kaniv.net logo

Веб-камера в центрі Канева






















Головна > Блоґи > Grom 

Донбасс — исконно украинская земля. Кальмиусская паланка Запорожской Сечи

Кальмиусская паланка — военно-административная единица Запорожской Сечи в XVIII веке. Одна их семи паланок. Наибольшая из паланок по размеру территории и наименьшая из паланок по количеству жителей.

Паланка занимала земли от верховий реки Волчья до берега Азовского моря от Кривой косы до Бердянской косы (практически, нынешняя территория Донецкой области — Ред.).

Кальмиусская паланка охраняла Приазовье, куда могли совершить набег татары из Крымского ханства или Ногайской орды. Также паланка охраняла Солоный путь (Кальмиус — Миус).

В устье Кальмиуса у паланки была построена крепость Домаха.

Вдоль рек Кальмиус, Грузская, Торец и Волчья паланка имела 60 укреплённых хуторов-зимовников.

Войско паланки состояло из 600–700 казаков.

Фото:

 

Закладной камень памятника в Донецке в честь 500-летия Кальмиусской паланки

То, что земли Запорожья и Днепропетровщины являются колыбелью запорожских казаков — факт общеизвестный.

А то, что наш донецкий край издавна известен как казацкий, многих удивляет сегодня.

А ведь, действительно, значительная территория нынешней Донецкой области еще в XVI веке была освоена запорожскими казаками.

Первые запорожские займища появляются во времена Старой, или Базавлуцкой Сечи (1593–1709 гг.).

Как считают исследователи, первоначальное заселение края было связано с поиском казаками второго, запасного выхода в Черное море. Обычно запорожцы, совершая походы против татар и турок, выходили в Черное море через устье Днепра, прорываясь сквозь турецкие заслоны.

Так как это не всегда удавалось, запорожцы стали использовать хотя и более длительный, но менее опасный путь по Днепру до Кодака, затем в реку Самару, из нее в Волчьи Воды. А от Волчьих Вод до реки Кальмиуса (25 км) они тянули чайки волоком. По Кальмиусу они входили в Азовское, а затем в Черное море.

При прохождении такого длительного пути необходимо было пополнять продовольственные запасы, ремонтировать суда и т. д.

Таким образом, по реке Самаре и Волчьей запорожцы основали зимовники (хутора).

Источники свидетельствуют, что на Волчьей была построена пристань, береговая станция для судов, плававших в Азовское море.

Выше по реке находился зимовник, в котором жили казаки, обслуживавшие запорожскую гребную флотилию. Здесь впоследствии возникли села Алексеевка и Андреевка.

На Кривом Торце, в его верховьях находился зимовник (Ясиноватое), ниже вблизи реки существовало несколько казачьих землянок и зимовников (Железное).

В XVI веке запорожцы обживали берега Северского Донца. Они продвигались на восток по Донцу. В урочище Макаров Яр (ныне село Пархоменко) был основан зимовник для казацкого пикета. Над Донцом возвышался сторожевой курган. В окрестностях. Макарова Яра были обжиты байрак Тертышныя и овраг Скелеватый.

Углубляясь на юг от Донца, запорожские казаки поселились на Лозовой (приток Лугани), где впоследствии возникло село Дозово-Павловка (ныне г. Брянка).

На реке Луганчике в урочище Шелковый проток появились зимовники и хутора нескольких казацких старшин с семьями, с челядью наймитами.

При устье Кальмиуса еще в XVI веке был запорожский сторожевой пост, впоследствии здесь была построена небольшая крепость «Домаха», которая в XVII–XVIII вв. называлась Кальмиусской, и была центром Кальмиусской паланки. Кальмиусская паланка особенно часто упоминается в документах Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского (1734–1775).

Кроме того, на территории Донецкой области приходилась и часть Самарской паланки.

Кальмиусская паланка, по мнению Д. Яворницкого, находилась между Волчьей, Кальмиусом и Азовским морем (Александровский, Бахмутский и Мариупольский уезды).

Это территория нынешних Волновахского, Володарского, Першотравневого районов полностью, Великоновоселковского, Марьинского районов кроме их северных верхушек, части Ясиноватского, Тельмановского, Новоазовского, Старобешевского районов и части города Донецка.

Часть Самарской паланки на территории нынешней Днепропетровщины занимал район по Волчьей с притоками, и район по верхнему течению Торца.

В пределах так называемых «вольностей» утвердился дух Запорожья, его традиции, особенные общественные отношения, когда принцип военной демократии определял фактически все функционирование управления, обычное право, быт и т. д.

Военная и судебная власть в Кальмиусской паланке принадлежала казацкому полковнику, которого назначал Кош.

