1. "Ми (росіяни - ред.) через приєднання Криму, замість брата і друга, який поруч з нами, вже отримали злого ворога - на всі часи"
2. "Крим - не іграшка: відібрав - віддав назад. Народ Криму - також не іграшка. Треба рахуватися з тими, хто там живе. Був проведений референдум і дійсно, я в це вірю, велика частина кримчан висказалась за приєднання до Росії. Але уявіть собі, що Кубань проголосує за те, щоб приєднатися до США. Значить, Штати можуть зайти туди і заволодіти Кубанню? І як би ми назвали цей акт? Напевно, окупацією..."
3. "Нічого зрозуміти не можна. ЗМІ не доносять до мене повну картину того, що відбувається. Чому туди (на Донбас - ред.) їдуть якісь добровольці з Росії? Яким чином вони туди проходять? Є ж кордон!... Він повинен бути закритим. А тут десятки, сотні добровольців зі зброєю його перетинають. Як таке можливо?"
4. "Чи хочемо ми смерті солдат з тої чи іншої сторони? Це ж наші браття, наші діти, наші онуки. Припиніть це будь-яким способом, властивим людині, а не звіру. Жадібність, честолюбство, політичні амбіції - не найкращі порадники в цьому питанні. Будьте людьми, припиніть війну. Подумайте, що скажуть про нас наші з вами нащадки!"
5. "В російській Конституції є рядок, в якому говориться: наша країна - вільна. Значить, громадянин, артист має право робити все, що не заборонено законом. За що засуджують Макаревича? За те, що він дав концерт у країні, з якою Росія формально не знаходиться у недружніх стосунках. Війну не оголошено, офіційно її немає. Чому Макаревич не може співати в цій країні, де у нього запланований концерт?"
6. "Зараз я, чесно кажучи, дуже мало дивлюся телевізійні програми, але інколи доводиться. Вмикаєш, а там - Соловйов або ще хтось. І - набір людей, який вже позастрягав у зубах. Все ті самі люди, що говорять ті самі слова, за які мені буває просто соромно. Чому це відбувається? Думаю, що слово "патріотизм", яке часто зараз звучить, сприймається неправильно, вкрай убого"
7. "Раб сидить в наших генах ще с рюриковщини. Лакей Фірс в "Вишневому саді" згадує, що "перед нещастям сова кричала". А на питання, перед яким нещастям, відповідає: "Перед волею". Це ж Чехов сказав, а не хтось інший! В нас і досі сидить страх перед барином, несправедливою владою: а раптом візьмуть і посадять. Треба по краплі видавлювати з себе раба, в тому числі, і на виборах"
8. "У людей з'являється роздратування проти тих, хто поводить себе неординарно. Тому були вбиті Пушкін, Столипін і Маяковський, свистом і насмішками зведений у могилу Сахаров. Навіщо? Їх вбиває сам народ. Щоб, мовляв, не видрючувався, не підкреслював чиюсь сірість. Але неординарні і "незгодні" з 'являються знову"
9. "Але так само, як отруєне повітря отруює людей, збуджуючи хвороби, так і потворна та хвора моральна атмосфера калічить душі людей, інколи впливаючи навіть на зовнішність"
10. "Думаю, це одна із найбільш значимих цінностей нашого сьогоднішнього життя - розмаїття книг у крамницях, можливість читати, порівнювати, робити самостійні висновки"
Отец мой прошел всю войну, вернулся домой майором, уже в июле 1945-го. Чем старше он становился, тем чаще рассказывал о войне. И теперь мне кажется, что он и подобные ему люди были счастливы все эти четыре военных года. Потому что они делали правое дело – защищали свою родину от фашистов, свои семьи, дома, свои любимые леса и поля. Недаром наш лозунг был: "Наше дело правое, враг будет разбит, победа будет за нами". Но вот что касается сегодняшней войны на Украине – честно говоря, я не очень понимаю, что там происходит и почему. Кто от кого что защищает? Думаю, нам не сообщают всей правды об этом. А раз не сообщают, значит, что-то мы делаем не совсем правое.
— Вы думаете, не за совсем правое дело бьются ополченцы Юго-Востока?
— Я не понимаю, за что именно они бьются. Ужасно только одно: гибнут мирные люди, в первую очередь, конечно, военнообязанные, а затем дети, женщины, старики. Они-то в чем виноваты?.. Этих мерзавцев, кто бы они ни были, спровоцировавших военные действия, рано или поздно будут судить судом всех народов.
— Кого вы имеете в виду?
— Я не знаю. Кто-то ведь в этом заинтересован! Кому-то нужно, чтобы гибло гражданское население, а на Юго-Востоке Украины была кровоточащая рана.
Кому нужна чужая кровь? И главное, непонятно — во имя чего? Я не понимаю, каких целей добиваются так называемые повстанцы. Отделения от Украины? Нет. Того, чтобы быть с Россией? Тоже нет — они этого требования не выдвигают. А даже если бы и выдвигали – мало ли кто чего требует. Федерализации? Так она им обещана.Каких-то изменений в конституции?На это в Киеве тоже уже согласны. Чего же эти люди дальше-то сопротивляются?! Может, хватит отстреливаться, ребята, — за что вы бьетесь? Нет, опять стреляют…
18+
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом