Квітневе вирування Холодного Яру

У позаминулі вихідні дні тисячі українців зїхалися до вкритого віковими легендами Холодного яру, щоб вшанувати 90-ту річницю з дня загибелі у нерівному бою з більшовицькими головорізами головного отамана Холодного Яру василя Чучупаки. В Мельниках на Черкащині відбулися урочисті заходи, які згодом перемістилися до Монастирського ставу та дуба Залізняка.

В згаданих урочистостях цього, на жаль, ніякої участі не брала обласна державна адміністрація. Цим нова влада незграбно продемонструвала свій антиукраїнський характер. Не було і телекамер центральних телеканалів, але тисячі прибулих зібралися за покликом серця і показали, що дух Холодного Яру невмирущий і є на силі. Серед прапорів, що майоріли крім державних були козацькі прапори та УПА. Вклонитися могилі героя подолавши тисячу кілометрів приїхали козаки Чорної сотні з Перемишля, що є нащадками славних вояків УНР.

Велике ідеологічне та історичне нагадування пролунало з вуст Героя України Левка Лук'яненка, про те що першим здобувати незалежність України почала не УПА на заході України, а постанці Холодного Яру у центрі України. Саме тут знаходиться пуповина України. Вона полягає у слові Тараса Шеченка та шаблі Українського козацтва. Бо тут була Коліївщина, Гайдамаччина, поруч була Січ. На цій же землі відродилося новітнє вільне козацтво на початку ХХ століття і зі збоєю в руках боролося за незалежну Україну. В цих лісах боровся з загарбниками в 1943-1944 роках загін УПА під командування  В'ячеслава, в рядах якого воював і мій батько. Правда про Холодноярську республіку та УПА в лісах Холодного Яру довго і ретельно приховувалася, а крупинки які проявлялися заклеювалися ярликом з написом «Бандитизм».

Нині вже майже  20 років цю правду до українців доносить  історичний клуб «Холодний Яр» на чолі з Романом Ковалем. Цього року разом з Романом Ковалем до Холодного Яру на вшанування українських героїв приїхали і побратими по холодноярському перу Сергій Коваленко та  Василь Шкляр. Серед інших помітних осіб  крім Героя України Левка Лук'яненка були народний дупутат України Володимир Яворівський, кобзар Василь Литвин, донька Юрія Горіса-Горського Леся, яка оголосила про свій переїзд на постійне мешкання з Великої Бретанії в Україну.

Цього року у Мельники, не зважаючи на ігнорування заходів владою був небувалий наплив патріотично налаштованих громадян з усієї України та з-за кордону. Але вшановуючи борців за волю України з сумом констатували невтішне явище – «неукраїнську Україну» та реверс у бік від історичної правди у нове штучне забуття справжніх герої України. Але на території Холодного Яру Україна була українською, і односельці героїв-холодноярців вже по іншому сприймають дійсність ніж  двадцять років тому.

 Але не обійшлося без прикростей, бо з неоголошених причин не відбулося відкриття погруддя Юрія Горліса-Горського. А ще дуже прикро, що патріотичному вихованню на прикладі повстанців Холодного Яру ще не навчають у школах всієї України, і здається, що тимчасово над цим нависла «табачна хмара». Але ж  герої-холодноярці це не галичани. Більше того, що саме УПА вчилося на досвіді холодноярців незламному духові волі, методам ведення бойових дій та  організації війська.

Анатолій Авдєєв
http://surma.at.ua/publ/1-1-0-2951