Канівська ГАЕС: скільки можна ламати списи? Час вимагає конкретних рішень!

Про перспективи будівництва Канівської ГАЕС написано вже стільки, що можна книгу видавати. На цю тему висловилися всі, хто хотів: екологи, археологи, інженери, вчені, енергетики, пересічні громадяни. Одні обома руками за будівництво, інші сумніваються, треті категорично проти. Дискусію можна було б продовжувати до безкінечності. Якби на календарі був, скажімо, 2012-й рік. Але надворі вже 2015-й. А за плечима в усіх нас напружений, виснажливий, складний 2014-й. Український народ несе важкий тягар війни, відчайдушно бореться за енергетичну й економічну незалежність, протистоїть жорстокій агресії з боку сусідньої держави. Збільшення енергетичних потужностей нам, українцям, потрібне як вода, як повітря. Невже й далі будемо філософствувати, влаштовувати говорильні, переливати з пустого в порожнє? Вочевидь, настав час приймати конкретні рішення. Сьогодні ми запросили до слова тих, хто будував у далекі 60-70-і роки Канівську ГЕС, житлові будинки, школи, дитсадки, тих, хто нині керує станцією, щоб ці люди розповіли про те, що дало Каневу й канівцям спорудження електростанції, про те, як із звичайного райцентру наш Канів перетворився в одне з найкрасивіших міст України. ГАЕС у нинішній ситуації теж допоможе  стати Каневу на ноги. Настав час будувати!

Канівській ГАЕС бути, але…

Будь-яка велика будова - безумовно, справа державна. Але держава - це, в першу чергу, люди. І держава зобов'язана захищати їх інтереси. Будівництво, нехай і найважливіше, не мусить погіршувати життя людей та завдавати шкоди їх здоров'ю. Тому в даному проекті продовження будівництва Канівської ГАЕС виключені всі фактори, які б могли негативно впливати на навколишнє середовище та здоров’я людей. Оскільки в контексті будь-якого масштабного будів-ництва постає питання про кошти, передбачені на соціальну сферу, то на мою думку, варто зробити короткий екскурс в часи будівництва Канівської ГЕС, проаналізувати, що дало Каневу спорудження гідроелектростанції в далекі 70-і роки минулого століття.

По-перше, Міністерство енергетики України (замовник) та Управління будівництва (УБ) "Дніпробуд" (генпідрядник) у часи спорудження ГЕС стали для Канева по суті містоутворюючими підпри-ємствами. Будівництво Канівської ГЕС суттєво вплинуло на розбудову міста із широкою інфраструктурою. Безумовно, велика заслуга в цьому належить також обласним та місцевим органам влади і нашим працелюбним людям.

Протягом основного терміну будівництва Канівської ГЕС (1964-1972 р.р.) Канів із маленького містечка перетворився в прекрасне місто на Дніпрі. За цей період дніпробудівцями та його субпідрядними організаціями було побудовано:

• мікрорайон гідробудівельників, до складу якого ввійшли житлові багатоповерхові будинки з квартирами на 15 тис. жителів, школа, дитсадок, гуртожитки, магазини, кінотеатр, кафе, їдальні та ін., а також інженерні мережі й комунікації, благоустрій територій;
• загальноміські об'єкти теплопостачання, водопостачання, водовідведення, енергопостачання та зв'язку;
• у 1975 році збудовано новий комп-лекс сходження на Чернечу (Тарасову) гору та виконано благоустрій меморіального комплексу "Тарасова гора";
• побудовано завод "Магніт", маслосирзавод, пізніше хлібзавод, проведено реконструкцію пивзаводу;
• виконано значний обсяг робіт з реконструкції районної лікарні;
• виконано влаштування асфальтового покриття вулиць і доріг; пізніше, в 80-х роках було побудовано виробничо-комплектувальну базу  "Закордоненергобуд", турбазу "Славутич", культ-освітнє училище, розпочато будівництво житлових будинків по вул. 206-ї дивізії для потреб будівельників ГАЕС. 

Взагалі, зроблено багато - перерахувати все просто неможливо. А що обіцяє нам будівництво Канівської гідроакумулюючої електростанції?

По-перше, це нові робочі місця (на будівництві буде зайнято до двох тисяч осіб), відрахування в місцевий бюджет, висока заробітна плата.

По-друге, забезпечення нового етапу розвитку соціальної сфери міста та району. Згідно із попередніми розрахунками проектного інституту  та замовника, розмір коштів (в цінах 2013 року), передбачених кошторисом будівництва ГАЕС, що підлягають перерахуванню місцевим органам самоврядування на розвиток соціальної сфери, складає 302 млн. грн. На що будуть використані вказані кошти, визначать органи місцевого самоврядування.

