Шановне панство, ми свині,
або як недоречно викинутий недопалок приводить до руйнування країни
Десь - щось подібне, але не менш категоричне по назві , мене муляло написати в минулому році, але, розкривші та загостривши свої грабельки і вже насолоджуючись тим , як я встромлю іх в клавіатуру , несподівано для себе побачив схожу ( ну більш-менш на той момент задумку змісту) статтю, новину на цьому сайті і все...Все бажання пропало - дублювання не мало сенсу. Так і клавіатуру пошкодував - довготривалий контакт з непридатними для цього речами у нервовому стані не тільки погіршить її вигляд, але може вивести з ладу. Так що тоді все несклалось. Але деякі поточні події підштовхнули , та я згадав ще те, не перероблене з біохемічніх реакцій мозку на електронний бінарний код і тому тихенько, потрошку притискаю квадратуру клавіатури і ось, маю ... Точніше, ми всі маєм це. Но почну не з початку, а з тих подій, що «підштовхнули». А події настільки незвични, наскільки і повсякденні. У нас якось цей сімбіоз набув надзвичайної популярності. Так от, з місяць тому в нашому під’їзді, на різних поверхах почали з'являтися мішочки, торбинки, пакєти ( як не називай, а суть та сама) зі сміттям. Вони безхатченками тулилися по сходах, як би хтось вишов виносити до смітника, а потім забув це зробити . Пролежавші пару днів, мешканці вважали іх безпритульніми сиротинками і проводжали самостійно в останній шлях до кінцевого пункту. Але думка, хто так щедро розкидується своїм майном, почала турбувати все більшу кількість прописаних. Особливо непокоїло не те, що цього не траплялось з початку існування будинку, а невідома мета ціх дій - чи може хто виводить нову породу менш радіаційностійких тарганів, чи вірощуе якись особливі гриби, заробляючи на цьому шалені гроші. А як щось стосується грошей, то люди у нас стають дуже наполегливі і їх вже нічого (взагалі нічого) не зупиняє. І одна така невгамовна сусідська особа раптом зробила відкриття, провівши вівісекцію однієї такеї торбинки , яка і надала спочатку якусь квітанцію, а з нею і часткову відповідь - була з’ясована квартира, постачальник ціх загадкових послань до людства. А в ній (не в торбинці !) віявились переселенці з Донбасу, які арендували помешкання . Що їх надихнуло на ці вчинки ( тяжкі умови попереднього існування, любов до теперешнього оточення, можливо короткочасне проживання, в свій час, в квартирі проф. Преображенського Ф.Ф. з прислугою Зіною...) осталось невідомим - сусідка недогрюкалась до їх сердець через метелеві двері.
Я вже задумав написати , що «мабуть щось не те з країною, якщо в неї такі патріоти», але передумав і не став цього робити ( не логічно ? а де взагалі в бачили логіку , крім 2х2=4 ? ). Чому ? Я глянув в дзеркало і побачив там нас ! Так це ж ми самі, тільки в концентрованому вигляді !
І от початок того, що муляло - в під'їзді постійно мешканці весь бруд зі своїх кішень ( мабуть він дуже важкий чи гарячий ) норовлять швиденько викинути не доходячі до свого мешкання, або тільки його покинувші. І далі по наростаючій - чім далі від своеї оселі, тім більш зовсім непотрібних речей несподіванно з’являеться в руках. Але ж справжньою знахідкою для майбутніх археологів будуть береги Дніпра.
Шановне свинство...е-е-е-е...тобто панство, так це ж Дніпро! Схаменіться, ви що, забули ? Це ж славетна ріка, це стрижень української держави та джерело( буквально!) нашої віри!
Ні, нічого не знаєм, нічого не цінуєм - ні великіх предків, ні своє місто, ні своіх нащадків. Ми ж самі відвозим своїх діточок на цей могутній вдохновляючій простір, де вони копошаться в нашому бруду та лайні. І щасливі діточки, глядячі на оточення, отримують вбивчу дозу отруйного виховання від нас, батьків, мешканців ціеї країни ( до громадян ще не доросли). Це вже не сором - це жах. Швидко і пташки не будуть сперечатись в кущах , хто з них подужає здолати середину Дніпра - вимруть, бідолахи, на захаращених прибережних смугах.
А далі ( по первісної задумці) могло піти- поїхати... в більшості щира любов до країни обмежена своєю оселєю, а далі починаються безмежні, добре культивовані лани пустої балаканини... першочергові ( ті , що завжди в першіх ланках на світлинах) патріоти завжди пасуть задніх що стосується справи... держава дуже добре, та так неохайно, відгодовує своїх слуг, що вони не можуть закрити жодної дірки в країні - не підходять по разміру та конфігурациї...калібровані служби виявились не того калібру...Болівар не витримає двох вершників, ім’я яким начертано - одному Беззаконня, а другому Безвідповідальність...
Але теж писати та розкривати ці начерки не буду та зупинюсь - це не стосується безпосередньо теми . Тім більш, що в цей скрутний момент ( а може він тому так скрутився, що вся розруха починається в головах? ) писати це чомусь вважається не те що непатриотичним, а взагалі зрадницьким. Тому так ріденько напишу : якщо ми всі так живемо, якщо шановне панство вважае, що, якщо виконувати прості норми, обов’язки , закони не вигідно, то можно їх не виконувати - це потрібно провести в конституційні зміни. Верховна Рада так живе с самого початку і не скаржиться, а це ж кращі з кращіх. Чи ні ? А хто ж їх...? Та і гарант не відкрещується від цього... Ні-ні, це все, смачного, насолоджуємося...
А продовження немінуче настане.
Другу частину Марлезонського балету не читайте, а дивіться зі свого окна та телевозора.
Ні-ні, це не я, це він |