характеристики по типовим туристичним містечкам:

• в місті є щонайменше 2-3 сучасні готелі (бази) 2-3 зіркового рівня з ціною в діапазоні 80-150 грв за місце. Приклад, - Бучач, невеличкий райцентр біля Дністра на заході Тернопільської області. Новий готель «Мандри» на 30 місць відкрився в грудні минулого року, це інвестиція місцевого підприємця, добротний 2-місний номер коштує 160 грв.
• є доступні та пристойні заклади харчування – середньостатистичний турист може смачно пообідати за 35-50 грв. Термін «пристойні» використовується в розумінні рівня якості закладу та обслуговування. Типовий приклад, - в м. Дубно на Рівенщині, де поруч зі знаменитим замком ви можете гарно пообідати в новому готелі-ресторані «Дубно» за 30-40 грв.
• поряд з готельною інфраструктурою розвинутий зелений та сільський туризм.  В карпатських райцентрах їх кількість вже перевищує 100 на кожне містечко, але ми можемо взяти інші регіони  – в селі Худяки на Черкащині (20 км до Холодного Яру) 8 зелених садиб пропонують гарні умови для ночівлі з 2-разовим харчуванням і це всього за 100 грв з особи на добу.
• В кожному туристичному містечку створені туристично-інформаційні центри, де кожен гість може отримати актуальну інформацію щодо базових речей (готелі, заклади харчування, найцікавіші туристичні  об’єкти) та туристичних послуг. На Прикарпатті, яка тримає лідерство в Україні таких центрів вже більше 12.
• Туристичні продукти у великому асортименті надаються місцевими підприємцями, які на певному етапі розвитку намагаються об’єднатися. Мабуть, кращим прикладом таких об’єднань є Камянець-Подільський, де на сьогодні є щонайменше 5 професійних об’єднань – готельєрів-рестораторів, гідів-екскурсоводів, орендодавців - власників садиб та квартир, ремісників, провайдерів специфічних послуг для проведення фестивалів тощо. Мета таких об’єднань – не тільки взаємодопомога та захист спільних інтересів, а й створення високих стандартів якості та спільний маркетинг своїх послуг та міста в цілому.

Пора прокидатися

На жаль, нічого подібного в Каневі немає. Враження зовні - місто наче спить, по завченому сценарію  проводячи чергову акцію по вшануванню великого Кобзаря і не помічаючи, як бурхливо змінюються тенденції на туристичному ринку в країні. Відсутність сучасних готелів середнього рівня, пропахлі куривом  кафе та ресторанчики, що скоріше нагадують типові «забігаловки» радянських часів, розбиті дороги, відсутність вказівників … для повної картини варто ще пройтися по міських пляжах чи точніше по тому, що від них залишилося.

В той же час, Канів зберігає великий туристичний та людський потенціал, яким може похвалитися далеко не кожне місто такого рівня в Україні. Навряд чи в нас є багато міст з двома заповідниками національного рівня, з 6 музеями, з історією та пам’ятками XI століття. Філіали університетів, училища, коледжі. Активні та цікаві люди, які незважаючи на всі негаразди поглиблено вивчають історію, краєзнавство, мистецтво, практикують релігійні та духовні практики, а також різноманітні види спорту та активного відпочинку. Унікальний ландшафт, природні ресурси, розташування…  Зрештою, де ще є райцентр в Україні, який кожен президент країни відвідує щонайменше двічі на рік?

Ці очевидні переваги не є таємницею ні для громади, ні для фахівців в даній області. Що ж тоді мішає реалізувати ці чисельні  переваги? На думку автора, є щонайменше 3 категорії вагомих чинників, які перешкоджають ціле направленому рухові вперед

• відсутність цілісної та ефективної стратегії, прийнятої до реалізації. Взірець туристичного бізнесу в Україні, - Кам’янець-Подільський має свою концепцію розвитку та стратегію з 2006 р і ця стратегія послідовно реалізується. В Каневі аналогічний план від 2005, здається, так і залишився на папері.
• Відсутність реальних стимулів для підприємців, прозорого бізнес-середовища, з одного боку, - але й контролю з боку влади з іншого, - по розвитку туристичної інфраструктури. Найбільш привабливі туристичні об’єкти вже приватизовані, але реально мало який з них доступний для туриста. Також показовий в цьому плані приклад Кам’янця-Подільського, де приватизовані об’єкти влада мала право повертати назад, якщо власник не привів його в належний стан і згідно підписаному договору на протязі 3-х років.
• хибні стереотипи та парадигми канівської громади
• «за стан речей відповідає влада» - не зовсім так, - громада несе не меншу відповідальність за стан речей. Більшість проектів які ми бачили*, чітко вказують на вагому, - а в деяких випадках визначальну роль громади та громадських ініціатив. На жаль, владні структури в Україні практично в усіх регіонах мають серйозні фінансові, людські та організаційні обмеження.