По-третє, на початку реалізації проекту будівництва Канівської ГАЕС (1984-1990 рр.) крім об'єктів ГАЕС, для потреб міста та району вже було побудовано:

- автошляхи Канів-Бобриця-Студенець-Іваньків-Пшеничники-Глинча-Грищинці-Канів;

- селище для переселенців в с. Студенець;

- дитсадок в с. Пшеничники;

- проведено ремонт доріг у м. Канів.

По-четверте, після закінчення будівництва ГАЕС більшість об'єктів виробничого та іншого призначення, які не будуть використані для експлуатації ГАЕС, можуть бути передані місцевим органам самоврядування.

Ще раз підкреслю важливість контролю з боку територіальної громади за використанням коштів, виділених для соціальної сфери. Сума серйозна, і її слід витратити з максимальною користю для Канева і канівчан. Більше такий шанс у плані надходження інвестицій в розмірі понад 300 млн. грн. Каневу в найближчій перспективі навряд чи трапиться.

Анатолій КОМПАНЕЦЬ, головний інженер Канівського буді-вельно-монтажного управління УБ "Дніпробуд" (1984 - 1990 р.р.)

Канів: від «одноповерхового» райцентру до одного з найкрасивіших міст України

Канівці старшого віку ще пам'ятають місто, яким воно було до 1964 року, тобто до початку будівництва Канівської ГЕС. Переважно одно- та двоповерхові приватні будинки, майже повна відсутність доріг із твердим покриттям, слабко розвинена інфраструктура. Зовні Канів більше нагадував велике селище, як і більшість райцентрів на той час, аніж місто. Ніде правди діти - справжнім містом Канів став завдяки розгортанню будівництва гідроелектростанції.

Одночасно з гідроспорудою зводилися житлові будинки, дитячі садки, школи, розбудовувалася інфраструктура міста. За декілька років на місці прибережних чагарників виріс новий мікрорайон - багатоповерхові будинки по вулицях Героїв Дніпра, 206-ї дивізії, Т. Шевченка та інші. Сотні молодих сімей отримували окремі квартири, місто росло й розвивалося. Власне, майже усі багатоповерхові будинки, якими пишався Канів, збудовані саме під час спорудження ГЕС.

Складно повірити, що сьогодні, в такий важкий для країни час, саме перед Каневом відкривається перспектива будівництва ще однієї гідроспоруди - Канівської гідроакумулюючої електростанції, будівництво якої було розпочато в далекому 1984 році.

Не буду заглиблюватися і пояснювати, для чого потрібна нова ГАЕС в енергосистемі країни, про це вже сказано достатньо. Зупинюся на тому, що дасть будівництво ГАЕС Каневу й ра-йону. Реалізуючи проект будівництва Канівської ГАЕС, ПАТ "Укргідроенерго" братиме участь у розвитку інфраструктури прилеглих територій (територій сільських рад, Канівського району в цілому, м. Канева та Черкаської обл.). Це не тільки ще одне потужне бюджетоутворююче  підприємство й близько 250 постійних робочих місць, а й додаткові кошти, які заплановано вкласти в соціальну сферу. При цьому визначати, як саме їх використати, вирішуватиме на свій розсуд місцева влада.

Спорудження соціального житла, реконструкція автомобільних доріг, будівництво газопроводів та мереж водопостачання, поліпшення інфраструктури Канева і району, вирішення інших проблем, на що роками й десятиліттями бракувало коштів у місцевому бюджеті, - на ці потреби в кошторисах бу-дівництва ГАЕС заплановано 302 млн. грн. Також у проекті будівництва ГАЕС заплановано звести багатоквартирний житловий будинок для працівників станції.

Крім того, будівництво, на якому працюватимуть до 2 тисяч робітників, дасть можливість працевлаштуватися, в першу чергу, місцевим спеціалістам-будівельникам, які мають досвід у бу-дівництві гідроспоруд, але роками не мали такої роботи в рідному місті. Багато хто з них мусив поїхати на заробіт-ки, залишивши вдома родини. Сьогодні перед ними відкривається перспектива повернутися додому й працювати в Каневі.

Українська економіка теж буде у виграші, адже будівництво потребує матеріальних ресурсів, силового, електричного та гідромеханічного обладнання, яке виробляється українськими підприємствами. За 42 роки, протягом яких працює Канівська ГЕС, підприємство ста-більно сплачувало і сплачує до місцевої казни податки. Тільки в минулому 2014 році наш внесок склав 4,4 млн. грн., ще близько 28 млн. грн. було сплачено до державного бюджету. Крім того, ГЕС неодноразово надавала благодійну допомогу школам, дитячим садкам, лікарні, громадянам, які потребували матеріальної підтримки. Отримати ще одне потужне підпри-ємство, яке буде сплачувати до місцевого бюджету значні кошти, забезпечить робочими місцями близько 2000 осіб в період будівництва та 250 після його завершення - хіба не приваблива перспектива для міста й району?

