Ч о м у?! Прикордонний стовп та інші символи імперської Москви стоять, панують в Каневі?!
Т о м у, що свідомість канівської громади ще й досі — совкова, не відповідає високому статусу колись славного козацького міста, місця вічного спочинку Пророка нашого Тараса Григоровича Шевченка. Міста, яке має бути, але не є Духовною столицею України та Світового українства. Воно, покищо, не спромоглося досягти цього неофіційного, але не менш почесного високого звання.
Т о м у, що живуть в Каневі, переважно „славних прадідів великих правнуки погані”, а відтак і влада в ньому не українська, а яничарська. Хтось, правда, намагався спалити пам'ятник Леніну. Але він, хоч і ідол, та як відомо, не з дерева ж видовбаний і стоїть він, як і стояв, вилискуючи свіжою фарбою під опікою яничарів — вірних ленінців. Серед всього цього неподобства кричущим є той факт, що прикордонний стовп(?) і пам'ятну дошку встановлено 28 травня 2008 року на 17-му році нашої з а л е ж н о ї незалежності на честь 90-ої річниці прикордонних військ СССР?! Наче Канів — прикордонне військове містечко СССР — давно неіснуючої держави, колишнього окупанта України, правонаступницею якого є московська імперія в новій іпостасі — псевдодемократичній. Застовбили! Щоб знали українці хто в Каневі, та й в Україні, хазяїн. Яничари відверто знущаються з нас, говорячи: „Ви можете ще ходити до Шевченка, як вам заманеться. Та невдовзі ми і його приватизуємо. Поставимо надбрамну церкву московського патріархата і будете йти до свого пророка через нашу прохідну та ще й платитимете нам гроші". Дожилися! Сьогодні в Каневі стоїть аж два пам'ятника Леніну в повний зріст! Безліч вулиць носять імена колишніх московських керманичів та їхніх поплічників, є й інші атрибути московської червоної чуми.
А влада закриває на це очі, напевно спить. Тож нам вже час „Гострить сокиру Та й заходитися будить!" Вже час ставати до роботи, Очистить Україну від сволоти, Життя достойне відродить.
Тільки непохитна воля, непереборнеє бажання бути господарем своєї долі на своїй землі дадуть нам шанс утвердитись в цьому світі вільною могутньою нацією, закласти надійний підмурівок нашого розросту на благо і щастя нам, нашим дітям і нащадкам. На це благословив українців Тарас Григорович Шевченко. Він закликав:
Прокиньтеся ж, брати мої Кайдани порвіте, І вражою злою кров’ю Волю окропіте.
С ь о г о д н і ми не повинні знову іти за збанкрутілими лідерами. Н і! Ми Маємо згуртовано іти шляхом боротьби за наші кровні інтереси, шляхом, який торує ВО “Свобода”.
І ніщо нас не зупинить у пориві до Свободи Тільки в єдності здолаєм нездоланні перешкоди.
Свобода за год до парламентских выборов решила начать предвыборную кампанию (читай просвещение населения). Откуда-то взялись Калимахи, Таты, Гайдамаки, пишущие на одну и ту же тему. Ну-ну. Просвещайте народ. Лично я не испытываю неприязни до этой партии, но, думаю, пройти в парламент в следущем году у Свободы шансов ну очень-очень мало. Практически нет. Уж больно там многовато дурисвітов непримиримых.
Интересно, админу отстегивают за "широкую пропаганду" местного населения?
Лешик адже Канівнет не є закритим клубом і кожен може сказати що думає...Не все ж мовити про "тарєлки" та "виделки"...Еге ж?
До речі я теж немаю до "Свободи" чи до когось іншого ніякого відношення...а просто такий собі - самітній гайдамака)))
Олекса - я нiчого заявляти ворогам не буду, ворогiв треба або знищувати, або перетворювати в друзiв.
Тепер твоя черга – кого ти вважаєш ворогом: твого росiйськомовного сусiда по вулицi, чи пересiчного росiянина, чи Путiна, чи Януковича, чи Квакера з Кудвакером?
Тоха ти живеш не в лісі або на безлюдному острові, тому чи хочеш чи ні а політикою ти займаєшся.
Політика це не тільки депутат чи президент.
Політика (грец. ???????? - "мистецтво управління державою") - сфера діяльності, пов'язана із стосунками між соціальними групами, суттю якої є визначення форм, завдань, змісту діяльності держави.
- Політика - це всеосяжний феномен громадського життя, що пронизує усі її форми і що включає усі форми соціальної активності людей усі види діяльності по їх організації і керівництву у рамках процесів виробництва;
- Політика - це управління розподілом ресурсів;
- Політика - це сфера життєдіяльності суспільства, пов'язана з отриманням, утриманням і використанням влади;
- Політика - це прагнення до участі у владі або чинення впливу на розподіл влади, будь то між державами, будь то усередині держави між групами людей, які воно в собі містить;
- Політика - це участь в справах держави, напрям держави, визначення форм, завдань, змісту діяльності держави;
- Політика це діяльність організації (її поведінкова модель) по реалізації своїх цілей (інтересів), наприклад: - технічна політика;
- Політика - сукупність заходів і дій, спрямованих на досягнення свідомо заданого результату;
- Політика - форма суспільної свідомості, що виражає корпоративні інтереси співтовариства, і що проявляється в громадянському суспільстві (державі) у вигляді течій, рухів, профспілок і інших громадських організацій і об'єднань по специфічних інтересах. Найбільш досконалі і організовані з них партії і церква.
У основі політичних процесів лежить сукупність ідей і методів їх реалізації. Політика носить виражений часовий характер, тобто може змінюватися.
Залежно від виду організації розрізняють: державну політику, військову політику, політику партії, технічну політику (для виробничих організацій) і тому подібне.
Залежно від напряму діяльності організації розрізняють: внутрішню і зовнішню політику, соціальну політику і тому подібне.
- мистецтво управління державою і суспільством;
- сукупність соціальних ідей і обумовлена ними цілеспрямована діяльність, пов'язана з формуванням стосунків між державами, народами, націями, соціальними групами;
- сфера діяльності держави, партій, громадських рухів.
- прагнення до участі у владі або до чинення впливу на розподіл влади (Макс Вебер).
Мислителі минулого визначали політику по-різному: як "царське мистецтво" управляти усіма іншими мистецтвами (ораторським, військовим, судовим і т. д.) і уміння "оберегти усіх громадян і по можливості зробити їх з гірших кращими" (Платон); як знання про правильне і мудре правління (Макіавеллі); як лідерство державного апарату або вплив на це лідерство (Макс Вебер) як боротьбу класових інтересів (Карл Маркс). Сучасні політологи визначають політику як діяльність з приводу громадських інтересів, виражену в поведінці громадських груп, а також як сукупність поведінкових моделей і інститутів, регулюючих громадські стосунки і що створюють як сам владний контроль, так і конкуренцію за володіння силою влади.
Чим більше сьогодні читаю політичні дискусії на нашому сайті, тим стає мені сумніше.
Хто ж правий в суперечках? Ви ж всі самі добре знаєте, що сварки і суперечки є бездонним матеріалом для гумористичного фольклору як українського, так і іншого національного. Бо як правило правих у сварках не буває. Але кожен вважає себе саме таким, а для стороннього виглядає смішним, або нерозумним. Саме тому я рідко вставляю в них свої коменти, незважаючи на те, що обговорювати пробуємо те, що болить більшості з нас, тож і мені теж. Та належно обговорити дійсно ми не вміємо.
Але «носа вже встромив в тему», тож дещо скажу.
Перш за все скажу, що неправильно і небезпечно бачити ворога України в кожному, хто поряд з тобою живе, але по іншому думає, іншою мовою думку свою відстоює, в інший храм молитися ходе. Якщо поглянете на оточуючих Вас людей не заангажовано, то обов’язково помітите, що більшість людей навколо Вас – свої, рідні, українці. Вони потерпають, сумують з фактів нашого національного приниження перш за все злиденним життям в Україні на фоні рівня життя інших європейців, але при цьому казковим статкам наших олігархів, особисті доходи яких співставні з доходами державного бюджету України. Але більшість людей в бесідах не підтримують торгівлю суверенітетом, свободою, українським Кримом, чи Севастополем, чи Сходом в обмін на поступки в оплаті російського газу. Наші люди готові протидіяти зрадам національних інтересів політиків, готові відстоювати гідне життя. Але для цього потрібний дійсно харизматичний, дійовий і відповідальний національний лідер і справжня політична сила для його підтримки. Таку силу ще треба сформувати, виплекати всім патріотичним народом разом.
