Днями відбулася чергова поїздка з волонтерською місією в Добровольчий Український Корпус. Координаційна рада Канівського району ще з весни 2014 року бере активну участь у тиловому забезпеченні наших захисників на Сході України. Скоординованість дій, щире бажання допомогти, справжній непідкупний патріотизм – ось запорука успішної діяльності Координаційної ради. Кожен допомагає чим може: - керівники фермерських господарств с.Піщальники та с. Тростянець, фермерське господарство «Урожай» с. Ліпляве – паливом; Валерій Івшин – забезпечує консервами тушонки з гречкою, виробництва канівського заводу «Верес», яку так полюбляють наші захисники; прості небайдужі жителі району – від щирого серця – домашньою консервацією, сало, овочі, крупи, борошно, цукор, олія, печиво, мед, цукерки, та ін.. Після вирішення питань палива, координаційні вказівки та тепле слово в дорогу від голови Ради – Дмитра Шелеста.
Пізно вночі, вирушаємо в дорогу. Попереду близько 760 км важкого виснажливого шляху. І от в 11 ранку – ми на місці. Кажемо позивні і по рації передають «плюс», це означає, що в’їзд дозволено.
По приїзді – обійми з побратимами . Всі метушаться, займаються справами, пов’язаними з бойовою підготовкою, лагодиться техніка, особисте злагодженння. Швидка бесіда з комбатом «Чорним» і довгі душевні розмови з побратимами, розповіді як в тилу. Грунтовна розмова з пані Аллою – сержантом відповідальною за інформаційну політику батальйону. Обов’язково інформуємо та отримуємо по ради стосовно запланованих дій, розпорядок маршруту , координація майбутнього планування, з підтриманням обов’язкового зв’язку. І так все добре – світить сонце та так тепло й гарно, що аби тієї клятої війни і не було. А обід смачніший за любі ресторани. Повара молодці – хвала і дяка від щирого серця. Лунає дзвінок: телефонує побратима мама – тут все розповідаю як то є, тому що багато питань син не розповідає. Я знаю, що від мами секретів не буває. Між іншим питає: «За що нам така дяка від Росії? Ми в молоді роки будували там дороги, відбудовували там будинки, колгоспи, заводи , підприємства, фабрики, прокладали ГТС,відкривали нафтові родовища, працювали, а тепер за все наші діти кров’ю вмиваються. Ось така дяка від В.В. Путіна.» Бажаю мамі здоров’я і кріпитися. Всьому є початок та обов’язково буде кінець , а він один – ПЕРЕМОГА.
Коротке прощання, обійми з найкращими побажаннями та палкими при вітаннями всім патріотам, які допомагають фронту, всьому Канівському району.
І знову дорога додому…Завдання виконане. Не гаючи часу плануємо наступний рейс, і так до перемоги.
Слава Героям! Слава Україні! |