 

http://argumentua.com/stati/donbass-iskonno-ukrainskaya-zemlya-kalmiusskaya-palanka-zaporozhskoi-sechi

Grom

14 квітня 2015, 07:07

Теги статті:
Донбасс  
Голосів:
1
01

Всього коментарів: 2

Сторінка коментарів: 1
святослав

15 квітня 2015, 19:15

IP: 95.135.20.xxx
Рейтинг: 1
У Гайъ той, може кожен увыйти, і відчувати Глибинні Таємницы (Країна Мрій)

Grom

16 квітня 2015, 06:55

IP: 78.111.190.xxx
Рейтинг: 0
Ситуація на Донбасі стала наслідком довголітньої політики, вважає український етнолог Леся Гасиджак. Науковець кілька років досліджувала демографічні, міграційні, культурні, духовні особливості Донбасу. Про невідомий і відомий донецький край розмова з Лесею Гасиджак.

Не гірська Івано-Франківщина чи Закарпаття, не Херсон чи Волинь, а саме Донбас, як найменш досліджений регіон, зацікавив Лесю Гасиджак. Вона хотіла відкрити і зрозуміти цей край, передусім для себе. З 2005 до 2012 року їздила в наукові експедиції, ходила від хати до хати, бувала на шахтах, спілкувалась з людьми, аналізувала і вивчала архівні матеріали. Результатом праці став захист дисертації – «Процеси трансформації етнокультури українців Донеччини наприкінці 20-го – на початку 21-го століття». А зараз Леся Гасиджак відгукується на кожне запрошення, щоб прочитати лекцію «(Не)Відомий Донбас: історичні міфи та культурні реалії», щоб мешканці інших регіонів і для себе зрозуміли цей край і процеси, які там відбуваються, позбулись стереотипів.

Донбас – це справжній український регіон
– Донбас – це справжній український регіон. До 15-го століття це було Дике поле, по якому ходили і жили всі, хто бував на Півдні України. 15–18-е століття – період козацької колонізації, до якої потім додалась урядова імперська колонізація і самовільне заселення селянами-втікачами, які шукали собі вільного життєвого простору. Так тривало до початку 19-го століття.

Юзівка (нині Донецьк) була європейським містом. Там були школи, гімназії, фабрики парфумерні і солодощів, було середовище
Леся Гасиджак
Леся Гасиджак
А вже у 19-му столітті починається промислова колонізація, індустріалізація цього регіону. Приходить, як власник, іноземний капітал, британський, французький, бельгійський. Юзівка (нині Донецьк) була європейським містом. Там були школи, гімназії, фабрики парфумерні і солодощів, було середовище. Звісно, що були відсталі сільські околиці, але центр був європейським містом. Нічого з кінця 19-го століття не збереглось. Болить мені серце, коли згадую про особняк Джона Джеймса Юза у стилі ренесансу. Невідомо, що нині з цією будівлею…

Наприкінці 20-х років розпочалось цільове заселення Донбасу робітниками з російських губерній
У середині 19-го століття була потреба в робочих руках, тому починається заселення селянами з російських губерній, які шукають для себе кращого місця, щоб жити та існувати взагалі. І цей процес триває до початку 20-го століття. Потім революція. І вже наприкінці 20-х років розпочалось цільове заселення Донбасу робітниками з російських губерній. Бо український селянин володів земельними наділами і борги у них були менші, як не дивно. Вони не мали потреби залишати все господарство і йти працювати на Донбас, працювати на промислові підприємства. Тим часом російські селяни були бідніші і не мали виходу, тому інтенсивно заселяли Донбас з 1905 року.

– А потім Голодомор 30-х років практично винищив українських селян, і у порожні хати поселялись чужинці.

Донецька область входить у десятку областей, які найбільше постраждали під час Голодомору і репресій. Задокументовано, що вимерли десятки сіл від голоду, які потім заселили вихідці з Росії
– Донецька область входить у десятку областей, які найбільше постраждали під час Голодомору і репресій періоду «Великого терору». Це робили зумисно. Задокументовано, що вимерли десятки сіл від голоду, які потім заселили вихідці з Росії. Наприклад, у 1933 році на залізничну станцію прибуло 147 ешелонів з людьми, а також перевезли худобу і цілі колгоспи. 28 грудня 1933 року на станцію в Донецьку, тоді Сталіно, приїхали 44 ешелони, де розміщувались 3538 селянських родин. Це я лише навела дані про два етапи з ешелонами, з цього можна робити висновок, яким масовим був потік постголодоморного заселення Донеччини.

– І це були люди, які нічого не знали про Голодомор.

Коли сьогодні жінки чи чоловіки у селах Донеччини чи Луганщини говорять, що моя мама нічого не розповідала про Голодомор, вона і не могла про нього знати, бо поселилась у готову хату
– Так, тому, коли сьогодні жінки чи чоловіки у селах Донеччини чи Луганщини говорять, що моя мама нічого не розповідала про Голодомор, але вона і не могла про нього знати, бо поселилась у готову хату і ніколи не цікавилась, хто жив там до неї, вона просто не пережила голод.

