Пройшли віки та легенда Королівської криниці жива… Її вода, як і в давнину, вгамовує жагу канівчан. За результатами дослідження 22 квітня 2010 року проведеного Канівською рай санепідемстанцією якість води з лісового джерела Королівська криниця повністю відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги. Контроль за якістю».
24 квітня 2010 року біля лісового джерела Королівська криниця, на околиці Канева пройшла народна толока з впорядкування місцевості, очищення від минулорічних гілок та чагарників, як самого джерела так і облаштування підходу до яру та доріжки по його дну.
На заклик ентузіастів (див. Дніпрову зірку № 11-12 від 05.02.2010р. та № 33-34 від 23.04.2010р.), який підтримала громадська організація «Фонд розвитку «Шевченків край» (голова Яків Прогнімак), міськвиконком, підприємці та просто небайдужі люди відгукнулося понад 50(!) осіб. Без перебільшення ця подія вирізняється із числа просто собі суботника по очищенню сміття – це була справжня ТОЛОКА!
Олександр Крижанівський та Микола Підгайний із сусідами забезпечили інструментами (працювало відразу три бензопилки), підприємці з Канева - Олександр Коляда, Олександр Білецький, Ігор та Олег Сухобруси, Олександр Семенович, Борис Баранов допомогли інвентарем, будматеріалами, надали транспорт та придбали кашу, яку смачно приготувала Ольга Крижанівська. По юному працювали Сергій Кривенко, Іван Забродський та Володимир Гордієнко, не відставали від них уже літні жіночки. Була і молодь очолювана Ігорем Цимбалом.
Підходили та долучалися батьки з синами та мами з донечками… Скеровував діями учасників толоки майстер КП «Місто» Василь Петрович Мороз. Гарно попрацювали! Місцина біля лісового джерела Королівська криниця очистилася та дихнула на повні груди. А вже якою ж смачною вдалася козацька каша на водичці з нашого джерела!!! Було й вино з винограду врожаю 2005 року. А далі … Микола Іванович Підгайний витяг гармошку, бубона та й заспівали козацьких пісень… Гарно відпочили!
Згодом, коли всі розійшлися, Володимир Олексюк та студенти Канівського училища культури і мистецтв розкопали та очистили русло ще від чотирьох лісових джерел поруч з Королівською криницею…
Виходить основна робота попереду. Є думка та велике бажання зробити цю місцевість справжнім туристичним об’єктом – з дороговказами, лавками для відпочинку, справжнім зрубом та величною Альтанкою, як колись у давнину називали це лісове джерело!
Яків Прогнімак
Королівська криниця
Природна місцева історична пам’ятка Королівська криниця входить до історико-ландшафної північно-західної частини Канівського нагір’я. На цій мальовничій місцевості простяглися яри Водопій, Жилий, височіє пагорб Середній шпиль. На місці ярів у давнину було озеро з якого напували міські стада, що паслися в полі. Далі – долина Винарівка. За переказами, колись чумаки везли бочки з горілкою, та в однієї бочки проломилося днище і все вино розлилося. З того часу долину і називали Винарівкою. За долиною простягнувся яр Буди, частина якого Блосковщина названа на честь одного поселенця Блоска. Місцеві розповіді зберегли пам’ять про унікальні джерела Канівщини: “в Будах була в старовину глибока криниця Безодня, а ближче до міста друга, що зветься Альтанкою, із якої брали воду для короля Станіслава Понятовського, коли він у Каневі чекав на приїзд Імператриці Катерини ІІ”.
Перебування останнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського (1732-1795) в Каневі було пов’язане із участю представників дипломатичної місії Російської імперії в Україні для проведення адміністративно-територіальної реформи 1787 року. В цей час Канів утримував племінник короля Станіслав Казимир Понятовський (1754-1833), маршал Сейму та член Комісії Народної Освіти.
У Варшаві королю російське посольство дало згоду на зустріч з імператрицею Катериною ІІ (1729-1796) у Каневі під час її подорожі навесні 1787 року з Києва до Новоросійського краю.
Переговори між фельдмаршалом князем Потьомкіним та Станіславом Августом розпочалися 9 березня у Фастові і завершилися 17 березня у Каневі. Сторонами обговорювалося питання недоторканості “православного руського народу під короною Польською і про торгівельні відносини Польщі до Новоросійського краю”. Шість тижнів Понятовський перебував у Каневі. Саме весь цей час для короля доставляли воду з криниці Альтанки, очевидно, її властивості були високо оціненої місцевими жителями та його племінником. Станіслав Август планував при підтримці Катерини ІІ передати згодом польську корону Станіславу Казимиру на той час старости канівського.
25 квітня на 22-х галерах Дніпром до Канева прибула делегація імператорського двору. До ескорту цариці входили: російські графи Безбородько, Барятинський, Шувалов, Скавронський, камергери Валуєв і Салтиков, польські міністри Мнішек, Понятовський, Браницький, англійський міністр Вітворт, принци Де Лінь та Насауський, мальтійський повірений Малоневд, королівські ад’ютанти Бишевський та Кіркор.
Тарас Шевченко під час перебування на Канівщині милувався Канівськими дніпровими горами. У містерії “Великий льох” (1845) словами душі померлої дитини поет промовляє:
А я в Каневі родилась. На руках носила
Ще й не говорила, Як їхала Катерина
Мене мати ще сповиту В Канів по Дніпрові...
В поемі “Гайдамаки” (1839-1841) Шевченко згадує “Понятовського жвавого” як прихильника обмеження свавілля шляхти і розширення свобод для польського народу. Правобережна Канівщина на той час входила до Речі Посполитої.
інформація надана краєзнавцем Костянтином Андрієнком
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]