Вірний заповітам Кобзаря. Омеляну Ковалю – 95

24 лютого виповнилося 95 років Омеляну Ковалю, довголітньому активісту ОУН, видатному діячу національно-патріотичного руху української молоді у західній діаспорі.

Омелян Васильович Коваль народився у 1920 році в с. Рахиня на Прикарпатті. З початком війни у вересні 1941 його заарештували німецькі окупанти за утвердження української влади в рідному селі на підтримку Акту проголошення Української Держави 30 червня Степаном Бандерою у Львові. До 1944 року молодий патріот був в’язнем тюрми Монтелюпіх у Кракові, згодом нацистських концтаборів Аушвіц, Маутхаузен та Ебензеє. У Аушвіці Омелян тримався з Василем Бандерою, братом Степана та іншими членами ОУН. Німці називали їх «Бандера-групе». Після війни підтримував дружні та ділові стосунки із Степаном Бандерою. Спілку української молоді (СУМ) у західній діаспорі О.Коваль очолював з 1958-го – 20 років. У 1963 сумівці активно збирали кошти на спорудження пам’ятника Шевченку у Вашінгтоні.   

У 1980-90-х Омелян Васильович входив до складу Правління Західної Діаспори в Українській Всесвітній Координаційній Раді та був заступником голови Європейського Конгресу Українців. За його ініціативою у 1995 році було створено Всеукраїнське педагогічне товариство імені Григорія Ващенка. 

Вперше могилу Кобзаря О.Коваль відвідав у серпні 1992 року під час заходів святкуваннях 50-ліття УПА в Україні. У Ювілейному Альманасі 1945-2005 років Українського Допомогового Комітету в Бельгії виданого у під редакцією Омеляна Коваля описана поїздка до Канева. «Вівторок був призначений на відвідини Канева, де на Чернечій Горі спочиває Національний Пророк – поет Тарас Шевченко. Це були незабутні хвилини духовного наснаження прочан, що прибули вперше відвідати шану тому, хто покликав український народ до боротьби за свою Державу. І саме в тому моменті, коли наші паломники вступали на верхні сходи пам’ятника, з голосників залунали урочисті звуки «Заповіту», після чого відбулося складення вінка. Від групи відвідувачів промовив мгр О.Коваль, а у відповідь йому сказав святочне слово директор Музею, що прибув до пам’ятника, щоб зустріти гостей з діаспори». Того дня у книзі для відвідувачів музею голова УДК залишив запис: «Ми прибули в числі тридцять осіб з Бельгії, щоб поклонитись нашому духовному Батькові і Вчителеві та національному Пророкові в 50-ліття створення УПА, яка рвала кайдани неволі і в першу річницю Незалежності України. 10.8.1992 р. Коваль Омелян, голова Укр. Допомогового Комітету в Бельгії».

У 1996-1999 роках я мав листування з Омеляном Ковалем в питаннях історії національно-визвольного руху. Для підготовки до Всеукраїнських Єфремовських читань у Черкаському університеті у 1996 році Омелян Васильович надав нам матеріали про Макара Кушніра, уродженця Черкас, видатного діяча ОУН в Європі у 1930-х роках, друга і сподвижника Євгена Коновальця. В одному з особистих листів у липні 1999 року про діяльність товариства «Просвіта» у Каневі він зазначив: «Тішить нас, що ви і ваші однодумці працюєте над духовним відродженням нашого народу, чого доказом є ваша активність на культурному полі. Зокрема культ Шевченка і промінювання його ідей в народі, може піднести національну свідомість і змити чужий нанесений намул на духовність українського народу. Тоді також можна буде успішно вивести з національного організму нукліди рабства й ідолопоклонства чужим богам. Потрібна затяжна праця і завзята боротьба, щоб Україна була українською. Бажаємо вам успішної праці і гарту до боротьби за осягнення українського ідеалу».

У своє 80-річчя Омелян Васильович серед привітань громадських організацій України й діаспори отримав вітання і від короля Бельгії Альберта ІІ. Навесні того ж року він знову відвідав могилу Шевченка. Через рік під час нашої зустрічі в Києві на ІІІ Всесвітньому Форумі Українців п. Омелян з цікавістю розпитував чи долучається молодь, зокрема «Пласт» до державотворчих акцій на Чернечій горі. На передодні свого 90-річчя Указом Президента України за «вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток України, високий професіоналізм та багаторічну сумлінну працю» О.Коваль нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.      

Омелян Васильович довгий час очолював Український Допомоговий Комітет в Бельгії. У грудні 2012 року під час перебування в Німеччині, як предстаиник ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка і ГО «Благодійний фонд «Тарасова земля» я домовився з активом  Товариства Українців Бельгії про зустріч з питань подальшої співпраці. 28 грудня в Брюсселі в центральному офісі ТУБ ми провели «круглий стіл» з питань часткової передачі на Україну архіву українських громадських організацій Бенілюксу. Зокрема, це теми шевченкіани та видань з історії визвольної боротьби пов’язаної з Наддніпрянщиною. У заході взяли участь: Омелян Коваль, його сини Юрій (архівіст ТУБ) та Зенон (дипломат, референт-перекладач у Європарламенті), Григорій Хома та Тереза Проць (школа українознавства у Льєжі) та Віталій Венгринович (голова ТУБ). Тоді Омелян Васильович відзначив, що при режимі Януковича навряд чи можливе відродження в Україні національної військово-патріотичної справи. Але час змінився…

Костянтин Андрієнко –  член ВУТ «Просвіта»

імені Тараса Шевченка, секретар ГО

«Благодійний фонд «Тарасова земля»

На фото: Юрій, Омелян Ковалі, К.Андрієнко в ТУБ, Брюссель 28.12.2012.