– На коли припала найбільш активна міграційна хвиля на Донбасі?

Цей регіон був полем експерименту, де він вдало був витворений
– Це з 1939 року, коли оголошувались оргнабори, видавались комсомольські путівки, особливо після Другої світової війни. Тоді під гаслом відбудови промисловості Донбасу почалось масове чисельне спрямування людських потоків на промислові підприємства. Щороку на Донеччину, тобто лише у Донецьку область, прибувало від 400–700 тисяч населення. Звісно, що не всі залишались, плинність робочої сили таки була. Але це був такий мікс, коли ми розуміємо, що у цьому міксі при агресивній ідеологічній політиці утворювалась інша спільнота, яка не була характерна для донецького краю. Цей регіон був полем експерименту, де він вдало був витворений.

– Дуже багато репресованих мешканців Західної України після заслання не мали права поселятись вдома, їх скеровували на Схід, як і багатьох переселенців з колишніх етнічних земель у Польщі.

– Донбас зазнав кілька міграційних хвиль українців з етнічних земель. На південь України і Донецьку область, зокрема, переселили українців-бойків у 1951 році внаслідок обміну прикордонними територіями між Польщею і Радянським Союзом (35 тисяч бойків виселили з Карпат у Донецьку, Херсонську, Одеську і Миколаївську області – ред.) Я називаю цю сторінку донецькою Бойківщиною. Ще до початку цих бойових дій, які зараз тривають, були цілі компактні села, заселені етнічними українцями у Артемівському, Тельманівському, Олександрівському районах Донецької області. В Артемівському районі поруч було 4 села, де українські бойки жили компактно, і тому зберегли духовну культуру. В Олександрівському мешкали розпорошено, у Тельманівському були русифіковані, і там нічого не залишилось від бойків, утворилось поліетнічне середовище, і українці сильно асимілювались.

– Коли ви їздили донецькими містами та селами, спілкувались з людьми, розуміли, що рано чи пізно там спалахне конфлікт і навіть дійде до війни?

Ніхто не пропагував на Донбасі українськості, туди не їхали митці. Українці у цьому регіоні нарікали, що про них забули, ними ніхто не цікавиться
– Я не допускала думки, що може бути війна у 21-му столітті. Не могла подумати, що аж так закрутиться. Але про сепаратистський дух і настрої говорила, бо це там відчувалось, особливо на рівні керівників підприємств. Це були комуністи при владі по 40–50 років, і нічого не змінювалось. Ніхто не пропагував на Донбасі українськості, туди не їхали митці. Українці у цьому регіоні нарікали, що про них забули, ними ніхто не цікавиться. Українське більшістю населення сприймалось через призму шароварів, тобто було викривлене бачення, але на цьому нічого доброго не могло народитись.

Політики у 2005 році нав’язали мешканцям Донбасу комплекс відсталого регіону
Коли я їздила з експедицією у 2005–2006 роках, то люди чекали більшої уваги від президента Ющенка, шахтарі пам’ятали його, як прем’єра. Тим часом політики у 2005 році нав’язали мешканцям Донбасу комплекс відсталого регіону, де проживають люди з відсутнім інтелектом, і цим людям доводилось постійно виправдовуватись, а незадоволення накопичувалось і негативно впливало на саму людину.

Звернімо увагу, що зайняті сепаратистами землі – це південь Луганщини і південний схід Донеччини, тобто промисловий Донбас. А там, як зазвичай буває у таких регіонах, є вихідці з різних областей, з різною культурою, цінностями. У такому промисловому регіоні все залежить лише від державної політики, які там домінуватимуть настрої серед мешканців. Натомість північна частина, що під контролем України, залишилась проукраїнською, там 80% населення вважає себе українцями, і слобожанці не підтримують сепаратистів.

У 2005–2006 роках у Донецьку закрили кілька україномовних шкіл. Це вже був дзвіночок, і донецька інтелігенція голосно говорила про це, але Київ її не чув
У 2005–2006 роках у Донецьку закрили кілька україномовних шкіл. Це вже був дзвіночок, і донецька інтелігенція голосно говорила про це, але Київ її не чув.

– Водночас, на Донбасі великий вплив на людей мало і має духовенство УПЦ (МП). Чи Ви відчували це під час опитування мешканців?

– Опитуючи людей про знання історії, культури, всі говорили, що раніше не знали, як робити, а тепер батюшка навчив. Ніхто не цікавився, а що батюшка вчить. Потім зрозуміла, що, коли питала про Голодомор, то кажуть – не було, бо так каже батюшка. Політики не хотіли втручатись у цю ситуацію, до теми сепаратистських настроїв в Московському патріархаті влада не мала справи. Зауважила, що багато священиків на Донбасі закінчили семінарію в Росії.