Але, друже Олексо, коли говориш про партію ВО «Свобода», то передчасно ототожнюєш її з силою. Нажаль, про силу це не зовсім правда і тому – безвідповідально перед людьми. Партія така є, а сили ще у неї немає. Сильна у «Свободи» ідея, ідеологія українського націоналізму. Націоналізм спасав народи багатьох держав у важкі для них часи, сподіваюся – український націоналізм порятує Україну. Але при умові, якщо у нас вистачить розуму не завадити цьому.
Всі Нації в світі між собою різняться мовами. Має рідну мову й українська Нація. Але українську націю протягом століть знищували, вбивали, вбиваючи у тому числі її мову. Тож реальність така, що сьогодні багато українців користуються в побуті чужими мовами. Але якщо проаналізувати виступи на українських сайтах, форумах в чатах, то знайдемо багато розумних і патріотичних виступів справжніх російськомовних українських патріотів. Крім того українська діаспора в усьому світі солідарна з нами, підтримує наші ідеали і стурбована подіями, що відбуваються останнім часом в Україні. Прикладом є розміщений в інтернеті «Заклик українців Канади до Президента України» від 20 травня 2010 р., який підписав президент Конгресу Українців Канади пан Павло Ґрод. В Канаді живуть і працюють на благо Канади 1,2 млн. українців. Громада українців має значний вплив на державу Канада.
Тож єднаймося. Тільки навколо чогось чи когось не вийде. Єднаймося В (а не навколо) єдину українську родину: поки що різнобарвну, різномовну, з різними вірами, але єдину Націю, свідому того, що Україна на всіх одна і ніхто, крім нас, її не порятує. Об’єднаємося – тоді ми СИЛА. Тоді порятуємо свої національні інтереси, свою гідність, свою честь і відродимо і рідну мову, і українські традиції, і налагодимо українське життя в Україні.
Коли розсудливими будемо до об’єктивності «совкової» свідомості частини сьогоднішнього українського суспільства, то скоріше ці обмануті групи людей зрозуміють нас, що вшанувати славу українців, які боронили кордони інших державних утворень, які в минулому були на окупованій колись нашій землі, і досвід яких успадкували наші національні захисники кордону, правильніше в незалежній Україні пам’ятними знаками з тризубом, а не радянським гербом, на прикордонних стовпах. Бо ті пам’ятні знаки заслужили наші земляки-українці.
Мудріші і розсудливі «свободівці» швидше й довіру народу отримають на владні повноваження. Раджу враховувати помилки, набуваючи політичного досвіду.
basozy: Аффторитетно заявляю, що "Свобода" на следующих выборах пройдет в раду.
ООООчень сомневаюсь. "Свобода" слишком воинственно настроена. Украинцы устали от воинственности. Вам нужно менять тактику.
asolya – називаєш войовничими тих – хто непідставляє шию у ярмо! Тих хто нейде на власний забій теж войовничі?
Забула обізвати ще радикалами – знай я це слово іншомовного походження розумію як – „робити правильно”.
Більше місця для „клейм” немає вже, понаставляли до тебе.
Шановні! А чи знайоме вам поняття ментальності? Українського менталітету?
Глибинні пласти українського менталітету, безумовно, закладені землеробством, яке з найдавніших часів було головним заняттям арієзованого проукраїнського та українського етносів.
Закодовані на рівні архетипу «Україна», закріплені в традиціях та мові головними рисами українського національного характеру - є тонке відчуття гармонії, виважений підхід до вирішення складних справ, працьовитість, відсутність агресії, ліричне сприйняття життя, м'який гумор, відчуття господаря та певний індивідуалізм (дещо завищена самооцінка, хвалькуватість, пасивність в громадських справах).Мало хто з українців має амбіцію своєю справою скорити світ. Українець — консерватор, який не довіряє змінам, який прагне не знайти щось нове, а зберегти вже створене.
Тому українця не можна ламати через коліно. Крайньо права "Свобода" робить саме це. А тут обов"язково необхідно враховувати ментальність українця. А справу свою робити виважено.
Для цього необхідний час.
Врахуйте це, панове. Агресивність - не українцська риса.
Тому час "Свободи" ще не прийшов.
asolya Отакої...то ми виявляється - гречкосії...та Ні, запорожці вже давно проміняли жінку на тютюн та люльку...
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]