* Примітка. В рамках підготовки конференції 11 червня, компанією «Енеко-тур»  були організовані 2 поїздки – в Холодний Яр та на ЗахіднуУкраїну (Камянець-Подільський, Верховина, Яремче, Івано-Франківськ). В складі канівської делегації були присутні представники міськвиконкому, асоціації «Дружба», клубу «Чайка»,  приватні підприємці, журналіст.

• «головне – взяти своє » - ефективна у багатьох випадках малого бізнесу, ця парадигма є вкрай шкідливою для туристичної індустрії. Як економічний кластер, вся індустрія навіть в межах одного містечка є взаємозалежною і потребує чіткої координації. Одна слаба ланка розриває весь ланцюг. Ви можете створити чудові екскурсійні послуги або кращий в Україні пейнтбол, підводне полювання тощо, але якщо в туриста немає вибору де зупинитись, куди піти ввечері і т.п. … на цьому туризм закінчується. Простіше кажучи, всі головні гравці повинні мати спільні інтереси та якось координувати свій загальний розвиток та свою діяльність.
   
  
•  «коли прийде турист, тоді ми й проінвестуємо» - це є стереотип багатьох канівських підприємців. Багато відомих заморожених об’єктів та капітальних споруд по Каневу, низький рівень сервісу в працюючих установах викликають щонайменше здивування як у туроператорів, так і в потенційних (не канівських) інвесторів. Хто ж прийде, як нема куди та для чого йти? 

Принагідно зауважимо, що ця категорія  «парадигм» є найбільш важко змінюваною – адже починати потрібно якраз з себе.

То ж чи варто зараз інвестувати в Канів

Питання дещо риторичне, але насправді важливе. Особливо для серйозних інвесторів які мають вибір, куди вкладати гроші – ринок внутрішнього туризму в Україні росте, не зважаючи на кризу економіки в цілому. Але серйозні гроші йдуть туди, де регіон чи місто чітко зрозуміли свою перспективу та почали її будувати.

І оскільки це питання канівській громаді потрібно ще вирішити, спробуємо вказати бодай одну причину щодо доцільності інвестицій зараз – це відсутність конкуренції. Місто Тараса буде завжди мати туристів,  - їх кількість та процвітання міста від цієї кількості, - це просто питання часу. І хто з потужних інвесторів зайде першим, той отримає лаври переможця. Цю думку поділяють багато канівців, з якими автор розмовляв на подібні теми. Вхід на ринок сприятливий саме зараз – напередні ювілеїв Т.Г. Шевченка в 2011 р. та чемпіонату Європи 2012 р. Отже, інвестори, - не гайте часу.

Що має робити громада

В якості резюме вкажемо на три найбільш очевидні та важливі завдання, які напрошуються як висновки з вищенаведеного:

• Об’єднання гравців туристичного ринку  Канева в Асоціацію чи іншу громадську організацію. Така Асоціація може бути не менше впливовою, ніж владні структури. Принаймі, тема «фандрайзінгу» (залучення різних джерел інвестицій, в тому числі з міжнародних фондів) є для такої Асоціацію більш природною і, як показує досвід інших регіонів, більш ефективною.
• Налагодження ефективного діалогу між такою Асоціацією та владою. Прийняття спільної концепції та стратегії щодо розвитку туризму в регіоні.
• Як завдання №1 в рамках цієї стратегії – вирішення болючих питань готельно-ресторанної сфери міста.

Викладені думки – є виключно поглядом «зі сторони» автора, - без претензій на особливу глибину аналітики чи «правильність» висновків. Можливо, тези цієї статті стануть предметом обговорення на конференції 11 червня, на яку запрошуються представники різних спільнот та громад міста. Напевне, будуть й інші точки зору та пропозиції. Головне, щоб головні гравці почали діалог між собою, щоб активізувалась громада, щоб  місто запустило динаміку змін. Щоб величезний потенціал міста реалізовувався, а люди відчували себе творцями. Ми всі цього бажаємо. І Канів цього заслуговує.

Юрчак Олександр, незалежний експерт з питань стратегічного маркетингу, м. Київ