З 1939 року радянська влада робила все, щоб стерти генетичний код національної пам’яті на Донбасі.

– Як Ви гадаєте, чи з цим регіоном взагалі можна ще буде співпрацювати у майбутньому, коли закінчиться війна?

– Є багато ініціатив у країні, щоб їхати у звільнені райони, письменники везуть книжки, музиканти – концерти. Їдуть, потім поширюють фотографії, як роздавали книжки, я в це не вірю. Якщо ви мені кинете французьку книжку, то після цього я не почну думати французькою. Утворилась велика прірва, і для її цементування потрібні роки, а в нас їх немає. Мабуть, це буде федеральна земля чи офшорна зона, звісно, що це буде не на руку українському духу, українській свідомості.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/26957848.html

www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій,
оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом

Сторінки коментарів:



Вхід
Login:
Пароль
Пам'ятати?
Реєстрація
Забули пароль?

Нові теми:

Товариство тверезості напідпитку

Влада людей з особливими потребами

Шабунін, який став учасником бойових дій, жодного разу не з’явившись у своєму підрозділі, займеться реформою ДБР, – Бойко

Силовики будуть ще більш жорстко реагувати на факти надання «липових» інвалідностей для ухилення від мобілізації.

Власник "УП" Фіала одночасно фінансує медіа в Україні, а його ТРЦ в Криму платить податки в РФ

Шукаємо волонтерів для юридичної допомоги!

Проблеми з виплатами військовим: де шукати правду?

Болівар не витримає двох

Бойова робота 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу

Ненароджені для війни від 3 ошб

Популярні за тиждень:

Про що зараз спілкуються:

Анті-гоблін
Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами? Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки. Анекдот. Зах.. [весь]
Влада людей з особливими потребами [1]

Цімо Sіла
"Думаю, що глава держави Андрій Борисович Єрмак (нехай святиться ім’я Його!) відправив у США прохати дозвіл на удари по території Росії не того клоуна. Треба було Кошового відправляти" - пиш.. [весь]
Шабунін, який став учасником бойових дій, жодного разу не з’явившись у своєму підрозділі, займеться реформою ДБР, – Бойко [2]

Цімо Sіла
Володимир Бойко починав цікаво. Донецький і викрив судимості януковича, пише веселі пасквілі на силовиків, але якщо він сам позиціонує себе на фронті, то звідки в Бойка скільки часу на юридичну, .. [весь]
Шабунін, який став учасником бойових дій, жодного разу не з’явившись у своєму підрозділі, займеться реформою ДБР, – Бойко [2]

tzs
WayBe, Вітаю Ва теж!
вірші. [8]

WayBe
tzs, це ж треба. 13 років тому :) Вітаю!
вірші. [8]

tzs
В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається Мужик впіймав чарівну рибку… «Пусти мене й бажання швидко Тобі я виконаю в дар». «Багатим хочу буть, я.. [весь]
вірші. [8]

tzs
Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку
вірші. [8]

WayBe
vity,не пий більше
pruvit. [2]

vity
ШО/можнА ПРОГРАМУВАТИ?
pruvit. [2]

slavikf
Тут може бути ваша реклама (закреслено) рахунок для донатів 3 ОШБр
Ненароджені для війни від 3 ошб [1]

Активні оголошення:

Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення

Розділи новин:

З блогів
Міські новини
Регіональні новини
Цікавинка
Влада
Податкова
Спорт
Шевченко
Історія
Кримінал
Спортивні новини
Новини
Анонси
Районні новини
Новини району
Вибори
Політика
Флейм
Віка
Космос
www.kaniv.net
Video
Розповіді
Видання
Міські новини, екологія
Нещасний випадок
Статистика
Мистецтво
Долі людські
Транспорт
Війна
Політика, канів
Цікавинка регіональна
Історія, Свято
Обговорення
Дніпрова зірка
Бизнес
Історія, політика
Сміх тай годі!
Наука
Пожежа
Криминал
демократія і авторитаризм
права людини
Обхохочешься блин
Карти
Розваги
Милосердя
Обласні новини
Недільна школа
Міські новини, КУКіМ
Міські новини, зустріч з міським головою
Пенсійний фонд
Новини ринку
Екологія
Торренты
Канівщина,затримано, крадій, ліс
Центр Молодіжних Ініціатив
Телекомунікації
Бізнес
чат, чам
фото

Листопад
НдПнВтСрЧтПтСб
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Календар новин     


Правила сайту
Новини
Оголошення
Афіша

© 2006- Рекламна агенція "РЕКЛАМЕРА".
Контакт для розміщення реклами та матеріалів на сайті: (096) 9991699, email: waybester@gmail.com


Інформаційний партнер проекту - "Дніпрова зірка"