Звичайно, як і в будь-якої ідеї, у будівництва Канівської ГАЕС є прихильники і противники. Противники наголошують на екологічній небезпеці, яку, на їх думку, принесе будівництво і запуск ГАЕС. Так, дійсно у 2010 році матеріали проекту були надані на експертизу до ДП "Укрдержбудекспертиза", за результатами якої отримано негативний висновок. Але вже в 2012 році ПАТ "Укргідропроект" виконало доопрацювання проекту з урахуванням зауважень експертизи та змін у законодавстві України. У 2013 році проект «Будівництво Канівської ГАЕС» отримав позитивний висновок державної експертизи та був схвалений науково-технічною радою Міністерства енергетики і вугільної промисловості України та затверджений Постановою Кабінету Міністрів України. Крім того, у цьому ж році проект пройшов повторну еколо-гічну експертизу в Мінприроди та отримав позитивну оцінку. Нинішня політична та економічна ситуація в країні вимагає вжиття рішучих заходів, які  стабілізують і посилять енергетичну незалежність України. Отже коли, якщо не зараз, починати цю справу?

Василь ГРИНЬ, директор філії «Канівська ГЕС»

Славні були часи для Канева. Упевнений - вони ще настануть

Хочу розповісти про ентузіазм, який панував у Каневі в часи будівництва гідроелектростанції. Лю-ди ставали в черги, щоб влаштуватися на роботу гідробудівельником. Про сумніви та дискусії, мовляв, потрібна чи ні в Каневі ГЕС, і мови не було. Всі розуміли: країні потрібна електрика, і крапка.

Не заперечую, може, хтось і сумував за старими канівськими пейзажами, що їх перекроїло масштабне будівництво на Дніпрі. А воно таки було грандіозне: відведення та осушення русла, спорудження греблі, бетонних каркасів, установка величезних турбін. Канівці не лише спостерігали за цим, а брали безпосередню участь у роботах, виконували їх власними руками, відчуваючи причетність до великої справи - створення в рідному місті сучасного й потужного енергетичного об’єкта - гідроелектростанції.

А коли в райцентрі, забудованому хатами під шифером, а часом і під соломою, над якими "височіло" кілька адміністративних двоповерхівок, розпочалося інтенсивне житлове будівництво, то й останні скептики примовкли. По кілька разів на рік біля новобудов звучали урочисті промови, перерізалися стрічки, до нових квартир в’їжджали молоді родини.

Була справжня радість, було справжнє щастя, було щире бажання працювати ще краще, будувати ще більше, аби Канів і надалі молодів. Славні були часи!

Я говорю про це, як кажуть, не з листочка. Я був безпосереднім учасником тих подій. Тому що працював начальником дільниці з будівництва житлових і соціально-культурних об'єктів Канівського БМУ "Дніпробуд". Старші люди, я впевнений, і досі пам'ятають передових будівельників того часу. Так, успішно працювали на зведенні житлових об'єктів комплексні бригади кавалерів ордена Леніна Григорія Вівтаника і Бориса Дрогобицького, колектив Федора Кулінича та інші. Канів змінювався на очах. Піщаний пустир, зарослий верболозами, за декілька років перетворився на сучасний житловий масив "Намив", забудований акуратними п'яти- та дев'ятиповерховими будинками. Тут були вимощені тротуари, влаштовано освітлення, окультурено прибудинкові майданчики. Почали працювати школи, дитячі садки, спортивні секції, гуртки, художня самодіяльність. Місто ожило, наповнилося радістю, дитячим сміхом.

Ось що дало канівцям спорудження Канівської ГЕС. Тому, відповідаючи на запитання "Чи потрібна державі, місту й району Канівська ГАЕС?" я кажу однозначно: "Потрібна". Нашим молодим спеціалістам потрібна достойна робота і достойні заро-бітки не десь там, за кордоном, а тут - у рідному Каневі. Тут їхні батьки, їхнє коріння, їхні дружини, їхні діти. Годі блукати світами, пора вертатися додому. З початком бу-дівництва Канівської ГАЕС робота знайдеться кожному. Також буде зведено нове житло, відремонтовані дороги, що не знали асфальту протягом десятиліть. Це важливо як для Канева, так і для прилеглих до майбутньої станції сіл - Бобриці, Пшеничників, Студенця, Григорівки та інших.

І найголовніше - все побудоване залишиться нашим нащадкам - дітям, онукам і правнукам.

Микола СОКОЛЕНКО, пенсіонер, ветеран "Дніпробуду", колишній начальник дільниці з будівництва житлових і соціально-культурних об'єктів Канівського БМУ "Дніпробуд"

ДО РЕЧІ. Завдяки будівництву Дністровської ГАЕС (Чернівецька область, замовник будівництва ПАТ «Укргідроенерго») в місті Новодністровськ виріс сучасний житловий будинок, а в райцентрі Сокиряни було споруджено будинок культури й устатковано за новітніми стандартами районну лікарню та поліклініку.

-------------------------------------------------------

Матеріали підготовлено ПАТ «Укргідроенерго»

Джерело: Дніпрова зірка